Місцини Києва

Футбольний стадіон, домашня арена футбольного клубу "Динамо" (Київ). Названий на честь багаторічного наставника команди Валерія Васильовича Лобановського.

Вміщує 16 873 глядачі, за кількістю місць є другим найбільшим стадіоном Києва після Національного спорткомплексу "Олімпійський".

Розташований у центрі на вулиці Михайла Грушевського, 3, неподалік від станції метро "Майдан Незалежності".

Комплекс стадіону "Динамо" імені Лобановського є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення.

У перші роки після заснування київське "Динамо" не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на червоному стадіоні, найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику у першотравневому парку.

В 1930 р. товариство "Динамо" отримало підтвердження від Комітету господарства УСРР про будівництво замість оранжерей поблизу зазначеного спортивного майданчику нового стадіону.

Будівництво стадіону розпочалося 1931 р. за проєктом інженера-архітектора П. Ржечицького.

До 1933 р. були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону та насамперед спортивного ядра з футбольним полем і біговою доріжкою.

Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через голод, відбулося 12 червня 1933 р. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та Харкова, який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти у буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком берлінського стадіону, отримала ім'я наркома внутрішніх справ всеволода балицького та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.

Зведення наступних окремих споруд на його території велось 1934-1936 рр. за проєктами цивільного інженера-архітектора В. Осьмака й архітектора В. Беспалого (головне спортивне ядро), архітектора-художника Н. Манучарової й архітектора В. Поліщука (головний вхід), архітектора-художника Й. Каракіса (ресторан "Динамо") й ін. Арена будувалася силами в'язнів і самих киян, яких залучали на так звані недільники.

У сер.і 1930-х рр. стадіон «Динамо» носив ім'я члена цк вкп(б) миколи єжова.

В 1936 р. завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори — Н.Д. Манучарова та В.І. Поліщук.

Після 1937-1938 рр. і Балицький, і Єжов були оголошені зрадниками та ворогами народу. Балицького розстріляно.

Назва стала просто Всеукраїнський стадіон "Динамо".

Під час Другої світової війни на стадіоні виступали лише німецькі команди, від чого у народі його стали називати Німецький.

В 1945-1949 рр. "Динамо" (Київ) грало тут більшість своїх домашніх ігор. Після 1949 р. команда переїжджає на республіканський стадіон.

Із 1956 р. на стадіоні грали дублери та другі команди "Динамо".

Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед Олімпіадою-80. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь і усунення легкоатлетичних доріжок.

Тому з 1990-х рр. "Динамо" (Київ) проводило на арені ігри Кубка УЄФА та кваліфікаційних раундів Ліги чемпіонів. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому НСК "Олімпійський".

15 травня 2002 р. після смерті видатного тренера Валерія Лобановського, київський стадіон "Динамо" названо його іменем.

Реконструкція та збільшення стадіону неможливі — ґрунт під стадіоном не витримає масивних конструкцій і вся арена попливе у бік Дніпра.

"Оболонь" грала тут частину домашніх ігор 2002-2004 рр., а "Арсенал" приймав суперників у сезоні 2018/2019 рр.

У серпні 2006 р. на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами "Маккабі" (Хайфа) та "Ліверпуль", проведення якого у Хайфі заборонила УЄФА у зв'язку зі збройним конфліктом Ізраїлю та Лівану.

Столичні динамівці до 2008 р. ігри кваліфікації Ліги чемпіонів традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на "Олімпійському".

У 2009 р. у зв'язку з реконструкцією НСК "Олімпійський" "Динамо" провів тут дві офіційні гри у рамках відбору на чемпіонат світу, в обох матчах відсвяткувавши перемогу.

Із 2009 р. середовище фанатів "Динамо" розділилося на дві частини:

члени офіційного фан-клубу уболівають із 8-го та 9-го секторів,

а київські ультрас розміщуються на 20-му та 21-му.

7 серпня 2011 р. під час матчу між "Динамо" та "Карпатами" працівник ФК "Динамо" (Київ) андрій саламатов спробував забрати у львівських уболівальників прапор із зображенням Романа Шухевича, після чого був атакований фанатами обидвох клубів і зазнав тілесних ушкоджень. Виявилося, що потерпілий мав українофобські переконання. На тому самому матчі ультрас київського "Динамо" скандували образливий вислів на адресу віктора януковича та його прихильників.

24 травня 2018 р. стадіон "Динамо" прийняв фінальний матч жіночої Ліги Чемпіонів, в якому французький "Олімпік Ліон" здолав німецький "Вольфсбург" із рахунком 4:1.

На самому стадіоні не була, а вхід, який є пам'яткою архітектури, оцінила дорогою до художнього музею.