Місцини Києва

Повна назва: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Неофіційна назва: Музей Ханенків.

Попередня назва: Київський музей західного та східного мистецва.

Молоде подружжя Ханенків (Богдан і Варвара) захопилось ідеєю власного художнього зібрання у 70-х рр. ХІХ ст.

Вони багато подорожували Європою, відвідували аукціони та приватні колекції. Керувалися порадами провідних знавців історії мистецтва. У результаті за 40 років пошуку Ханенки зібрали надзвичайно цінну колекцію мистецтва.

Богдан Ханенко у 90-х рр. ХІХ ст. очолив і успішно реалізував проєкт відкриття у Києві першого публічного музею (освячений 1904 р.). Передав новому закладові значну частину своєї колекції — зокрема, безцінну археологічну збірку.

Окремі частини свого зібрання Ханенки опублікували y каталогах 1899-1907 рр.: «Б.И. и В.Н. Ханенко. Собрание картин итальянской, испанской, фламандской и др. школ", "Древности русские. Кресты и образки", "Древности Приднепровья", випуски 1-6.

На поч. ХХ ст. колекція Ханенків вважалась однією з найкращих приватних збірок мистецтва та старожитностей на території тогочасної імперії.

Коло колекціонерських зацікавлень Ханенків включало європейський живопис, скульптуру та прикладне мистецтво часів найвищого розквіту національних шкіл; раритетні взірці красного мистецтва та традиційних ремесел Західної, Південної та Східної Азії; мистецтво Стародавнього світу: Єгипту, Греції та Риму, руську й українську ікону, українське народне мистецтво, європейську та східну зброю, унікальні пам'ятки та цілі комплекси археології тощо.

Впродовж 1900-х рр. декілька тисяч предметів із власного зібрання Ханенки подарували до фондів першого публічного музею у Києві. Сьогодні ці твори входять до колекцій п'яти національних музеїв Києва.

Відкрити у Києві музей світового мистецтва — головна справа життя родини Ханенків. Про це, зокрема, свідчить заповіт Богдана Ханенка, підписаний у квітні 1917 р.

У травні 1917 р. Богдан помер.

У грудні 1918 р. Варвара Ханенко склала та надіслала до Української академії наук (УАН) Заяву, якою безоплатно передала колекцію, будинок на вул. Терещенківській, 15 і книгозбірню у власність УАН. Однією з умов дарунку є неподільність подарованої колекції.

У червні 1919 р. більшовицька влада декретом раднаркому УСРР націоналізує майно родини Ханенків.

У будинку Ханенків відкрили державний музей мистецтва.

Першим упорядником музею став мистецтвознавець і художник Георгій Лукомський (1884-1952 рр.). Разом із ним активну участь у створенні перших експозицій брала Варвара Ханенко. Завдяки підтримці української інтелігенції літня Варвара Ханенко добилася права надалі мешкати при музеї. До кінця життя вона очолювала Комітет музею.

На початку 1920-х рр. до новоствореного музею надійшли твори мистецтва з інших націоналізованих шляхетських зібрань: Репніних, Браницьких, Гудим-Левковичів, Сахновських.

В 1921 р. азійська колекція музею поповнилася великим (декілька сотень одиниць) зібранням археологічної кераміки Центральної Азії IX-XII ст. (колекція Михаїла Столярова й інші).

В 1924 р. за два роки після смерті Варвари Ханенко імена Ханенків прибрані з назви музею "за відсутності у Ханенка революційних заслуг перед пролетарською культурою".

В 1925 р. за заповітом петербурзького колекціонера василя щавінського музей отримав унікальне зібрання творів майстрів північноєвропейських шкіл.

Українська радянська культурна еліта 1920-х рр. висунула ідею єдиного музейного фонду та перерозподілу музейних зібрань за профілем.

У ході реалізації цієї ідеї впродовж 1920-1930-х рр. із колекції музею до фондів інших київських музеїв було передано величезну частину ханенківського зібрання.

Декілька найбільш вартісних творів європейського й азійського мистецтва вилучили з музею у ході радянської кампанії із продажу музейних цінностей за кордон. Серед них французький гобелен зі сценою "Поклоніння волхвів" (1512 р.), картини старих європейських майстрів, включно з диптихом "Адам і Єва" Лукаса Кранаха Старшого, зібрання золотих речей великокняжої доби, пам'ятки іранського мистецтва (срібна чаша VII ст. і акваманіл у формі корови зебу з телятком і хижаком XIII ст.).

Безпрецедентним є випадок, коли на поч. 1930-х рр. українські культурні діячі запобігли вилученню перського килима XVI-XVII ст. типу герад. Колишній музей енциклопедичного художнього зібрання Ханенків набув значно вужчого профілю: музей західного та східного мистецтва.

У ІІ пол. 1930-х рр. Музейне містечко на території Києво-Печерської Лаври передало до музею цінні збірки культового мистецтва. В 1936 р. — збірку пам'яток релігійного мистецтва Центральної Азії та Далекого Сходу. В 1940 р. — шедеври світового значення: чотири ранньовізантійські енкаустичні ікони VI-VII ст.

Влітку 1941 р. з початком воєнних дій на території радянського союзу, найбільш цінну частину музейного зібрання було евакуйовано до уфи (тоді — башкирська арср, тепер башкортостан).

З того, що залишилось у Києві, нацисти відібрали найбільш цінні твори, які вивезли з України при відступі 1943 р.

Сьогодні музей докладає зусилля до пошуку та повернення вкрадених цінностей.

Музей розпочав оприлюднення фактів втрати творів мистецтва за часів окупації Києва нацистами. В 1998 р. вийшов друком каталог речей, пограбованих і вивезених із музею 1941-1943 рр.

У повоєнний період музейне зібрання збагатилося декількома цінними надходженнями.

В 1950-х рр. Таїсія Жаспар подарувала та продала музею понад 350 творів класичного китайського живопису, скульптури та прикладного мистецтва.

В 1969 р. музей купив 41 твір культового мистецтва буддизму з колекції московського колекціонера валеріана велічка.

Впродовж 1970-х рр. музей систематично формував збірку японської скульптури нецке (близько 70 одиниць).

Серед надходжень були картини художника зі США Рокуела Кента (1882-1971 рр.), який працював у жанрі реалістичного пейзажу.

Рішенням київської влади 1986 р. до складу Музею Ханенків було включено сусідній будинок — історичний дім Сахновських, близьких родичів Ханенків (Терещенківська, 17).

В 1986-1998 рр. музей було зачинено на капітальний ремонт.

В 1989 р. журнал "Наше Наследие" (№ 5) надрукував статтю про Богдана Ханенка із промовистою назвою "Забутий меценат".

Із приходом до музею нового менеджменту на чолі з директоркою Вірою Виноградовою в історії музею розпочинається доба відновлення історичної пам'яті й інтенсивного розвитку.

Цінними внесками до азійського зібрання музею стали дарунки 1990-2000-х рр. від меценатів Галини Щербак, Василя Новицького, Олександра Фельдмана.

В 1992 р. Київська студія "Тяжіння" Київнаукфільму створила документальну кінострічку "Музей Ханенків" (режисер Г. Юнда, автор сценарію В. Прокопенко, оператор О. Зорін).

В 1998 р. у відреставрованому будинку Ханенків відкрито оновлені експозиції мистецтва Європи XIV-XIX ст.

В 1999 р. імена засновників повернено до офіційної назви музею "Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків".

Перші десятиріччя ХХІ ст. — час активізації наукових досліджень колекції й історії музею. Формується нова філософія та практика освітньої роботи та музейних сервісів. Проведено перше масштабне дослідження з вивчення відвідувачів. Величезну увагу музей приділяє родинам, дітям і молоді. Розвивається інклюзивний напрям: програми та послуги для людей з інвалідністю, програми для літніх людей, для малозабезпечених і безхатьків, батьків у декреті.

У 2004 р. у будинку Ханенків відкрито постійну залу синайських ікон VI-VII ст.

У 2006 р. у сусідньому будинку розпочала роботу перша в історії музею велика постійна експозиція мистецтва Азії.

У 2018 р. у приміщенні "Контори Ханенків" на першому поверсі дому було впорядковано експозицію мистецтва Стародавнього світу.

Я була тут під час навчання у Могилянці.

10 жовтня 2022 р. внаслідок рашистського ракетного обстрілу вибило вікна та було пошкоджено стелю музею.

На початку грудня 2023 р. у Музеї Ханенків розпочалася експозиція "Золотом, кольором, світлом", присвячена 175-річчю художника Вільгельма Котарбінського. Цей перший артпроєкт від початку повномасштабного вторгнення, де представлені твори з основної колекції закладу.

Виставка функціонуватиме до 28 січня 2024 р. у середу-неділю 10:30-18:00 (каси логічно до 17:30).

Вартість входу — 100 грн. Квитки можна придбати у касі музею.

вул. Терещенківська, 15-17.

У 2024 р. музей Ханенків планує відкрити бібліотеку для відвідувачів, яка востаннє була доступна для широкого загалу 1920-х рр. Доживемо.