Місцини Києва

Єдина державна виставкова установа України — організатор міжнародних і національних виставок і ярмарків, демонстраційний центр досягнень України в економічній, науковій, виробничій, гуманітарній і інших галузях.

У XVI ст. ця місцевість належала Києво-Печерському монастирю.

А пізніше стала особистою власністю київських митрополитів: спочатку — Петра Могили, згодом — Сильвестра Косова.

Наприкінці XVIII ст. територія Феофанії вже належала Софіївському чоловічому монастирю.

Після указу імператриці катерини II ця місцевість перебувала у власності державної скарбниці 1786-1802 рр., а потім була власністю настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шиянова) — Київського вікарія та помічника митрополита. Саме Феофан — перший Київський вікарний єпископ, зводить тут заміську резиденцію дачного типу для настоятелів Михайлівського Золотоверхого монастиря, перетворюючи з 1803 р. територію на пустинь, названу ім'ям її засновника — Феофана.

В 1807-1835 рр. резиденція стояла пустою.

До 1920 р. — це власність Лаври, пасічний хутір, який 1934 р. закрили та пустинь взагалі припинила існувати.

На місці головного входу до Експоцентру декілька століть функціонувало невелике село Красний Трактир, приблизно із 20 дворів, яке виконувало роль поштової станції з кінськими стайнями (з кузнею для виготовлення та прибивання підків), подорожнього готелю з корчмою, які обслуговували мандрівників і візників, які прямували у напрямі Києва або Василькова стародавнім Білоцерківським шляхом: Одеса-Київ-москва-санкт-петербург.

В 1949 р. прийнято Постанову ради міністрів срср про спорудження у Києві республіканської сільськогосподарської виставки.

Лісові насадження цієї місцевості були передані у підпорядкування Київського сільськогосподарського інституту, що сприяло їх збереженню до 1950-х рр.

Для Експоцентру використана велика територія Голосіївського лісу та приміського села Червоний шинок. Будівництво тривало 1952-1958 рр.

Для Експоцентру були побудовані дволанкові автобуси марки "Київ". Перший зразок такого автобусу був виготовлений у липні 1957 р. до відкриття виставки. Автобус "Київ" був розрахований на 42 пасажири: 18 у тягачі та 24 у причепі.

Центр збудовано за проєктом архітекторів Бориса Жежеріна, Віталія Орєхова, І. Мезенцева, Анатолія Станіславського, Д. Баталова, інженера С. Малкіна у вигляді комплексу павільйонів, споруд, відкритих майданчиків для показу експонатів, будівель культурно-побутового призначення та місць відпочинку.

Ідея позолоченного шпилю запозичена з ідентичних у головному адміралтействі та Петропавлівської фортеці санкт-петербургу, споруджених XVIII-XIX ст., що мало наочно стверджувати могутність, вічність і спадкоємність російської імперії, а також радянсько-комуністичної імперії — радянського союзу.

Напередодні відкриття вона перейменована у Виставку передових досягнень народного господарства УРСР.

Офіційне відкриття виставки відбулося 6 липня 1958 р. Червону стрічку особисто перерізав Микола Підгорний — перший секретар центрального комітету компартії України.

Серед споруд і об'єктів, що не збереглися до нашого часу, були "Зелений театр" (згорів 1996 р.), автопавільйон (1958 р., знесений 1970-х рр.), майданчик атракціонів (демонтовано 1990-х рр.), фрагмент монорейкової дороги, фрагмент електрифікованої залізниці та фрагмент тунелю метро (все демонтоване 1972 р.), пасіка й агрохімлабораторія.

За час існування її назва неодноразово змінювалася.

Самка синього кита була у довжину 26 м. і важила 140 тонн. Її добули в Антарктиці, а до відправлення до Києва скелет зберігали у Севастополі у спеціально виритому котловані. Його відправили на залізничній платформі з відкритими бортами.

Після приїзду скелет помістили у павільйон № 11 під назвою "Багатства моря". Тут була чимала експозиція, розповідали про першу українську експедицію до Атлантики. Можна було побачити десятиметрову діораму про підводний світ океану, дізнатися цікавинки про морську флору та фауну, побачити муляжі пінгвінів і інших птахів. У павільйоні також були представлені моделі риболовецьких суден і вироби з дарів моря — консерви, ліки, парфуми.

В 1970-х рр. скелет вирішили винести назовні та встановити перед входом до павільйону, в якому мала змінитися експозиція. Змінився і муляж кита — його обернули руберойдом, і вже на вулиці його могли побачити всі охочі до поч. 90-х рр. ХХ ст.

В 1979 р. розроблено ряд проєктів нових павільйонів: "Транспорт", "Меліорація та водне господарство", "Охорона природи та охорона здоров'я", "Рибне господарство", "Квітникарство та озеленення", 1980 р. — проєкт Будинку урядових прийомів. З усіх проєктів жоден не реалізовано. Про ці плани нагадує недобудований павільйон "Транспорт".

Періодично, проходячи капітальні ремонти, автобуси Експоцентру відпрацювали до кін. 1988 р.

Після набуття Україною незалежності, отримала назву: Національний комплекс "Експоцентр України".

Скелет синього кита з Експоцентру зник на поч. 90-х рр. ХХ ст.

Від 2000 р. Експоцентр України є організатором колективних експозицій українських підприємств у міжнародних виставках-ярмарках: "Пекінський тиждень високих технологій", "Пекін-Ессен-зварювання" (Китай); "Багатогалузевий ярмарок в Салоніках" (Греція), "В'єтнамський міжнародний промисловий ярмарок" (В'єтнам), Ганноверський ярмарок "Ганновер-Мессе", "Зелений тиждень-2006" (Берлін, Німеччина).

Національний комплекс "Експоцентр України" був Генеральним розпорядником української експозиції у Всесвітній виставці "Експо-2005" (Японія).

У 2007 р. Експоцентр організував участь українських підприємств на міжнародних виставках у білорусі, ірані та російській педерації.

18 червня 2015 р. Експоцентр очолила нова команда керівників на чолі з Максимом Бахматовим.

Завдяки суттєвим фінансовим інвестиціям телеканалу СТБ у грудні 2015 р. на період усіх зимових місяців, вперше в Україні створено унікальний найбільший у державі й Європі зимовий розважальний комплекс "Зимова країна" (паралельна назва — Зимовий "Діснейленд"), з найбільшою у державі ковзанкою понад 4000 кв.м., катальними зимовими гірками, кімнатами матері та дитини, центральним офісом українського діда мороза, прокатних пунктів зимового спортивного спорядження, мотузковим парком, прогулянковими маршрутами на конях, оленях, парком крижаних скульптур, харчовими комплексами, зимовими ярмарками й іншими важливими культурно-розважальними об'єктами.

Із 1 травня 2016 р. на НЕУ втілюється літньо-осінній проєкт "Країна розваг".

Наприкінці лютого 2016 р. Київрада ініціювала розгляд питання щодо передачі території НЕУ до комунальної власності міста. Та ж Експоцентр відноситься до НПП "Голосіївський".

21 березня 2017 р. генеральним директором призначено Євгенія Мушкіна.

20 липня 2017 р. відбулася публічна презентація концепції розвитку Експоцентру на найближчі 40 років, яку відвідала дружина Президента України Марина Порошенко.

18 вересня 2017 р. відповідальною державною комісією підведено підсумки конкурсу на кращий проєкт розвитку НЕУ. Переможцем конкурсу встановлено ТОВ "Київекспоплаза".

6 липня 2018 р. виповнилося 60 років із дня відкриття виставкового центру. З нагоди ювілею відбулися урочисті заходи. Колектив Експоцентру привітав керівник Державного управління справами Іван Куцик.

16 листопада 2021 р. Кабінет Міністрів України присвоїв головному павільйону та головному входу Експоцентру категорію пам'ятки національного значення.

Вперше я була тут під час навчання у Могилянці на фестивалі "ПРО".

Крайній раз — влітку 2017 р. на виставці Леонардо да Вінчі.