місцевість Волейків
Історична місцевість.
Розташована в Шевченківському районі, на схилі пагорба над залізницею між Авіаконструктора Ігоря Сікорського та Новоукраїнською вулицями.
Прилягає до місцевостей Васильчики, Дехтярі та Сирець.
Належав до так званих нових хуторів, на відміну від давніх, які були в оренді у власників ще до 1729 р.
Старі хутори відрізнялися від нових тим, що власники могли їх викупити у міста, а нові здавалися за контрактами, і місто могло їх повернути назад; вони давали Києву прибуток у вигляді орендної плати.
Часом включення цієї місцевості до Києва слід вважати 1833 р., коли імператором Миколою І було ухвалено межі міста, до якого ввійшли і хутори.
Земля хутору Волейка колись належала дворянину Волосевичу, 1821 р. її купив чиновник Ковалевський, від нього вона дісталася княгині К. Кудашевій, від її спадкоємців перейшла до купця Яцунова, певний час земля належала Гербелю, а 1862 р. земля перейшла до купця, дворянина Вікентія Волейка (?-1889 рр.) — звідси і назва хутору.
Спочатку він мав площу 6 десятин 30 кв.сажнів, із часом збільшився до 28 десятин 2380 кв.сажнів (будівлі, фруктовий сад, пасіка, город, сіножаті, понад 18 десятин лісу та чагарників), що давало власнику великий прибуток. В 1913 р. створено Товариство благоустрою селища на хуторі Волейка.
На поч. ХХ ст. сформувалася сучасна сітка вулиць (вулиці Жамбила Жабаєва, Степана Руданського), крім вулиць Новоукраїнської й Авіаконструктора Ігоря Сікорського, що виникли 1930-1940-х рр.
Частина старої забудови колишнього хутору була ліквідована 1970-1980-х рр.
У 70-і рр. на вулиці Новоукраїнській спорудили навчальні корпуси та гуртожитки Київського індустріального технікуму, почаєлася висотна житлова забудова.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!