Місцини Києва

Український розважальний телевізійний канал.

Входить до медіахолдингу Starlight Media, що належить Вікторові Пінчуку.

Днем початку мовлення каналу на 50 ТВК стало 27 лютого 1998 р., канал ділив тоді сітку зі "СТБ" і мовив у нерейтинговий денний час: 10:00-16:00 у будні та 12:00-17:00 у вихідні. Етер складався з художніх і документальних фільмів, як західних, так і пострадянських, відеокліпів (у програмі "Нова музика на Новому каналі"), а також розважальної рубрики "Відпочинемо від занять". «Новий канал» став першим в Україні телеканалом, що почав мовити у системі PAL.

Згодом канал отримав окрему частоту у Києві (52 ТВК), на якій вперше вийшов в етер 15 липня 1998 р. о 8:30, коли відбувся перший прямий етер, який вели ведучі Лідія Таран і Анастасія Образцова. Відразу змінилась якість зображення з системи PAL на SECAM. Змінилось і програмне наповнення каналу, який тепер мовив щоденно 8:30-0:30/1:00. Основу етеру, як і раніше, становили художні, документальні та мультиплікаційні фільми. Проте у перервах між ними могла виходити "Студія" — онлайн-проєкт, який залежно від часу міг називатися: "Студія. Ранок", "Студія. Вдень", "Студія. Вечір", "Студія. Ніч".

У квітні 1999 р. на канал прийшла команда менеджерів на чолі з Олександром Ткаченком після скандалу з закриттям програми "Післямова" на "г+г". Із його приходом політика каналу змінилася на більш широку аудиторію.

Із 14 червня 1999 р. в етері каналу з'явилась інформаційна програма "Репортер", яка була орієнтована на подачу до етеру оперативних новин. Першою ведучою була Іванна Найда.

17 червня 1999 р. стартувало ранкове шоу "Підйом" із Марією Єфросиніною й Юрієм Горбуновим.

З 1 грудня 1999 р. "Новий канал" вийшов за межі столиці та розпочав регіональне мовлення у шести обласних центрах України. Першими містами стали: Харків ("Фора"), Донецьк (ТРК "Донецьк"), Рівне ("Рівне 1"), Херсон ("Ител"), Кропивницький (TTV) і Полтава (UTA TV).

З 1999 р. за рейтингами "Новий канал" посідав третє місце після "Інтера" та "г+г", а 2006 р. вийшов на друге місце.

У січні 2000 р. "Новий канал" дивились у 17 великих містах України.

20 грудня 2000 р. телеканал розпочав супутникове мовлення.

Шостого лютого 2001 р. стартував вебсайт телеканалу.

1 березня 2001 р. канал першим в Україні перейшов на цілодобове мовлення. Цього дня почав своє існування і проєкт "Зона ночі", який із 2005 р. став пізнавально-культурологічним проєктом.

До 2003 р. "Новий канал" належав російській компанії "Альфа-Груп" через український "Альфа-Банк", а до 2004 р. канал опинився у руках Віктора Пінчука.

Після закінчення контракту у січні 2005 р. свою посаду залишив Олександр Ткаченко, а на його місце прийшла Ірина Лисенко.

11 листопада 2009 р. "Новий канал" увійшов до медіахолдингу StarLightMedia.

15 травня 2012 р. пост генерального директора посів Володимир Локотко.

Із 2014 р. "Новий канал" критикували через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії "Бойкот російського кіно", за період 8-14 вересня 2014 р. на телеканалі демонстрували 7 год. 35 хв. російського контенту на добу.

Із 6 липня 2015 р. була запущена нова сітка мовлення на розважальну тематику. З того часу відсутні інформаційні та спортивні програми, залишилися художні фільми, мультфільми, телесеріали, а також розважальні шоу.

15 липня 2018 р. до свого 20-річчя телеканал змінив логотип і перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9.

У квітні 2019 р. посаду генерального директора отримав Олексій Гладушевський.

У січні 2020 р. генеральною директоркою "Нового каналу" стала Ольга Задорожна.

13 січня 2020 р. разом зі спорідненими телеканалами "СТБ", ICTV й "ОЦЕ ТБ" "Новий канал" перейшов до мовлення у стандарті високої чіткості (HD).

Я дивилась і ТРК "Донецьк", і "Новий канал".

У фойє "Нового каналу" була двічі 2015 р. Приносила волонтерці Марії Стецюк, яка працювала на каналі, листи на фронт, пральний порошок і ще якісь штуки.

Інтерв'ю про поточну волонтерську діяльність Марії покладу у коментарі.