Місцини Києва

Філія Національного музею історії України (НМІУ).

Знаходиться на території Національного заповіднику "Києво-Печерська лавра".

Тематика експозиції — історичні та мистецькі пам'ятки з дорогоцінних металів і коштовного каміння.

Експонати є своєрідним коштовним літописом України від доби бронзи до сучасності.

До рідкісних зразків барокового золотарства початку XVIII ст. належать шати (золоті ризи) до ікони Дігтярівської Божої матері. Вони створені коштом гетьмана Івана Мазепи, де колись був і герб гетьмана у нижній частині риз.

До творів іноземних майстрів відносяться піхви кинджалу, оздоблена слоновою кісткою та коштовним камінням (Іран, XVIII ст.), ваза у техніці емалі (московія, XVII ст.), жіночі прикраси майстрів Бухари XVII ст.

Філія створена за урядовим наказом 1963 р. під назвою "Золота комора" як відділ Державного історичного музею УРСР. Назва "Золота комора" і досі вживається у професійному середовищі. Початкову колекцію було створено відповідно наказу: передано із двадцяти музейних установ вироби з дорогоцінних металів і коштовного каміння. Під новостворений музейний заклад було пристосовано корпус № 12 (Ковнірівський корпус) на території Державного заповідника "Києво-Печерська Лавра", колишня монастирська пекарня та книжкова крамниця.

Філію відкрили для відвідувачів 4 січня 1969 р.

Крім переданих експонатів із музеїв, важливим внеском до створення Музею історичних коштовностей стали колекції знахідок (загалом понад 30 000 одиниць), що надійшли з Інституту археології АН УРСР.

У 2004 р. був проведений ремонт і оновлена експозиція. Була капітально відремонтована будівля, філія одержала сучасне експозиційне та фондове обладнання..

16 листопада 2015 р. колектив філії публічно висловив незгоду з наказами та новою структурою НМІУ, а також ліквідацією статусу колекції музею історичних коштовностей, як тоді називалася філія, та вважав, що рішення тогочасного директора НМІУ Тетяни Сосновської є помилковими та можуть призвести до невідворотних наслідків.

У 2021 р. філія була перейменована з "Музею історичних коштовностей України" на "Скарбницю Національного музею історії України".

Після початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 р. постійна музейна експозиція та тимчасові виставки були демонтовані, музейні артефакти переміщенні до безпечного місця.

За час воєнного стану в Україні у Скарбниці відкрилася низка тимчасових виставок.

У квітні 2023 р. діяло три з них:

"Європейська Україна. Доба Мазепи",

"Збережено в Україні",

виставка про традиційну культуру кримських татар "Miras. Спадщина".

28 листопада 2023 р. у Скарбниці презентували ЗМІ експонати з чотирьох музеїв окупованого Криму, які були представлені на виставці "Крим — золотий острів у Чорному морі" в Амстердамі, та повернулися до України напередодні, після майже 10-річної судової тяганини між Україною та росією. Україні повернули 565 експонатів, серед них були античні скульптури, сколотські та сарматські прикраси, китайські лакові скриньки, яким близько двох тисяч років, і багато іншого.

Вперше я була тут на екскурсії, яку нашій групі археологів організував наш викладач доби заліза Юрій Вікторович Болтрик, навесні 2008 р.

Крайній раз — у серпні 2014 р.

Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12.

Музей працює вівторок-неділя 10:00-17:45 (каса працює до 17:30, хоча за 15 хв. навіть декілька виставок не встигнете подивитись).

Остання п'ятниця місяця після 14:00 — санітарний день.

Перший вівторок місяця — вхід безкоштовний, однак екскурсійне обслуговування завжди платне.