місцевість Паньківщина
Поселення у долині річки Либеді, пізніше — частина Нової Забудови.
Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Гетьмана Павла Скоропадського та Тарасівською, від схилу Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь.
Назва — від власників цих земель 1516-1570 рр. Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київського митрополита Василь Панькович і його син Максим).
Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де І пол. XVII ст. також існувала Паньківщина.
Згодом Паньківщина до 1786 р. належала Софійському монастирю.
Оскільки митрополичі володіння поширювались і на протилежний, правий берег Либеді, там із часом виник хутір Паньківщина (позначений на мапах 1830-х, 1842 й 1865 рр.).
Сучасне планування та назви вулиць — з 1836 р., тоді ж прокладено вул. Паньківську.
Інтенсивна забудова Паньківщини почалася ІІ пол. XIX ст.
З 1873 р. хутір Паньківщина мав назву Кучмин Яр.
Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти Університету святого Володимира, лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв.
Через це XIX-поч. XX ст. район також був відомий як київський Латинський квартал.
Збереглося багато споруд XIX-поч. XX ст. На розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць знаходився будинок Михайла Грушевського, зруйнований артилерійським обстрілом із бронепотягу під час наступу більшовиків на Київ. Однак зберігся флігель, в якому зараз розташований музей Грушевського.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!