пам'ятник княгині Ользі, апостолу Андрію, Кирилу та Мефодію
Повна назва: Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію.
Пам'ятник розташований на Михайлівській площі поруч із Михайлівським Золотоверхим собором (див. розділ про нього у цій збірці).
В 1909 р. було запропоновано поставити перед реальною школою пам’ятник Шевченкові. Поставлення пам’ятника Шевченкові в цьому місці опротестував куратор київської шкільної округи, який вважав, що перед "русским учебным заведением" слід поставити пам’ятника одному з діячів "русской истории". У зв’язку з цим у колах військової влади, адміністрації та вищого духівництва виник проєкт збудувати від Михайлівського монастиря до Софійського собору за зразком берлінської Колони перемоги історичний шлях — два ряди монументів, серед яких мали бути монументи доісторичному Кию, Олегові, Ользі, Святославові.
Проєкт зустрів критику, та щоби перешкодити спорудженню монументу Шевченкові, вирішено, що "надзвичайні обставини" вимагають негайного збудування у садку перед реальною школою бетонової тимчасової моделі монументу княгині Ольги. Кошти надав цар микола II і після заяви міського голови дьякова, що "кавалер" (тобто Шевченко) мусить поступитися місцем "дамі" (княгині Ользі), 4 вересня 1911 р. пам'ятник із центральною постаттю Ольги та боковими Кирила та Мефодія й Андрія Первозваного відкрито й освячено у присутності миколи II.
Його авторами були скульптори Іван Кавалерідзе, Петро Сниткін і архітектор Валеріян Риков.
Композиція складається із трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті: у центрі розташована постать княгині Ольги, ліворуч — апостол Андрій Первозваний, праворуч розташовані просвітники Кирило та Мефодій.
В 1919 р. вандали скинули скульптуру княгині Ольги, на її місці поставлено погруддя Шевченка роботи Кратка. Бокові постаті були закриті.
Пізніше їх відновили та Шевченко опинився у сусідстві Андрія, Кирила та Мефодія.
В 1920 р. бюст було знято, 1923 р. демонтовано інші фігури, так що залишився сам п’єдестал.
До 1935 р. пам'ятник був остаточно демонтований.
В 1996 р. пам'ятник відновили. Автори реконструкції — скульптори Віталій Сівко, Микола Білик і Віталій Шишов.
Наприкінці березня 2022 р. пам'ятник захищений і закритий.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!