Місцини Києва

Житловий масив у Дніпровському районі.

У період 1868-1941 рр. на території сучасного масиву розміщувався Артилерійський полігон з усією інфраструктурою — спостережні майданчики, вишки, бліндажі, табори, лазарети.

Прогулянкові траси та майданчики відпочинку розташовані на ділянках із мальовничим ландшафтом, де збережені окремі сторічні сосни (приблизні роки висадки — 1868-1914 рр. як захисна лісосмуга, що відокремлювала шосе Київ-Чернігів від артилерійського полігону).

Основна забудова масиву 1965-1975 рр. Автори проєкту — архітектори Михайло Гречина, Валентин Єжов, Ігор Жилкін, Олексій Заваров, Самуїл Вайнштейн, Ігор Мезенцев.

Первісна назва — Північно-Броварський.

Масив розташований на міжмагістральній території та не перетинається вулицями, якими проходить транзитний транспорт. Три мікрорайони забудовані 9-, 12- та 16-поверховими житловими будинками. У кожному мікрорайоні — школа, дитячі дошкільні заклади.

У першому за терміном спорудження (1962-1965 рр.) мікрорайоні № 1 (площа 32 га) 5 житлових груп на 2-3 тис. мешканців кожна. Центром композиції груп слугують великі озеленені простори житлових дворів із майданчиками різного призначення та мальовничою мережею пішохідних стежок. Основна частина будівель — 5-поверхові серії 1-480.

У забудові масиву — перший у Києві 12-поверховий великопанельний житловий будинок криволінійної конфігурації.

Мережа культурно-побутового обслуговування трисходова, заклади первинного обслуговування зосереджені у мікрорайонному громадському центрі та підцентрах-блоках і розміщені з радіусом обслуговування 150-200 м. поблизу груп, віддалених від центру.

Перший такий блок, який обслуговує 4 тис. людей, закінчений 1965 р. у мікрорайоні № 1 (архітектори Надія Бернардова, Самуїл Вайнштейн, Валентин Єжов). До його складу входять кафе на 75 посадкових місць і універсальний приймальний пункт побутового обслуговування. Для будівництва будівлі використані уніфіковані вироби заводського виготовлення зі збірним залізобетонним каркасом.

У 1967 р. у цьому мікрорайоні відкрито експериментальний громадсько-торговий центр "Північний", який обслуговував 12 тис. мешканців (архітектори Самуїл Вайнштейн, Михайло Гречина, Валентин Єжов, Віктор Стариков). Компактна у плані 2-поверхова будівля із внутрішнім двориком розташована на підвищеній ділянці Миропільської вулиці з видовою перспективою. У трьох блоках — торгівлі, культури та громадського харчування об'ємом 15900 куб.м. — розміщено 11 підприємств і закладів. Це продовольчий і промтоварний магазини (на 18 і 8 робочих місць), перукарня, їдальня на 100 і кафе-бар на 85 посадкових місць, універсальний зал на 450 місць із літнім фоє у внутрішньому дворику, відділення зв'язку. Будівлю виконано зі збірних залізобетонних конструкцій, в обробці інтер'єру широко використані деталі заводського виготовлення (наприклад, декоративне панно на торцевій стіні фоє універсального залу викладене зі збірних гіпсолитових плит зі зворотнім рельєфом).

Головна магістраль масиву — вулиця Андрія Малишка.

На площі поблизу парку "Перемога" розташований готель "Братислава" та дитячий універмаг "Дитячий світ".

Загальна житлова площа масиву — 250 тис. кв.м.

В 1973 р. був перейменований на комсомольський масив. Військову частину між вулицями Бойченка та Малишка перенесли до Биківні, а на місці частини забудували спочатку 9-поверхівки, а 1983-1985 рр. побудували 16-поверхівки. (Допоанене зі слів місцевого мешканця Костянтина Зотова).

У 2018 р. відновлено історичну назву.