Місцини Києва

Монументальна скульптура.

Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Відкрита 1981 р.

Є найбільш високою монументальною скульптурою в Європі.

Спочатку монумент замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва "Батьківщина-Мати" ввійшла до ужитку майже відразу після зведення.

Перший проєкт "Батьківщини-Матері" розробив ще 1970-х рр. скульптор євгеній вучетич із москви. За його проєктом передбачалося вкрити фігуру жінки тонким шаром золота, щоби виблискувала на сонці, а нижче, на схилах, поставити напівоголених велетнів-вояків до 30 м. заввишки.

Прообразом "Батьківщини-Мати" 1972 р. за першим проєктом євгена вучетича була художниця Ніна Данилейко.

В 1974 р. після смерті Євгенія Вучетича проєкт взяв на себе український скульптор Василь Бородай, народний художник УРСР і срср. Він здійснив деякі зміни у проєкті скульптури та почав її будівництво. Також допомагали інші скульптори: Фрідріх Согоян і Василь Вінайкін, а також архітектори Віктор Єлізаров, Георгій Кислий, Микола Фещенко.

За словами Микити Кальченка, сина Галини Кальченко, прообразом монументу була не його мати, як багато хто стверджував.

Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-м. бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї із 30-м. висоти повинен був текти до Дніпра водограй, з обох боків якого воїни форсували ріку.

Металевий каркас виготовлений зі сталі, яка була витоплена у Запоріжжі. Для цього були об'єднані зусилля місцевих підприємств: на "Дніпроспецсталі" виготовили нержавіючі злитки, а у прокатних цехах "Запоріжсталі" — перекочували в аркуші.

У Києві сталеві компоненти збирали в одну конструкцію.

У результаті вийшла унікальна за світовими мірками суцільнозварна скульптура, яка входить до переліку найбільш високих пам'ятників світу, випереджаючи американську статую Свободи.

Скульптуру збирали стометровим краном, який був виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран демонтували.

Роботу з виготовлення скульптури доручили Київському заводу експериментальних машин, а виготовленням опорних каркасів, транспортуванням і монтажем блоків займався трест "Центростальконструкції". Роботи велися з урахуванням рекомендацій Інституту електрозварювання імені Євгена Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоби не привертати увагу людей.

Зварювальникам монументу "Батьківщина-Мати" платили 50 крб. на день (велика на той час сума), оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну зарплатню, та були задоволені і тим, що будували одне з див Києва.

За час монтажу на скульптуру було накладено 30 км. зварних швів.

Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно, монумент "Батьківщина-Мати" повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус за шкалою до 9 балів.

Щоби перевірити стійкість скульптури, 10-м. копію випробовували на міцність у москві у найбільшій у срср турбіні.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (висота 96,5 м.), висоту монументу зменшили до 102 м. (початкова висота мала складати 108 м.), однак через те, що Велика дзвіниця розташована на пагорбі, "Батьківщини-Мати" на 12 м. нижча за Велику лаврську дзвіницю.

Вартість споруди — 2 млн. крб. за даними газети "Сегодня" або 12 млн. крб. (за даними краєзнавця Станіслава Цалика.

Відкриття монумента планувалось 9 травня 1980 р. на 35-у річницю перемоги над Німеччиною, та відбулося 1981 р.

9 травня 1981 р. відбулося гучне відкриття споруди, на відкриття стометрового монумента "Батьківщина-Мати", яка стала новим символом Києва, приїхав генеральний секретар цк кпрс леонід брежнєв.

Композиція має риси античної скульптури. На Батьківщині-Матері давньоримський хітон. Вона схожа на скульптури з Парфенону — така сама сама зачіска, її стопи сховані під одягом. А пропорції голови до тіла такі самі, як у Венери Мілоської. Василь Бородай спеціально їздив до відрядження до Італії вивчати пластичне мистецтво античності. Скульптура оздоблена коротким мечем, яким бились із ворогами сколоти.

Ще під час відкриття пам'ятнику народився анекдот, що нібито радянський лідер леонід брежнєв із подивом спитав українського очільника Володимира Щербицького, чому українка підійняла меч на москву. Віктор Єлізаров, один з авторів, згадував, що дійсно існували побоювання такого сприйняття монументу московським керівництвом ще на стадії його проєктування 1974 р.

В 1987 р. над Києвом пронісся сильний ураган, а статуя залишилася неушкодженою.

Влітку 2002 р. був дозволений підйом екскурсантів на майданчики 36 м. і 92 м.

Проте після того, як у квітні 2003 р. чоловік впав із горішнього майданчику та розбився, доступ туристів був обмежений.

У 2009 р. була почата реставрація споруди.

8 травня 2015 р. голову скульптури прикрасили вінком зі стилізованих червоних квіток маку.

На поч. лютого 2018 р. було оголошено про плани проведення декомунізації монументу, у ході якої планували змінити радянський герб на пам'ятнику.

У травні 2023 р. розпочалася початкова стадія процесу заміни радянського гербу на тризуб.

Міністерство культури та інформаційної політики України та дирекція музею для реалізації проєкту обрали монументаліста Олексія Пергаменщика, учня архітектора Василя Бородая.

18 травня 2023 р. скульптор із командою розпочали роботу. За його словами, він консультувався з Віктором Ющенком. Президент України особисто допомагав створювати макет, що надали на розгляд до Міністерства культури та Кабінету міністрів України. Під час проєктування використовувалися оригінальні креслення 42-річ. давнини.

13 липня 2023 р. українська влада офіційно дозволила декомунізацію скульптури. Міністерство інфраструктури України повідомило, що держінспекція архітектури та містобудування схвалила проєкт реконструкції монументу. Вартість проєкту — 28 млн. грн.

Спонсорами проєкту погодилися стати 15 підприємств, зокрема, "Нова Пошта", "Перша Приватна Броварня" й ін.

Матеріал на Тризуб мав надати Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", однак метал підприємства забракував Інститут сталевих конструкцій імені Шимановського, який робив висновки щодо навантаження й аеродинаміки сталевої конструкції. Відповідна інформація з'явилася 25 липня 2023 р. на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України, з чим не погодилися представники "Запоріжсталі", назвавши висунуті претензії упередженими та безпідставними.

Натомість для конструкції використали бельгійський метал, який підходив за товщиною та кольором.

Розмір Тризубу 4,5х7,5 м., а вага майже така, як і попереднього гербу — понад 400 або близько 500 кг.

30 липня 2023 р. герб срср із монумента було частково демонтовано, його повний демонтаж було завершено 1 серпня.

6 серпня 2023 р. на монумент було встановлено тризуб.

Обговорювали можливість запросити на освячення Тризуба митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, та гендиректор музею Юрій Савчук був категорично проти.

29 липня 2023 р. гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук заявив, що до 24 серпня монумент "Батьківщина-Мати" планували перейменувати на "Україну-Мати". Вчена рада музею передала відповідне рішення на затвердження Міністерству культури та інформаційної політики. Однак урядовці зволікали впродовж місяця, так і не спромігшися вчасно завершити справу.

27 серпня 2023 р. виконувач обов'язків міністра Ростислав Карандєєв без пояснення причин лише констатував, що офіційного рішення щодо перейменування немає.

20 жовтня 2023 р. відкрили головний корпус Музею війни на території Меморіального комплексу. Відвідувачі музею можуть максимально наблизитися до оновленого монументу "Батьківщина-мати" та роздивитися Тризуб, встановлений на щиті скульптури замість серпу та молоту — символів совкового окупаційного режиму. На гостей Музею чекає кілька виставкових проєктів.

У відділі "Переозначення" відвідувачі побачать радянський герб, знятий зі щиту скульптури "Батьківщина-мати".

Виставка "Загроза з неба" має на меті застерегти українців від небезпеки, яку несуть ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні об'єкти.

Проєкт "Наша скарбниця" висвітлює загальнонаціональні соціальні ініціативи та благодійні акції.

Унікальною також є мапа "Вишивана моя Україна", перші стібки на ній було зроблено на Сході — у місті Торецьку.

До того ж відвідувачі Музею мають змогу переглянути виставку робіт вуличного художника із Франції Крістіана Ґемі під назвою "Війна в Україні".

16 листопада 2023 р. платформа United24 запустила спільний проєкт із LEGO Creators, у межах якого створено конструктори у вигляді трьох архітектурних пам'яток України, які можна отримати лише за благодійний внесок. У тому числі, у межах проєкту #LEGOwithUKRAINE представлена київська "Батьківщина-мати".

Головна експозиція монумента працює 10:00-18:00 вівторок-неділя,

а каса відкрита 10:00-17:30.

Вхідний квиток коштує 40 грн. для дорослих, 20 грн. для студентів і 10 грн. для школярів.

Додатково оплачується оглядова екскурсія "Україна. Війна. Власна пам'ять", є можливість придбати сімейний квиток або скористатися аудіогідом.