музей видатних діячів української культури
Музей видатних діячів української культури був заснований 1987 р.
Підставою для його створення став той історичний факт, що наприкінці XIX-поч. XX ст. у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського, які презентували тоді культуру Наддніпрянщини у найбільш високій її якості.
Музейні експозиції розміщені у меморіальних будинках, які збереглися до нашого часу, вони є природними межами території Музею, якій надано статус охоронної зони, і яка є справжньою оазою серед бурхливого міського життя. Відвідувачі та гості Музею мають змогу поринути у вишукану атмосферу життя української інтелігенції кін. XIX-поч. XX ст., адже інтер'єри відтворені такими, якими вони були за життя прославлених мешканців.
У будинку на нині вул. Саксаганського родина великої української поетеси Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка) мешкала 1899-1909 рр. Ця родина дала Україні не одне славне ім'я. Мати Лесі Українки — відома письменниця, етнографиня, культурна та громадська діячка Олена Пчілка (Олена Петрівна Косач із роду Драгоманових). Дядько — видатний учений, історик і філософ Михайло Драгоманов.
Поруч у будинку № 95-Б жив і творив видатний композитор, громадський і культурний діяч Микола Лисенко (1842-1912 рр).
На тій самій вулиці у № 93 мешкав із родиною видатний український драматург, театральний діяч Михайло Старицький (1840-1904 рр.).
Об'єднані давньою дружбою, спільними творчими інтересами, активною громадянською позицією, спрямованою на піднесення національної самосвідомості, ці родини створили унікальний мистецько-культурний осередок, який сучасники називали українським Парнасом.
Структура та склад Музею логічно зумовлено важливими історичними подіями в українській культурі, тісно пов'язаними зі становленням і самоусвідомленням української нації. Загальною стратегією розвитку Музею є відтворення на заповідній музейній території своєрідного й унікального Українського центру, який презентував би історичні надбання національної культури та водночас органічно розвивався як сучасний мистецький осередок. Адже у контексті культурологічної діяльності Музею — і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість.
Фондова збірка Музею видатних діячів української культури постійно поповнюється, у ній багато справжніх скарбів національної культури, які привертають увагу багатьох науковців, є неабияким підґрунтям для цікавих досліджень. У Музеї чимало цікавих культурологічних і соціальних програм, адже у конкісті цієї діяльності і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість. Великої популярності набули літературні та музичні вечори, які проводяться у рамках засідань музейного клубу "Родина", конкурс молодих поетів "Надія". Започатковано конкурс юних художників "Візія", щорічний науковий семінар "Роль визначних особистостей — митців, діячів науки, культури у процесі формування національної самосвідомості". Відродження українського Парнасу у його сучасному вимірі передбачає створення театрального та кіно залів, технічно оснащеної наукової бібліотеки, літнього амфітеатру для проведення концертів, художніх майстерень тощо.
Із всіх цих музеїв я 2019 р. була лише у музеї Лесі Українки.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!