Старовинні мапи, розташування колекторів дощової каналізації, аналіз рельєфу місцевості дає підстави вважати, що Либідь бере початок у районі перетину вулиць Світлодарської та Волноваської (координати цього місця — 50°26′47″ пн. ш. 30°24′38″ сх. д.). Тут річка приймає притоку з вулиці Віталія Скакуна. На перших кілометрах своєї довжини Либідь протікає у підземному колекторі: спочатку під бульваром Вацлава Гавела, далі під проспектом Любомира Гузара, вулицями Миколи Голего та Нижньоключовою. На цій підземній ділянці приймає кілька приток. Одна з них має назву "Відрадний". Ця річка бере початок у парку "Відрадний", в якому створено видовжений ставок. Поряд із ним встановлено кам'яну брилу, на якій висічено, що тут бере початок один із витоків Либеді.

Біля Залізничної вулиці поблизу колишньої фабрики "Лагода" Либідь уперше з'являється на поверхні.

Далі Либідь тече переважно у бетонному руслі. За кілька метрів від місця появи Либеді на денній поверхні у неї впадає річка Вершинка. Цю річку показано та підписано ще на мапі (плані) полковника Ушакова 1695 р. Зрідка Вершинку помилково називають Либіддю та навіть так підписують на мапах. Нижче за течією Либідь приймає ще доволі багато приток: Шулявку, струмки Піщаний і Кадетська Гай.

Під Повітрофлотським шляхопроводом Либідь ненадовго ховається під землю.

Опинившись на денній поверхні, річка з лівого боку приймає одну з найбільших свої приток — Скоморох.

Потім до Либеді почергово впадають струмки та річки: Афанасіївський, Ботанічний (Паньківський), Мокра, Батиїв, Клов, Протасів Яр, Ямка, Совка та Горіхуватка. З цих річок лише Совка та Горіхуватка значну частину шляху протікають денною поверхнею.

Вздовж Саперно-Слобідської вулиці Либідь близько 2 км. знову протікає у колекторі (цю ділянку Либеді було заховано під землю 1980-х рр.).

На денну поверхню Либідь виходить неподалік Лисої гори. Тут збереглася єдина ділянка, де річка тече у природному руслі. Тут я її вперше і бачила 2008 р.

Біля Столичного шосе русло знову стає бетонним.

Либідь впадає у Дніпро нижче Південного мосту, а точніше — біля ТЕЦ-5.

Здавна Либідь використовували як джерело енергії: на ній стояли водяні млини.

Як відзначав краєзнавець Д.П. де ля Фліз 1854 р., на Либеді у районі деревні Нижня Либідь-Деміївка є гребля.

Про якість води річки у сер. XIX ст. можна судити з такого факту. В 1857 р. було збудовано локальну систему водопостачання для Київського Володимирського кадетського корпусу (зараз будівля Міністерства оборони України на Повітрофлотському проспекті) з забором води з загати (ставку) на Либеді та подачею паровими насосами до баків на території кадетського корпусу.

Як відзначає професор Валентин Хільчевський (КНУ імені Тараса Шевченка), треба об'єктивно визнати, що антропогенний тиск на басейн Либеді (вплив на ландшафт, гідрологічний режим, хімічний склад і якість води) почався понад 100 років тому — з сер. ІІ пол. XIX ст.

Із ІІ пол. XIX ст. у зв'язку з невпинним розвитком міста поверхня басейну Либеді, його географічні об'єкти почали зазнавати значних змін, а до води річки стали потрапляти стічні води.

Так, близько 1870 р. у заплаві Либеді було прокладено колії Києво-Балтської та Курсько-Київської залізниць.

У той самий час у басейні Либеді ще до кін. XIX ст. знаходилися великі ставки — Шулявський, Паньківський, Печерський, Совки, Голосіївський.

Після спалаху епідемії холери 1907 р. через розташовані вище Києва у заплаві Дніпра очисні споруди 1909 р. вводиться до експлуатації каналізаційний колектор, прокладений у заплаві р. Либідь. Либідський колектор подавав стічні води частини міста на очисні споруди (відстійники), розташовані на правому березі річки під Лисою горою. Після очищення стічні води скидалися до Дніпра.

Так тривало, поки 1918 р. вибух на артилерійських складах на Лисій горі не зруйнував очисні споруди.

Шулявський (Кадетський) ставок проіснував до поч. 1930-х рр.

В 1939 р. збудовано Ново-Либідський каналізаційний колектор.

Після введення до дії 1965 р. Бортницької станції аерації з очищення стічних вод у районі впадіння Либеді до Дніпра його дном було прокладено труби для перекачування стічних вод правобережжя Києва на лівий берег на Бортницьку станцію аерації.

Майже все русло Либеді закріплено бетонним коробом, а на окремих ділянках взято до закритих колекторів (під Повітрофлотським шляхопроводом і вздовж Саперно-Слобідської вулиці).

Ділянку вздовж Саперно-Слобідської вулиці заховали до колектору наприкінці 1980-х рр., коли прокладали прямий шлях на Південний міст через Дніпро, відкритий 1990 р.

Через Либідь перекинуто низку шляхопроводів і пішохідних містків.

Позитивним є той факт, що на єдиній ділянці річки, яку не каналізовано (у пониззі), рішенням Київської міської ради № 96/256 від 24.10.2002 р. було створено комплексну пам'ятку природи місцевого значення "Природне русло р. Либідь" площею 0,3 га.

У той самий час продовжується забруднення річки Либідь. Триває неконтрольоване скидання сміття, надходження стічних вод, що надзвичайно погіршує якість води у річці.

Кияни 5 листопада 2015 р. звернулися до Київради з електронною петицією про визнання долини річки Либідь зоною екологічного лиха.

Тоді Національний екологічний центр України, де я працювала вченим секретарем, надав ініціативній групі з захисту Либеді фізичний майданчик в офісі, медійний у соцмережах і невелику матеріальну допомогу.

24 січня 2016 р. кияни Нечволод Дмитро, Мраморнов Максим і Артем Заварзін організували сплав на байдарці Либіддю, тим самим привертаючи увагу влади до потенціалу використання річки.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!

Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.