пасаж
Торговельно-житловий будинок у вигляді вулиці-коридору, створеного двома паралельними корпусами декількох будинків на Хрещатику, які йдуть вглиб від нього.
Перші поверхи сформовано торговельними залами, верхні — житлові, мають секційну структуру. Центр фасаду, зверненого до Хрещатика об'єму, фланковано двома прямокутними ризалітами з пілястрами коринфського ордера, а завершено пласким ступінчастим щипцем. Об'єм, що прилягає до вулиці Марії Заньковецької, має трисекційну симетричну структуру фасаду, центр якого виділено розкріповкою із трикутним щипцем і великою напівциркульною нішею над вікнами п'ятого поверху. Бічні частини розчленовано еркерами гранчастої форми з балконами. Фасади об'єднано міжповерховими карнизами та рустовкою перших поверхів. Торговельні приміщення виділено великими арковими прорізами-вітринами. Виразні гладенькі площини стін доповнено рельєфними вставками — маскаронами, гірляндами, фігурними композиціями. Бічний фасад, звернений на вулицю Архітектора Городецького, на рівні третього-п'ятого поверхів виділено колонадою коринфського ордера.
На межі XIX/ХХ ст. садибу Штіфнера, що розташовувалася на місці сучасного Пасажу, придбало за 1,5 млн. руб. страхове товариство "наросія". На купленій землі площею 1 га товариство вирішило звести великий бізнес-центр із крамницями на першому поверсі, офісами — на верхніх, а також квартирами, які можна здавати в оренду. Для реалізації задуму був запрошений київський архітектор Павло Андреєв.
Будівництво почалось 1913 р. від Мерінговської вулиці (наразі — вулиця Марії Заньковецької) у напрямі Хрещатика. За рік вдалося побудувати приблизно дві третини запланованого — за проєктом, Пасаж повинен був виходити безпосередньо на Хрещатик, який в ті часи був значно більш вузький, ніж зараз. Зводили будинок у стилі неокласицизму.
Та Перша світова війна завадила будівництву. Серед іншого, не встигли спорудити й арку входу у Пасаж з боку Хрещатика. Завдяки цьому будинок, який мав бути для цього розібраний, проіснував до 1941 р. Існував також проєкт встановлення великого скляного даху над Пасажем складної інженерної конструкції.
Коли влітку 1920 р. червона армія, вибивши з Києва польські війська, встановила в місті радянську владу, вже не було ні страхового товариства "наросія" (більшовики все націоналізували), ні царського рубля, ні підрядної контори, що зводила Пасаж. Тому будинок простояв незавершеним до Другої світової війни.
Восени 1941 р. був підірваний разом із більшістю будинків на Хрещатику.
Після війни будинок вирішили реконструювати, хоча була ідея ліквідувати його зовсім. Фасади відреставрували за проєктом архітектора Олександра Малиновського. До торців старої будівлі прибудували 6-поверховий будинок із великою аркою (архітектори Олександр Власов, Анатолій Добровольський і Борис Приймак, 1949-1951 рр.). Фасади Пасажу були відновлені відповідно до оригіналу. Свого часу серед киян ходили легенди про те, що саме на них зображено: на будинку можна побачити гірлянди, герби, черепи биків, янголів, нічних сов, жезли Меркурія, баранячі голови з підвішеними до рогів ананасами, фігури чоловіка та жінки, які обіймаються, дітей, які граються з левом і левицею, тощо.
До 1980-х рр. у Пасажі розміщувалася популярна в місті "Аптека матері і дитини", а також велика двоповерхова книжкова крамниця дитячої та навчальної літератури "Зміна" з великими вікнами на другому поверсі. На нижніх поверхах розміщувався комплекс крамниць "Дитячий світ", на верхніх — квартири.
1950-1974 рр. на третьому поверсі жив Віктор Некрасов. На його думку барельєфи амфори з вином символізують бенкет, веселість; голі русалки — спокусу; ананаси та баранячі голови — достаток; Меркурій — торгівлю; нічні сови з розпростертими крилами — мудрість і обачність.
Невеликий фонтан перед аркою з'явився 1990-х рр.
У 2004 р. Київська міська державна адміністрація (КМДА) планувала ремонт Пасажа, проте місцеві мешканці виступили проти. Вони боялися, що під виглядом фарбування фасаду над Пасажем надбудують нові поверхи.
В липні 2009 р. у КМДА заявили про плани повернути Пасажу зовнішній вигляд 1940-1950-х рр. Відновили ліпнину, на якій були герої давньоримських мітів, підфарбували фасади.
Пройшла ним двічі (туди та назад) 23 березня 2026 р.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!