Місцини Києва

Залізничний міст через Дніпро та Десенку, що сполучає Рибальський острів із Воскресенкою та Русанівськими садами.

Входить до складу Північного напівкільця Київського вузла Південно-Західної залізниці.

У роки Першої світової війни виникла потреба у будівництві додаткового залізничного мостового переходу через Дніпро для перекидання військ. Спочатку на місці поблизу траси сучасного Рибальського залізничного мосту з весни до утворення грудневої криги 1915 р. збудували тимчасовий дерев'яний міст. Саме у цей час перенесли Дніпровську біологічну станцію на Трухановому острові, бо вона опинилася на трасі будівництва мосту. Міст проліг над Рибальським півостровом і через звужену частину Труханового острова поблизу перешийку з Муромцем.

Будівництво капітального мосту імператриці марії федорівни розпочалося 15 травня 1916 р. Міст будувався як складова частина обхідної стратегічної залізниці (теперішнє Північне кільце). Проєктуванням і будівництвом мосту опікувався Київський округ шляхів сполучення. Розрахунок мосту з арковими металевими фермами провів професор Київського політехнічного інституту Є.О. Патон. До проєктування лівобережної дерев'яної естакади мосту професор Патон залучив студентів-дипломників КПІ. Керівниками будівельних робіт зі спорудження мосту були інженер М.В. Попов (начальник будівництва, керівник Київського округу шляхів сполучення) й інженер С.В. Завацький (старший виконавець робіт). Монтажні роботи проводилися під керівництвом інженера М.Л. Кривоносова.

20 травня 1916 р. було забито перші палі, а з 23 липня 1916 р. почалися роботи з опускання кесонів.

20 серпня 1916 р. була проведена церемонія урочистого закладення мосту. До участі у урочистостях було запрошено імператрицю марію федорівну.

29 жовтня 1916 р. було закінчено встановлення дерев'яних конструкцій. Загалом будівництво мосту було завершено 26 січня 1917 р. Комісія, очолювана професором Миколою Бєлелюбським, засвідчила повну готовність мосту до експлуатації.

Загальна довжина мосту становила 2504 м., довжина дерев'яної естакади правого берега — 644 м., довжина перекриття судноплавного русла трьома металевими фермами — 333 м., довжина дерев'яної естакади лівого берега — 1525 м. Підмостовий габарит на судноплавному прогоні над найбільш високим передбачуваним горизонтом води становив 5,8 м.

Вартість будівництва мосту склала 5 607 000 руб.

Невдовзі міст було пошкоджено та відбудовано восени 1918 р.

Через події революції та громадянської війни міст прийшов у занепад і багато років існував без можливості використання.

Восени 1928 р. під орудою організації "Військпроєкт 401" (головний інженер В. Кохан) почалося відновлення мосту за проєктом, дещо зміненим від первісного, — підмостовий габарит був підвищений на 7 м.

8 листопада 1929 р. відновлення мосту завершилося. О 12 годині відбулося урочисте відкриття відновленого мосту. Міст отримав назву "Імені 12-річчя жовтня", проте ця назва не закріпилася.

Пізніше міст почали називати петрівським від місцевості петрівка (петровського району або григорія петровського), або Подільським (від Подільского району).

Під час відходу червоної армії у вересні 1941 р. був зруйнований

За окупації відновлений німцями.

Був підірваний німцями під час битви за Дніпро восени 1943 р.

Після звільнення Києва відновлювався липень 1944-листопад 1945 рр.

1964-1966, 1990-1998 та 2003-2005 рр. проводилася заміна руслових і заплавних прогонів.

До зміни меж районів міст належав Дніпровському району.

Із 2001 р. Західна половина Рибальского залізничного мосту є кордоном між Оболонським і Подільським районами, Східна половина віднесена до території Дніпровського району.

18 січня 2024 р. рішенням Київської міської державної адміністрації залізничному мосту через річки Дніпро та Десенка було присвоєно назву "Рибальський залізничний міст".

13 липня 2025 р. я їхала цим мостом на дачу Анастасії Зінченко та звідти. Бо у Письменницького клубу рівна-рівному є також і неформальні зустрічі.