Місцини Києва

Площа у Шевченківському районі, місцевість Нова Забудова.

Розташована між вулицями Великою Васильківською, Гетьмана Павла Скоропадського й Євгена Чикаленка.

Площа виникла між Великою Васильківською та Павла Скоропадського вулицями у ІІ пол. XIX ст.

Однією із перших відомих споруд площі стала лазня Міхельсона, більш відома як Караваєвська лазня. Заклад діяв з 1877 р. у власному будинку купця Фрідріха Міхельсона на розі вулиць пушкінської та Павла Скоропадського. Лазня відзначалася значною охайністю, за що була визнана санітарною комісією міста однією з найкращих у місті.

В 1880-1890-х рр. побутувала неофіційна назва площі — Шулявська. Ця назва походила від Шулявської вулиці, яка 1891 р. набула назву Караваєвська на честь науковця та медика Володимира Караваєва, а зараз називається на честь Павла Скоропадського. За деякий час після перейменування вулиці площу також почали називати Караваєвська.

Повноцінно забудовуватись площа почала наприкінці XIX ст. Однією з перших помітних споруд, що з'явилися тут, став будинок Льва Бендерського. Прибутковий дім відомого київського виноторговця було споруджено 1897-1899 рр. за проєктом архітектора Владислава Городецького. На час будівництва будинок виявився найбільш високою житловою спорудою Києва. Фасад будівлі було пишно декоровано.

В 1914 р. на площі пропонувалося встановити пам'ятник Тарасу Шевченку, проте цьому завадив початок Першої світової війни та протидія з боку міських і урядових органів влади.

Після того, як 1920 р. Караваєвська вулиця набула назву вулиця толстого, площа на деякий час залишилася безіменною.

Із ІІ пол. 1930-х рр. площу почали називати площею толстого (або майданом толстого), а 1938 р. вона офіційно отримала нову назву — площа л.м. толстого.

З 1944 р. — площа льва толстого.

У післявоєнний час район площі зазнав значної перебудови. Будинок Бендерського було капітально відремонтовано, внаслідок чого головний фасад будівлі було дуже спрощенотаі на сьогодні він втратив архітектурну привабливість.

В 1981 р. відкрилася нова станція метрополітену, а у будівлі, в якій знаходиться наземний вихід зі станції, було розміщено електронно-обчислювальний центр київського метрополітену.

Так само 1980-х рр. було знесено будинок Міхельсона, а на його місці згодом було збудовано один із перших у Києві бізнес-центрів — "Київ-Донбас".

До чемпіонату Європи з футболу 2012 р. на площі планувалося відбудувати фонтан, що колись тут знаходився, однак ці плани не було втілено у життя.

У 2018 р. відбулася перша кампанія з перейменування площі. Громадські активісти наполягали на перейменуванні площі іменем відомого українського мецената Євгена Чикаленка, розраховуючи на поглиблення просвітницької роботи, виступили на двох українських телеканалах:

"Київ"

і "Центральний",

усі інші відмовили.

Активістів підтримали часописи "Слово Просвіти", "Нація і держава" та деякі інші газети малого накладу. Проти цієї пропозиції мобілізували своїх читачів, глядачів і виборців відомі київські проросійські портали, два центральних російських телеканали, український нардеп вадим рабінович на своєму каналі NewsOne та депутатка Київради від "Самопомочі" Олеся Пинзеник. У результаті проти перейменування проголосувало 1813 осіб, а за — 1279.

Питання було знову порушено 2022 р. під час повномасштабного російського вторгнення. За підсумками рейтингового голосування у застосунку "Київ Цифровий" найбільшу кількість голосів набрала пропозиція перейменувати площу на Старокиївську, на другому місці — назвати її іменем видатного державного та громадського діяча, гетьмана України Павла Скоропадського.

Сучасна назва площі на честь українських героїв із 2023 р.

Харінама, згадана у минулому розділі, відбувалася саме тут.