Місцини Києва

Центральна площа Києва.

Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костельною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.

До кін. X ст. ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста.

На території майдану XVIII ст. збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 р.

В 1730-х рр. тут з'явилися перші дерев'яні будинки.

Наприкінці XVIII-поч. XIX ст. являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля та стояв водяний млин.

В 1850-х рр. тут почали будувати кам'яні будинки.

В 1851 р. на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України).

В 1869 р. місцина дістала назву Хрещатицька площа.

До 1871 р. на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

В 1876 р. після спорудження Міської думи за проєктом архітектора Олександра Шіле (зруйнована у вересні 1941 р. радянськими радіокерованими мінами), площа дістала назву Думської.

В 1912 р. поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

У вересні 1913 р. перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник петрові столипіну (зруйнований 16 березня 1917 р.).

У лютому 1919 р. у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював микола щорс.

У березні 1919 р. площа отримала назву радянська.

В 1922 р. на майдані встановили пам'ятник карлові марксу (скульптор йосип чайков; 1930-х рр. демонтований).

В 1935 р. радянський майдан перейменували на майдан імені калініна (на відзнаку 60-річчя михайла калініна), 1944 р. цю назву було підтверджено.

В 1941-1943 рр. під час нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 Вересня.

В 1961 р. відкрито 16-поверховий готель "москва" (2001 р. перейменовано на готель "Україна").

17 грудня 1976 р. була відкрита станція метро "Площа калініна" (із 17 жовтня 1977 р. — "Площа жовтневої революції", із 26 серпня 1991 р. — "Майдан Незалежності").

В 1977 р. на площі встановили монумент великій жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 р.). Після реконструкції площа отримала назву площа жовтневої революції на честь жовтневої революції 1917 р., а назву площа калініна дістала теперішня Михайлівська площа.

В 1989 р. обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 осіб.

В 1990 р. на площі відбувалося голодування студентів і страйк шахтарів, які надалі отримали назву Революція на граніті.

У серпні 1991 р. площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Варто зазначити, що у побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990 р., цю назву зафіксовано під час Революції на граніті у жовтні 1990 р.

У 2001 р. проведена реконструкція майдану: встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземний ТЦ "Глобус", прибрано великий фонтан (так звану "Рулетку": 2011 р. його було встановлено у приватному ландшафтному парку у селі Буки Сквирського району).

Взимку 2000/2001 рр. на Майдані відбувались акції протесту "Україна без Кучми".

У 2004 р. Майдан став центром Помаранчевої революції.

У 2010 р. відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

У 2013 р. 21 листопада у 9-у річницю Помаранчевої революції розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму віктора януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності.

18-20 лютого 2014 р. на Майдані відбувалося силове протистояння, у результаті якого були значні жертви серед протестувальників, Майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, у ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України.

Наметове містечко Євромайдану було розібране 9 серпня 2015 р.

Вперше я була на Майдані під час навчання у Могилянці.

Крайній раз проїздила якось дорогою з Інституту пульмонології, бо шляхи звідти несповідні.