Місцини Києва

Вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ.

Пролягає від Глибочицької до Набережно-Хрещатицької вулиці.

Разом із вулицею Нижній Вал складав єдину магістраль (бульвар), де Верхній Вал є її правим боком із парною нумерацією будинків.

Перетинається вулицями Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська.

Деякий час обстоювалася думка, що Верхній і Нижній Вали відповідають літописному Стовп'ю, що тягнулося від Хоревиці до Почайни та захищало княжий град з Півночі, та та думка спиралася на хибну оцінку розмірів і населення домонгольського Міста (відомо: у XVII ст. киян було 10-15 тис., за різними оцінками XI ст. — не менше ніж 50, а то і 100 тис.).

І тепер переважає думка, за якою Північна межа Києва лежала у районі нинішніх вулиць Юрківська-Щекавицька, а з Хоревицею та струмком, що біжав вздовж укріплення, ототожнюють Юрковицькі гору та ручай.

Вали слугували Північною межею міста за литовської доби.

У ІІ пол. XVII ст. для укріплення берегів р. Глибочиці були споруджені земляні вали, від яких і дістала назву вулиця.

Глибочиця розділяла Поділ на Подільську (Південну, починалася від Верхнього Вала) та Плоську частину (Північну, за Нижнім Валом).

Після пожежі 1811 р. Верхній і Нижній Вали були розділені так званою Канавою, яка утворилася внаслідок злиття річок Киянка та Глибочиця.

Збереглася майже вся забудова І пол. XIX-поч. XX ст., є декілька будинків 1930-х рр.

Бульвар між Верхнім і Нижнім Валом був закладений 1842 р.

Канава, залишок Глибочиці, існувала до 1930-х рр., коли вона була забрана у колектор.

В 1960-2000-х рр. Рибальським вантовим мостом сполучалась із Рибальським островом.

Ввійшла до міського фольклору.