Місцини Києва

Протікає територією міста Києва та приміського Києво-Святошинського району Київської області.

Права притока Ірпеня (басейн Дніпра).

1991 р. на річці Борщагівці виявлено залишки поселення давньоруського та післямонгольського часу.

За однією з версій, свою назву річка отримала від рослини борщівник, що, очевидно, росла на її берегах.

Одне із згадувань про назву річки Борщагівка (нім. Boerßgowka) міститься в щоденнику німецького купця Мартіна Ґруневеґа, який відвідав Київ 1584 р. Ґруневеґ записав у щоденнику, як місцеві кияни розповіли йому, що річка була названа так, бо у цій місцевості свого часу діяв борщовий базар. На думку Ґруневеґа, це місце торгу у князівські часи "могло називатися борщовим майданом чи торгом, незалежно від того, чи торгували там борщем", тому що "русини, ніколи не купують борщу, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво".

На річці розташовувалися Борщагівки - 5 сіл-володінь різних монастирів м. Києва, названих на їхню честь:

Михайлівська,

Братська,

Микільська,

Софіївська,

Петропавлівська.

1921 р. щодо річки Борщагівки була вперше помилково вжита назва Нивка (від однойменного струмка, що починався неподалік перетину вулиць артеківської та Капітанівської і впадав до річки Борщагівки на Білицькому болоті).

Ця назва була розтиражована в масиві картографічних і текстових довідників 1960-1990-х рр.

Подекуди використовується досі, хоча офіційною назвою річки є Борщагівка.

Іноді щодо річки Борщагівки також можна зустріти назви:

Желянь (д.-рус. Желѧнь) — трапляється в руських літописах. Так, 23 липня 1093 р. на березі Желяні (Борщівки) відбулася битва між військом київського князя Святополка Ізяславича з половцями, яка закінчилася поразкою русів.

Нова Гребля — зафіксовано в І. Фундуклея, трапляється на мапах ХІХ ст.

Жилка — трапляється в довідниках ХХ ст.

Перейшла її 15 листопада 2025 р. з Анастасією Зінченко, Андрієм Золотаревським і Raven Zeitemann, бо у Письменницькому клубі рівна-рівному є і неформальні зустрічі.