Місцини Києва

Вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ.

Простягається від Володимирської вулиці до Бульварно-Кудрявської вулиці та Львівської площі.

Прилучаються Золоті ворота, вулиці Золотоворітська, Лисенка, Івана Франка, Стрілецька й Олеся Гончара.

Виникла як дорога попід міським валом, що був насипаний за часів великого київського князя Ярослава Мудрого (XI ст.), звідки і походить її теперішня назва.

Оборонна система проіснувала до 30-50-х рр. ХІХ ст.

Вперше згадується як запланована вулиця 1832 р.

В 1833 р. укріплення часів Ярослава Мудрого почали знищувати.

Вулицю на місці знесеного валу прокладено 1850-х рр.

Вперше позначена на плані міста 1855 р.

Офіційну назву вулиця отримала 1869 р. на честь великого князя київського Ярослава Мудрого.

Протягом XIX-поч. XX ст. існувала під паралельними назвами: Підвальна, Велика Підвальна й Ярославів Вал.

На поч. ХХ ст. на вулиці майже не залишилося будинків, споруджених 30-50-х рр. ХІХ ст.

До наших днів вистояли будинок № 5 і будинок № 27 — єдині, що збереглися від первісної забудови вулиці. На першому поверсі там знаходилася хлібна крамниця з пекарнею.

Будинки № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14 б, 14 в, 16, 17, 18, 20, 28, 29, 30, 32, 33, 35, 36, 37/1, 38, споруджені у ІІ пол. XIX-І тр. XX ст.

На поч. ХХ ст. забудова вулиці відзначалася різноманітністю. Зводяться багатоповерхові прибуткові будинки.

На непарній частині вулиці частково збереглася забудова ІІ пол. ХІХ ст. Парний бік забудовували вже на поч. XX ст.

В 1911 р. авіаконструктор Ігор Сікорський, який мешкав у будинку № 15, збудував свій перший гелікоптер у дворі цього будинку.

Із 1923 р. — вулиця раковського на честь х.г. раковського, з 1928 р. — вулиця ворошилова на честь к.є. ворошилова (назву підтверджено 1944 р.).

Під час німецької окупації міста 1942-1943 рр. — Велика Підвальна.

З 1957 р. — вулиця полупанова, на честь а.в. полупанова.

І 1962 р. відновлено історичну назву Велика Підвальна.

Сучасна назва — з 1976 р.