площа Львівська
Площа у Шевченківському районі, місцевість Старий Київ.
Розташована між вулицями Великою Житомирською, Січових Стрільців, Бульварно-Кудрявською й Ярославів Вал.
Площа (можливо, торгова) була на цьому місці вже за часів Київської Русі. Навколишня територія тоді являла собою складний вузол фортифікаційних споруд, зокрема Західних і Жидівських воріт. Та ні Західною, ні Жидівською площа не іменувалася.
Відомою спорудою на Львівській площі була також Стрітенська церква — спочатку (ХІ-сер. XIX ст.) — дерев'яна, а потім (1861–1930-і рр.) — кам'яна. Церкву було знищено за радянської влади 1930-х рр.
На сьогодні триває процес відбудови храму.
В 1869 р. площа дістала назву Львівська за Львівськими воротами Старокиївської фортеці, що стояли тут у XVII–XVIII ст.
Пам'ятником архітектури є будинок № 14 — будинок колишньої державної казенної палати, 1913-1914 рр. побудови, зараз Коледж інформаційних систем і технологій, філія Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.
В 1939 р. площа дістала назву Сінна, що пішла від Сінного базару, який діяв тут до 1958 р.
Історичну назву площі було відновлено 1944 р.
Сучасний архітектурний ансамбль площі визначений двома домінантами, збудованими у радянські часи, — масивним Будинком торгівлі та Будинком художника, що стоять, фактично, один навпроти одного.
Будинок торгівлі, побудова якого значною мірою вплинула на силует Старого міста, зведено протягом 1968-1981 рр. Він має назагал 28 поверхів — на перших чотирьох поверхах розташований торговельний центр, решту займають урядові структури, зокрема, Міністерство доходів і зборів України, й офіси приватних компаній.
Будинок художника збудовано 1977-1978 рр. Він утворює західний бік сучасної Львівської площі. Особливістю цієї будівлі є те, що фасад її другого поверху прикрашають 7 жіночих фігур — алегорій різних мистецтв.
Між вулицями Велика Житомирська й Ярославів Вал на Львівській площі знаходиться один із найбільш відомих київських довгобудів. На будівництво корпусу театрального інституту імені Карпенка-Карого на Львівській площі 1976 р. було виділено три мільйони радянських рублів. Ця споруда мала завершити ансамбль найбільш сучасної на той час площі у центрі Києва та бути останньою деталлю після спорудження Будинку художника
та висотного Будинку торгівлі.
Проте з поч. 90-х рр. ХХ ст. будівництво призупинене.
Наразі ведуться пошуки інвесторів.
Інший відомий довгобуд Львівськой площі — станція метро "Львівська брама". Будівництво почали 1991 р., та роботи були заморожені 1996 р. через відсутність проєкту реконструкції Львівської площі, де був запланований вихід зі станції, та не відновлені дотепер.
До 2008 р. на площі діяв фонтан, що був частиною системи кондиціювання Будинку торгівлі.
У 2008 р. його огородили парканом і повісили плакат, що сповіщав про реконструкцію фонтану. Та замість реконструкції фонтан демонтували, а на його місці збудували триповерховий торговельний центр.
10 листопада 2016 р. на Львівській площі було відкрито пам'ятник Анні Ярославні — дочці Ярослава Мудрого, королеві Франції.
Я ходила з роботи на Лук'янівку через цю площу 2015-2016 рр.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!