вулиця Старовокзальна
Вулиця у Шевченківському районі, місцевості Арештантські городи, Євбаз.
Пролягає від Галицької площі та вулиці Саксаганського до Скомороської вулиці.
Прилучаються Жилянська вулиця та прохід до залізничних вокзалів Київ-Пасажирський і Київ-Приміський.
Вулиця виникла у ІІ пол. XIX ст. під назвою Степанівська.
В 1910 р. початковим кварталом вулиці було прокладено трамвайні колії (зняті 1959 р.).
Кінцева частина Старовокзальної вулиці двічі підлягала реконструкції:
у І тр. XX ст. (внаслідок чого зникла Таможенна вулиця, що простягалася перпендикулярно до Старовокзальної вулиці, вздовж річки Либідь; назва — від міської митниці, що знаходилася на ній),
і наприкінці 1980-х рр., коли вулицею було прокладено трамвайну колію, наприкінці її влаштовано площу, до якої виведено також сучасну Скомороську вулицю (до того часу пролягала до тупику).
Вулиця зберегла частину забудови межі XIX/ХХ ст. Це, зокрема, будинки № 7, 9, 12, 13 (побудований 1892-1893 рр.), 14, 17 (будинок будувався як складова частина корпусів південноросійського заводу, архітектор ймовірно В. Городецький), 18 і 22.
Будинок № 14/16 збудований 1930-х рр. (гуртожиток заводу "ленінська кузня").
Сучасна назва вулиці з 1939 р., оскільки вулиця виходила на площу до колишнього тимчасового київського вокзалу (1913-1932 р.), до якого вела вулиця (назву підтверджено 1944 р.).
Під час нацистської окупації міста у 1941-1943 рр. вулиця мала старе найменування Степанівська.
У подвір'ї будинку № 17 (супермаркет "Фуршет") знаходився пам'ятник леніну (скульптор Е. Фрідман), зведений 1946 р. для заводу "ленінська кузня". 22 лютого 2014 р. його було зруйновано невідомими.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!