Місцини Києва

Вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ.

Пролягає від Європейської площі до Михайлівської площі.

Прилучаються вулиці Хрещатик і Костельна.

Вулиця виникла XVII ст. Її назва походить від церкви Трьох Святителів, що знаходилася на Михайлівській площі. Церкву було знищено 1934-1935 рр. для будівництва майбутньої урядової площі. Зараз на її місці — єдиний будинок з ансамблю споруд, які мали бути зведені на площі, — колишній будинок обкому та міському компартії УРСР, а нині будівля Міністерства закордонних справ України.

У XVIII-поч. XX ст. вздовж парного боку вулиці від Володимирської гірки до монастиря розташовувалися дерев'яні рундуки, де продавали лампади, ладанки, ікони, хрести.

У сер. XVIII ст. виробництво релігійних товарів стало одним із головних занять київських міщан.

На поч. XIX ст. вулицю перейменували на Театральну, на честь першого у місті, тоді ще дерев'яного театру, зведеного 1805 р., який знаходився приблизно на місці сучасного Українського дому.

У ті часи вулиця пролягала до Подолу, у бік якого повертала поблизу теперішнього фунікулеру, та включала до свого складу сучасний Боричів узвіз.

В 1830-1840-х рр. внаслідок реконструкції Старого Києва напрям пролягання Трьохсвятительської вулиці змінено у бік Андріївського узвозу, вона складала єдине ціле з сучасною Десятинною вулицею.

В 1919 р. отримала назву вулиця жертв революції, за однією з версій, у пам'ять про революціонерів-більшовиків, яких 24-25 грудня 1918 р. вели цією вулицею на розстріл на Володимирську гірку (назву підтверджено 1944 р.).

Пізніше 1955 р., коли у рамках відлиги поняття "жертви революції" набуло неоднозначного характеру (можливо, через можливість ототожнювання з ними жертв більшовицького червоного терору), вулиця отримала назву героїв революції.

У сер. 1930-х рр. планувалася реконструкція вулиці зі зменшенням її куту схилу.

В 1958 р. від Трьохсвятительської вулиці відокремлено Десятинну вулицю, після чого вона набула сучасних розмірів.

Історичну назву вулиці відновлено 1992 р.