Місцини Києва

Історична місцевість Києва.

Охоплювала територію між річками Глибочицею, Сирець і Кирилівським монастирем (вулиця Олени Теліги, 12).

За часів Київської Русі на Дорогожичах між р. Глибочицею та струмком Скоморох (у бік теперішньої вул. Ростиславська) існувала митниця з земляним укріпленням.

За іншою версією Дорогожичі простягалися поблизу Кирилівського монастиря (Куренівка).

Вперше згадуються 980 р. у літописі: "І прийшов Володимир до Києва з воями многими. І не зміг Ярополк стати супроти Володимира, і заперся Ярополк з людьми своїми і з воєводою Блудом. І стояв Володимир, окопавшись, на Дорогожичі — межи Дорогожичем і Капичем, — і єсть рів (той) і до сьогодні".

Друга згадка — майже за півтора століття (1146 р.): "І тоді побіг Ігор і Святослав (брат його), в горби дорогожицькі, а Ізяслав же з Мстиславом, сином своїм, і зі своєю дружиною в'їхали в них у бік їм і стали сікти, і роз'єдналися вони один від одного. А з Ігорем же не було (нікого з тих), хто одлучився. І вбіг Ігор у болото дорогожицьке, і загруз під ним кінь, і не міг він його витягти, бо слабував на ноги". Тут бачимо згадку про околиці Дорогожичів — болото та пагорби.

Втретє Дорогожичі згадується через малий проміжок часу 1150 р.: "І повелів Ізяслав дружині своїй зібратися коло (урочища) Дорогожича, а сам, діждавши ночі, поїхав із Києва".

Четверта згадка — 1161 рік: "Тут же перейшовши Дніпро, коло (Давидової) Боженки, він (Ізяслав) рушив полками до Києва, і, прийшовши, стали вони на оболоні, в лозах, навпроти (урочища) Дорогожича".

Востаннє у руську добу Дорогожичі згадуються 1171 р.: "Зібралися брати (у) Вишгороді і, прийшовши, стали на (урочищі) Дорогожичі під святим Кирилом Феодорової неділі, а другої неділі обступили увесь город Київ".

Всі версії про походження назви (як місця, де сходяться дороги, від словосполучення "дорого жити") не мають наукового підтвердження.

40-у станцію Київського метрополітену названо "Дорогожичі".

Вперше я була на Дорогожичах наприкінці червня-у липні 2016 р. у гінекологічному відділенні київської міської клінічної лікарні № 9, яке люто не рекомендую.

Востаннє (це саме щодо лікарні) — у червні 2021 р. у терапевтичному відділенні тієї самої лікарні, яке теж люто не рекомендую, бо мене там агресивно переконували в онкології, тоді як то був туберкульоз.