Місцини Києва

Місцевість на Південній околиці Києва (Голосіївський район), у Східній частині Голосіївського лісу, оголошена археологічним заповідником.

Розташований між Багриновою горою, Корчуватим і Мишоловкою.

Головні вулиці — проспект Науки (кінцева частина) та вулиця Китаївська.

Найбільш давні археологічні знахідки на майданчику дитинця й основної частини Китаївського городища включали фрагменти кераміки ранньозалізного віку та зарубинецької культури.

Наступні знахідки належать до поселення VIII ст. волинцівської культури.

Далі Х ст. на місці покинутого волинцівського поселення виникає укріплення, пізніше ускладнене додатковим рядом укріплень.

На території розташовується Китаївський археологічний комплекс який ототожнюється з літописним містом Пересічень.

Комплекс укріплень належить до розвинутого середньовіччя ІХ-ХІІІ ст. і відомий археологічними пам'ятками — городищем (залишками давньоруської фортеці), курганним могильником, печерами та поселенням.

З XIV ст. у Китаєві фігурує печерний монастир, заснований ченцями-пустельниками, а XVII ст. підпорядкований Києво-Печерській лаврі та з того часу монастир відомий як Китаївська пустинь, відома перебуванням тут 1776 р. знаменитого православного святого Серафима Саровського. Біля неї влаштовано низку ставків, названих Китаївськими.

Легенда, відома із ІІ пол. XVIII ст., твердить, що на городищі мав свій двір Андрій Боголюбський. Легенда, очевидно, виникла завдяки підробленій у XVI ст. грамоті — єдиному документові, де вказується, що другим (нехристиянським) іменем князя було Китай.

В 1853 р. Китаївська пустинь перейменована на Троїцьку.

Крім того, XIX-поч. XX ст. фігурує також хутір Китаїв (Китаївський), що 1920 р. вилучений у Києво-Печерської лаври у державну власність і приєднаний до сільради с. Мишоловка.

Територія між Китаївською пустинню та Моторною вулицею (власне житловий Китаїв) почала інтенсивно заселятися на межі ХІХ/XX ст. (сучасні вулиця та провулок левітана, Китаївська вулиця, Пересіченський провулок, нижня частина проспекту Науки).

В 1900-1910-і рр. існувала Дачна місцевість Китаїв, що, втім, розташовувалася біля Дніпра на території сусіднього Корчуватого (вздовж Набережно-Корчуватської вулиці).

В 1925 р. Китаїв фігурує як окреме село, в якому влаштовано сільгоспкооператив "Огородник", а 1937 р. — як хутір, на території якого створений будинок інвалідів.

Надалі як поселення з самостійним статусом Китаїв більше не згадується.

В 1930 р. на базі садового господарства Києво-Печерської Лаври засновано Український науково-дослідний інститут садівництва. Першим директором став відомий український селекціонер Володимир Симиренко.

Із 2001 р. вважається пам'яткою історії під назвою "Китаївське городище і курганний могильник".

Я була тут під час навчання у Могилянці.