малий Храм Свідомості Крішни
Про великий ще розповім.
А малий храм на вул. Дмитрівській, про яку я писала вчора, - це перший храм Свідомості Крішни, що виник у Києві між 1988 р., коли у срср дозволили вайшнавізм (у народі нас називають крішнаїтами), й 1990 р.
Це придбаний завдяки старанням Чайтан'ї Чандродая прабгу малий старий житловий будинок, перепланований під храм, із надбудованим другим поверхом - брахмачарі-ашрамом, тобто там жили брахмачарі (монахи).
Проводилися духовні програми: недільний фестиваль і кіртан (спів Імен Бога) з лекцією у середу ввечері.
На поч. 90-х рр. ХХ ст., за спогадами Шанти прабгу, тут зберігалася духовна література (багато, від 1,5 тис. екземплярів) для подальшого розповсюдження та жили близько сорока вайшнавів, тут зупинялися вайшнави, які приїздили під час “золотої лихоманки” санкіртани (розповсюдження книг), із росії. Коли вайшнави приїздили на свята та фестивалі з ночівлею, то було близько 50-60 чоловіків.
Зрозуміло, в ашрамі всі не розміщувалися, бо він маленький, спали, де доведеться: хто у ванній, хто на кухні, хто у коридорах. У вівтарній спали дуже впритул. Якщо хто встав серед ночі до вбиральні, вайшнави просто відчували вільне місце та трохи розслаблялись і треба було втискатися між ними, щоби знову лягти. А лідер київської ятри (духовна громада) Його Милість Ач'юта Прія прабгу ночував в автомобілі.
Тому і вирішили побудувати великий храм.
Служіння та програми у малому храмі продовжуються.
Він відремонтований, поставлені пластикові вікна, там тепло.
Як я написала у розділі про клініку Ultrasound Pro, щоразу, як я буваю там, приходжу або підхожу до цього храму.
Чому просто підхожу?
Бо Божества Ґаура Нітай і Туласі (священний базилік) з початку повномасштабного вторгнення були евакуйовані до села Малі Лісовці на вайшнавську ферму. А після деокупації Київської області повернулися не на Дмитрівську, а до великого храму.
Брахмачарі малого храму з початку повномасштабного вторгнення переселилися до брахмачарі-ашраму у великому храмі.
Програми проводяться, та не щодня, тому і не виходить там бувати.
Та парікрама (обхід) храму - теж хороша справа. Так завтра і зроблю. Сам храм обійти неможна, бо одна його стіна зливається з парканом, треба обходити більшу територію, медитуючи на храм. Я так вже робила.
Якщо ви живете поблизу та дійсно щиро цікавитеся вайшнавізмом, напишіть і я надішлю вам телеграм-канал храму, де публікується розклад програм.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!