Місцини Києва

Віртуальне знайомство з ним відбулось у фільмі "За двома зайцями".

Живе — під час навчання у Могилянці.

Це узвіз у Подільському районі міста Києва, що сполучає Поділ зі Старим Києвом.

Пролягає від Контрактової площі до Володимирської та Десятинної вулиць. Прилучаються вулиці Покровська, Боричів Тік, Фролівська та Воздвиженська.

Пам'ятка містобудування місцевого (охоронний № 675-Кв) і, одночасно, національного значення (разом із Замковою горою, охоронний № 260060-Н).

Існує легенда, відповідно якої місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли святий Андрій Первозванний прийшов до Києва та побудував на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море спливло вниз. Однак деяка частина його залишилася та сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Андріївській церкві нема дзвонів, тому що, за легендою, при першому же дзвоні вода прокинулася б і залила не тільки Київ, а і все Лівобережжя.

Верхня частина Андріївського узвозу виникла на шляху, який вже за часів Київської Русі зв'язував Старий Київ (Гору) з Подолом, пролягаючи між пагорбами Андріївської (Уздихальниці) та Замкової, Хоривиці та Старокиївської гір.

За доби середньовіччя відгалуження Андріївського узвозу було прокладено і до замку на горі Киселівка.

В 1711 р. за наказом тодішнього київського губернатора проїзд між Замковою й Андріївською горами було розширено, він став придатним для користування не лише для пішоходів і вершників, а і для проїзду запряжених кіньми та волами возів.

Назву узвіз одержав, імовірно, у XVIII ст. від Андріївської церкви (збудована 1744–1754 рр., архітектор Бартоломео Растреллі).

Основна забудова вулиці виконана у 90-х рр. XIX-поч. XX ст.

В 1928 р. перейменований на вулицю ім. лівера, на честь георгія лівера, революціонера-більшовика, борця за встановлення радянської влади у Києві, у списку вулиць 1931 р. — узвіз лівера.

Історичну назву узвозу було відновлено 1944 р.

9 квітня 2012 р. відбулося знищення пам'яток архітектури Андріївського узвозу. Зруйновано будинки № 10 а, 10 б, 9/11, що знаходилися навпроти музею булгакова. На їхньому місці запланована побудова нового офісного центру компанією ЕСТА, що належить Рінату Ахметову.

11 квітня 2012 р. відбулась акція протесту проти забудови Андріївського узвозу.

У жовтні 2017 р. була відкрита оновлена будівля "Театру на Подолі". Київський міський голова Віталій Кличко заявив, що оновлена будівля Київського драматичного театру на Подолі не відповідає нормам. За його словами, підрядник не врахував рекомендацій містобудівної ради, які стосувалися проєкту реконструкції фасаду будівлі. Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко зазначив, що під час будівництва змінили проєкт, який затвердили з самого початку робіт. Володимир Бондаренко також зазначив, що "архітектура змінилася" після того, як знайшовся "меценат" для завершення будівництва — ним стала корпорація Roshen. На сайті КМДА була зареєстрована петиція, в якій вимагали знести нову будівлю. Чого не зробили.

Нині, відтворений у стародавньому виді, узвіз — це місце виставки-продажу живопису та виробів народної творчості просто неба.

Андріївський узвіз називають київським Монмартром. Тут завжди можна побачити художників, які демонструють свої роботи, зразки декоративно-ужиткового мистецтва — прикраси, посуд зі скла та кераміки, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети та багато чого іншого. Тут також іноді виступають співаки й артисти. На Андріївському узвозі багато невеликих барів і кафе, де можна відпочити.

На узвозі панує атмосфера міста кін. XIX-поч. XX ст.

У будинку № 13 діє присвячений булгакову літературно-меморіальний музей.

Графік роботи: середа-неділя 12:00-18:00. Каса музею логічно працює до 17:15.

Чаювання на веранді на підтримку ЗСУ: п'ятниця-неділя 12:00-18:00.

Плетіння маскувальних сіток у співпраці з київською спільнотою "Мармелад".

Біля літературно-меморіального музею м. булгакова 19 жовтня 2007 р. встановлено перший у світі пам'ятник письменнику. Скульптура виготовлена із бронзи та граніту, автори — архітектор в'ячеслав дормидонтов і скульптор микола рапай.

У будинку 22-а (де з 1995 р. працює одна з перших галерей сучасного мистецтва в Україні — "Карась Галерея"), за словами диригента та композитора Олександра Кошиця, який проживав у цьому будинку, першим власником будинку був той самий Сірко, якого змальовано у п'єсі "За двома зайцями" драматурга та письменника Михайла Старицького.

У затишному парку нижче від Андріївської церкви можна побачити скульптури роботи Івана Кавалерідзе, майстерня якого розташовувалась у сусідньому будинку (№ 21), де розташовано його музей.

Одна зі скульптур — копія пам'ятника Тарасові Шевченку у Ромнах, інша — макет (мала скульптура) пам'ятника Ярославу Мудрому, розташованого у сквері біля Золотих Воріт.

Також тут встановлено оригінал пам'ятника княгині Ользі (1911 р.), автором якого також був І. Кавалерідзе. При відновленні монументу 1996 р. під асфальтом знайшли рештки знищеного 1919–1935 рр. монументу. Скульптуру відновили майже повністю (не вдалося знайти тільки голову) та встановили біля будинку-музею скульптора.

На будинку № 34 встановлено жартівливий пам'ятник носу гоголя. Бронзову скульптуру роботи скульптора Олега Дергачова встановлено 2006 р.

Біля Андріївської церкви встановлено ще один популярний серед киян пам'ятник — Проні Прокопівні Сірковій і Свириду Петровичу Голохвастову, героям п'єси Михайла Старицького "За двома зайцями". Скульптуру відкрито 23 серпня 1999 р. (архітектор Володимир Скульський, скульптори Володимир Щур, Віталій Сівко та Руслан Кухаренко).

Події книги Володимира Діброви "Андріївський узвіз" зав'язані навколо Андріївського узвозу, використовуючи його як літературну метафору, яка наче поєднує минуле та майбутнє героя книги, на Андріївському узвозі частково відбувалися події у творах михайла булгакова "Біла гвардія" (фігурує під назвою "Олексіївський узвіз") і у комедії Михайла Старицького "За двома зайцями".

Андріївський узвіз, зокрема, будинок, де мешкав булгаков, були відкриті для широкого загалу завдяки нарису "Городские прогулки" Віктора Некрасова. Саме йому належить вислів "Замок Річарда Левове серце", що закріпився за будинком № 15.

Твори про Андріївський узвіз є і на Аркуші.

Можете залишати посилання на такі твори у коментарях.

Окрім літераторів, місце змалювало чимало відомих художників.

На другому курсі магістерки у нас були пари на вул. Володимирській у фонді відділу біоархеології Інституту археології. То на пару та з неї ходили Андріївським узвозом.