церква Святого Феодора Освяченого
Проєкт храму, що на Лук'янівці, на розі вулиць Овруцької та Загорівської виконав архітектор П. Федоров.
Будівництво тривало впродовж 1871-1873 рр.. Значна частина коштів на будівництво надійшла згідно заповіту колезького асесора Федора Іванова, – ймовірно, тому храм освятили на честь святого Феодора Освяченого.
Богослужіння розпочалися 1871 р. (у тимчасовій каплиці). Першим старостою став власник маєтку, що на Лук’янівці, генерал Олександр Багговут. Для нагляду за внутрішнім її станом була створена спеціальна комісія під "найсвітлішим" головуванням великого князя володимира олександровича. Церква у руському стилі мала після завершення п'ять цибулинних веж і шатрову дзвіницю.
В 1885 р. у приходу з'явився задум про розширення будівлі храму. Любитель мистецтва й археології Турвонт Венедиктович Кибальчич запропонував влаштувати під новими прибудовами підземні святилища: під Південним боковим вівтарем на честь Воскресіння Христового було відтворено точну копію Гробу Господнього (Кувуклії), що знаходиться в Єрусалимі; під Північним боковим вівтарем на честь святої праведної Єлизавети – копія печерного храму, створеного святим Климентом Римським в Інкермані.
Проєкт, розроблений під керівництвом архітектора А. Парланда за оригінальними замірами печерних святинь (виконаним Турвонтом Кібальчичем), був здійснений 1887-1896 рр. Копія Гробу Господнього в Єрусалимі та печерного храму Климента Римського в Інкермані зробили цей храм широковідомим.
Інтер'єр храму був розписаний за мотивами давньоруських фресок.
До церкви з Києво-Печерської лаври перенесли точну копію стародавнього образу Воскресіння Христового, що знаходивя над гробом Господнім. Турвонт Кибальчич подарував храму численні реліквії, зібрані ним на Святій Землі.
В 1896 р. при Федорівському храмі було засновано Лук'янівське жіноче піклування про бідних. Воно утримувало денний притулок, з’єднаний із парафіяльною школою, яка знаходилась на вул. Овруцькій (будинок не зберігся), та школу домоведення, яка знаходилась на вул. Тропініна, та була заснована на кошти інженера А. Якубенка.
З 1910 р. при храмі працювало парафіяльне братство, очолюване настоятелем о. Ісакіем Тарасевичем.
На цвинтарі коло храму були поховані жертводавці та клірики; безпосередньо на розі вул. Овруцької таЗагорівської була побудована шатрова каплиця з усипальницею генерала Федора Пішенкова (архітектор Євген Єрмаков, 1905 р.). Також для потреб храму були зведені причтові будівлі, які існують і понині, із прибудовою.
В 1924 р. радянська влада відібрала храм з усім майном у релігійної громади. У сер. 1930-х рр. він був знищений разом із кладовищем. На цьому місці було розбито сквер.
Із 2007 р. на погості Федоровської церкви знову проводяться богослужіння (спочатку – у тимчасовій церкві-наметі, потім і дотепер - у притчовій будівлі).
Археологічні розкопки 2008-2009 рр. відкрили основи храму та збережені конструкції підземних святинь.
Було розкопано вівтар святителя Климента Римського та вівтар з печерою Гробу Господнього”
У грудні 2008 р. відбулася перша служба у відновленому печерному храмі св. Климента Римського.
На храмове свято 29 травня 2009 року Митрополит Володимир заклав капсулу під будівництво відновлюваного храму на честь преподобного Феодора Освяченого.
Церква розташована впритул до дороги.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!