жіночий монастир Вознесенський Фролівський
Найбільш давній жіночий монастир Києва.
Розташований на Подолі.
Монастир первісно названий на честь святих Фрола та Лавра, нині — Свято-Вознесенський Фролівський жіночий монастир.
Підпорядкований УПЦ.
Перша письмова згадка у грамоті 1566 р. короля Польщі Сигізмунда II Августа.
Залишався православним за доби польського панування.
Гетьман Петро Сагайдачний наприкінці життя надав кошти для будівництва нової церкви при монастирі.
В 1710 р. був об'єднаний із Вознесенським монастирем (той ліквідували в інтересах будівництва Старої Печерської фортеці, тепер на його місці Мистецький арсенал).
Значної перебудови храм зазнавав після пожеж 1718 й 1811 рр.
Над його відновленням 1811-1824 рр. працював архітектор Андрій Меленський.
У XVII-XVIII ст. ігуменями монастиря ставали княгиня катерина милославська, графиня апраксіна, княгиня шаховська.
Його послушницею була княгиня наталія долгорукова.
Монастир володів землями, зокрема, у XIX ст. — Замковою горою (див. розділ про неї у цій збірці), одна з назв якої тепер — Фролівська гірка.
До сьогодні збереглася значна частина монастирських будівель початку XIX ст.
Відомий благодійними й освітніми справами наприкінці XIX ст. (при монастирі діяли школа та лікарня для незаможних).
Ігуменя Фролівського монастиря Смарагда написала відому серед православних вірян книгу "Благоговейные христианские размышления".
У Фролівському монастирі прийняла постриг Олександра Мельгунова, засновниця Серафимо-Дивіївського монастиря.
Восени 2019 р. для будівництва келій було зруйновано будинок Артинова у Подільському районі, збудований 1809-1811 рр., що був пам’яткою містобудування та архітектури за номером 18/13.
На поч. червня 2020 р. у монастирі було зафіксовано спалах коронавірусу, установу було закрито на карантин.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!