місцевість Святошин
Історична місцевість, що розташована за 10 км. на Захід від центру міста (між залізницею Київ-Коростень, Борщагівкою, Катеринівкою та Біличами).
Історична місцевість; дачне селище; житловий масив, збудований на піщаних ґрунтах у лісовому хвойно-листяному масиві.
На Півночі Святошин межує з Академмістечком і Авіамістечком, на Північному Заході — з Біличами, на Півдні — з Микільською Борщагівкою та с. Жовтневе, на Заході — з селом Петропавлівська Борщагівка.
Виник під народною назвою Святий ліс, у польських середньовічних джерелах позначений як Земля Свеншицька.
Іншою імовірною є версія походження назви Святошин від імені преподобного Миколи Святоші, який, згідно усного переказу та літопису, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошином, підв'язався у Києво-Печерській Лаврі, брав участь у будівництві надбрамного храму на честь Святої Троїці, одного з перших храмів на честь Святої Троїці на старій Русі, храму, з яким пов'язана назва місцевості Троєщина на Лівобережжі.
У давнину фігурує як володіння київських монастирів, під 1619 р. у грамоті Сигізмунда III як кордон земель, наданих у користування київським міщанам.
Заселення Святошина пов'язане з влаштуванням тут дачного селища. З 1870-х рр. — відома відпочинкова та лікувальна місцевість.
З 1897 р. — дачне селище із теперішнім плануванням. В 1897 р. місцевість, яка належала до Білицької волості Київського повіту та губернії з обох боків берестейського шосе поділили та віддали з торгів в оренду.
В 1905 р. частину цієї території здали в оренду під дачі.
Дачне селище одержало 1906 р. назву Катеринівка (за ім'ям Катерини Клейгельс — дружини київського генерал-губернатора Миколи Клейгельса, з ініціативи якої воно було створено).
В 1907 р. у селищі збудували Миколаївську церкву (знищена більшовиками 1950-х рр.).
Житловий масив Святошин забудований між вулицями Чорнобильською, миколи ушакова та Прилужною 1970-х рр.
В 1980-і рр. суттєво змінено забудову на решті території Святошина.
У Святошині розташовані ринок, вулиця, площа та провулок, які мають однойменну назву з місцевістю.
Звідси йшли електрички до Ворзеля. Тож, під час навчання у Могилянці я була тут кожного навчального дня.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!