Місцини Києва

Парк у Шевченківському районі міста Києва, у місцевості Шулявка, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення з 1972 р.

Розташований між Берестейським проспектом, кіностудією ім. Олександра Довженка та промисловою зоною на вулиці Дегтярівській.

Ідея створення парку виникла у зв'язку із закінченням орендного терміну Київського товариства садівництва на фруктовий сад, що знаходився на Брест-Літовському шосе.

Великих прибутків сад місту не приносив, тому восени 1898 р. голова садової комісії міської думи Ромишовський запропонував приєднати до меж міста цю ділянку та влаштувати тут заміський парк суспільного користування.

Незабаром Дума ухвалила рішення про виділення 58 десятин землі для влаштування парку.

В 1899 р. відзначалося 100-річчя із дня народження олександра пушкіна, тому парк вирішили назвати пушкінським. Іноді зустрічалася назва "Парк імені о.с. пушкіна".

В 1900 р. солдати 129-го Бесарабського полку, літні табори якого розташовувалися поблизу, а також громадськість міста почали роботи зі створення парку. На площі 2 десятини створили розсадник на 100 тис. саджанців для майбутньої посадки.

Паралельно відбувся конкурс на найкращий проєкт парку, який завершився лише 1901 р. Переміг проєкт головного садівника міста І.О. Жуковського. Родзинкою парку стало те, що його облаштували для прогулянок верхи та на автомобілі. Для цього у проєкті передбачалися дві широкі наскрізні алеї, які з'єднували сучасні Брест-Литовський проспект і Дегтярівську вулицю.

Було вирішено, що дерева у парку посадять діти. Заздалегідь підготували 2000 ям і стільки ж саджанців — їх подарували відомі садівники Крістер і Вессер.

19 жовтня 1902 р. відбулося свято. Трамваї привезли до парку понад 1000 учнів із 53 міських училищ, дітям подарували брошури "Дерево і його життя" та "Дерева і їх користь" і під звуки військових оркестрів у присутності "батьків міста" були посаджені дерева, що дали початок пушкінському парку. Переважно це були ялини, модрини, а також дуби та липи. На відміну від інших парків міста дерева тут були висаджені окремими біогрупами, у результаті чого утворились гаї з різних видів дерев.

Загалом 1906-1907 рр. було висаджено понад 31 тис. саджанців.

В 1936 р. для організації дитячого сектору до парку додали ще 8 га землі, де було висаджено близько 2 тис. дерев, 13 тис. чагарників, влаштовано багато газонів і квітників.

Наприкінці німецько-радянської війни на території парку було влаштовано виставку трофейної німецької техніки. Її урочисто відкрив 23 лютого 1945 р. маршал радянського союзу георгій жуков.

верховна рада срср 12 березня 1951 р. ухвалила закон "Про захист миру". Цей закон забороняв демонструвати озброєння, тому восени 1951 р. виставку було закрито, а експонати — здебільшого утилізовано.

В 1960-1970-х рр. у парку було відкрито зелений театр (не зберігся, на його місці — ресторан), будинок культури заводу "більшовик", танцювальний майданчик (не зберігся), кафе, концертно-танцювальний зал "Ліра" (тепер — виставковий павільйон "Акко-Інтернешнл"), читальний і шахматно-шаховий павільйони (не збереглись), атракціони й ігрові автомати (не збереглися). Протягом 70-х рр. ХХ ст. на території пушкінського парку у вихідні дні нелегально працював ринок платівок із музичними записами закордонних виконавців, які привозилися з-за кордону.

2 червня 1962 р. біля входу до парку було встановлено пам'ятник олександру пушкіну (скульптор Олександр Ковальов, архітектор Василь Гнєздилов). Статуя поета заввишки 3,5 м. знаходилася на постаменті з чорного лабрадориту, на якому було вирізьблено напис "пушкіну — український народ". Загальна висота пам'ятнику становив 7,6 м. Пам'ятник пушкіну став першим київським пам'ятником, де зображувальний сидить.

У 2000-х рр. розпочато будівництво храму на честь прп. Агапіта Печерського.

У 2007 р. у парку було проведено реконструкцію — проведені роботи із благоустрою території, висаджені молоді дерева: червоний дуб, каштан, ясен, горобина, хвойні породи, влаштовані квітники та ландшафтні композиції. Також реконструювали систему зовнішнього освітлення, вимостили доріжки та встановили лавки.

Влітку 2015 р. у парку проходили заходи ART-пікніку Слави Фролової. Я відвідала тут декілька занять із йоги від різних студій. Порушенням техніки безпеки є, коли тренер не бачить всіх учасників (знаходяться у нього за спиною), нерівність рельєфу (можна було обрати суто рівну ділянку). Ну а вже коли один тренер сказав, що тільки слабаки не можуть скрутитись у позу скорпіону — це повна безвідповідальність і виключне самомилування.

У 2023 р. у рамках деколонізації рішенням Київської міської ради пушкінський парк перейменовано на честь українського поета Івана Багряного.

15 листопада 2023 р. у парку був демонтований найбільший пам'ятник пушкіну у Києві.