церква Іллінська
Одна з найбільш цікавих в історичному плані храмових будівель київського Подолу з більш, ніж тисячоріною літописною історією.
Вона розташована на розі вулиць Набережно-Хрещатицької та Почайнинської й є важливим архітектурним акцентом у забудові Подолу та композиційною домінантою набережної Дніпра.
Ансамбль Іллінської церкви входить до складу Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".
Перша згадка про церкву сягає 945 р. — преподобним Нестором Літописцем у "Повісті временних літ". Із оповіді випливає, що до сер. Х ст. Іллінська церква вже була вельми відомою й її можна вважати однією з перших християнських споруд Русі.
Звели церкву пророка Іллі, за переказом, київські князі Аскольд і Дір. Під час одного з візантійських походів вони побачили Божественне диво, яке їх вразило і відразу після повернення вони прийняли хрещення та збудували цей храм.
Є версія, що хрещення киян 988 р. відбувалося поблизу Іллінської церкви.
Після навали монголів було майже повністю зруйновано Верхнє місто та почався занепад Києва, життя якого зосередилося на Подолі. Відповідно можна робити припущення, що церква не постраждала або була відбудована. На жаль, точні відомості про літописну Іллінську церкву у Києві відсутні та вона є предметом дискусій і досліджень.
У переліку храмів Подолу 1613 р. церква пророка Іллі відсутня та вперше знову згадується 1632 р., та достеменних підстав пов'язувати її з літописною церквою немає — можливо, навпаки літописна згадка дала їй назву та початок.
Сучасна історія починається 1692 р., коли стара дерев'яна церква була розібрана та на пожертви міщанина Петра Гудими спорудили новий кам'яний храм, який існує донині.
В 1718 р. він досить сильно постраждав від пожежі та лише 1755 р. коштом полкового єсаула Павла Гудими було проведено реконструкцію храму, під час якої добудували Іоанно-Предтеченський приділ. Також були збудовані двоярусна дзвіниця та храмова брама й огорожа у стилі українського бароко, виконані видатним українським зодчим І.Г. Григоровичем-Барським. В 1811 р. велика Подільська пожежа знову суттєво пошкодила храм, однак його досить швидко відремонтували, а 1818 р. було замінено іконостас.
У ХІХ ст. стан церкви був не з найкращих. До відання храму належали лише 16 дворів, а кількість парафіян складала 130-140 осіб.
В 1904 р. зробили капітальний ремонт храмового комплексу, під час якого також були написані нові ікони.
В 1909 р. відбулось останнє оновлення храму перед більшовицьким переворотом — написано образ Покрови Пресвятої Богородиці над головним входом до церкви та 43 образи на стінах.
У 30-і рр. ХХ ст. церкву святого Іллі зачинили та передали київському елеватору, а із приміщення зробили склад для зерна.
Під час Другої світової війни у храмі поновилися богослужіння.
Після здобуття 1991 р. незалежності України відбувся новий поштовх розвитку храму, під час якого разюче змінились інтер'єр і оздоблення.
Тепер у ньому також працює недільна школа для дітей і дорослих.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!