Місцини Києва

Суцільнометалева просторова ґратована висотна споруда висотою 380 м., побудована 1968-1973 рр. для трансляції радіо та телебачення.

Найбільш висока решітчаста вільностояча конструкція світу на момент спорудження та найбільш висока споруда України.

Телевежа споруджена за проєктом київського інституту "УкрНДІпроектстальконструкція ім. Шимановського". Розроблена спершу для столиці срср москви, у початковому варіанті проєкту вежа мала висоту близько 500 м.

Київський проєкт у москві було відхилено 1958 р. через естетичну невідповідність, а за декілька років, коли виникла потреба у власній київській телевежі, її проєкт був взятий майже у готовому вигляді, та на замовлення влади заплановану висоту вежі було зменшено до 385 м.

Будівництво почалось 1968 р.

Перший директор Київського радіотелевізійного передавального центру (1972-2004 рр.) — Валеріан Олександрович Сидоренко (1932-2012 рр.).

30 липня 1973 р. споруду було відкрито.

Маса металоконструкцій 2700 т.

Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметру.

Нижня частина вежі (база) складається з чотирьох нахилених ґратованих опор, що підтримують призматичну ґратовану частину.

У центральній частині вежі розташована вертикальна труба діаметром 4 м. Вона слугує шахтою ліфту та плавно переходить в антенну частину.

На вежі встановлено два ліфти, один з яких працює до позначки 200 м., а другий — 329 м.

На позначках 80 і 200 м. знаходяться дві технічні споруди.

Особливістю конструкції київської телевежі є те, що для монтажного з'єднання трубчатих елементів вежі не використовувалися болти чи заклепки. Всі монтажні з'єднання виконані шляхом електрозварювання. Будівництво вежі здійснювалося унікальним методом надбудови "згори до низу" без використання підіймальних кранів і ґвинтокрилів. Усі металоконструкції виготовлено в Українській рср, проєктні, монтажні та будівельні роботи здійснені також силами вітчизняних інженерів.

Телевежу проходиш дорогою до Київського телецентру.

Тож, вперше я проходила її наприкінці січня 2018 р.

А крайній раз — у червні 2021 р.

1 березня 2022 р. рашисти випустили у структури телевежі декілька ракет. Одна ракета влучила в апаратну на самій вежі, а інша — в трансформаторну підстанцію, яка живить вежу електроенергією.

З сусідньої кімнати почувся крик: "Телевежу знищили!".

Я до вікна — вона на місці. До речі, тепер її вже не видно, чи щось побудували дорогою, чи тополя розрослася.

Господар квартири все одно тикав мені світлину диму на фоні вежі, а я йому — на вежу на тій самій світлині.

Ще за пару днів я попросила його не переповідати мені новини загалом і фейки зокрема.

Втім, внаслідок обстрілу 5 осіб загинули (серед них —телеоператор Євген Сакун) і 5 осіб отримали поранення, а також після влучення деякий час не працювали всі українські телеканали.

Та ще того самого дня трансляцію деяких каналів у регіонах вдалося відновити.

Всюди був "Єдиний телемарафон новин" і у сусідній кімнаті телевізор все одно не вимикався.