Місцини Києва

Повна назва: Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Один із найбільш старих ботанічних закладів України, заснований 1839 р.

Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої та світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Сад розташований в історичному центрі Києва, за Головним корпусом Київського національного університету, між бульваром Тараса Шевченка та вулицями Гетьмана Павла Скоропадського, Назарівською та Симона Петлюри.

Площа саду складає 22,5 га, де розміщено 17 теплиць і 12 оранжерей.

Відвідувачі можуть потрапити до саду, ввійшовши крізь колонади обабіч вестибюлю станції метро "Університет" з бульвару Тараса Шевченка на партер ботанічного саду; через Північні та Південні колонади входу до провулку, який відділяє сад і університет; із перетину Назарівської та вулиці Павла Скоропадського на алею, що простягається від низини саду вгору повз паркан, який розділяє територію саду на дві частини:

Східна частина є відкритою для відвідувачів,

а Західну можна відвідати лише у складі екскурсійної групи у супроводі працівників саду, оскільки вона є науковою зоною та на її території крім адміністративних будівель і господарських споруд розташовуються оранжереї та розсадники з унікальними рослинами, яким потрібен постійний догляд із боку наукових спеціалістів і яким постійний доступ сторонніх може зашкодити.

Архітектор Вікентій Беретті, за проєктом якого зводився університет, запропонував розташувати сад на пустці, що прилягала до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які 1833 р. було вирішено перевезти до Києва із Кременецького (Волинського) ліцею (тепер Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка) після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними й європейськими ботанічними садами.

Через відсутність коштів створення ботанічного саду затрималося. За реєстром 1834 р. із Кременця було прийнято 513 рослин 34 видів, які довелося розмістити у царському саду (нині це місце є частиною Центрального парку культури та відпочинку).

В 1839 р. Київський навчальний округ дав дозвіл на закладення тимчасового ботанічного саду під керівництвом завідувача кафедри ботаніки університету професора Р. Траутфеттеру, який із 1838 р. перебував на посаді директора саду. Садовником працював Й.Х. Гохгут.

Датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р., коли Р.Е. Траутфеттер зробив перші посадки.

На кінець 1841 р. сад одержав статус постійного. За планом архітектора Лауфера споруджено оранжерейний комплекс, а також тераси, які збереглися до наших днів.

До 1850 р. остаточне впорядкування саду було завершено.

В 1852 р., коли на посаду директора заступив професор університету О.С. Рогович, у саду налічувалось 25 416 дерев і 419 видів чагарників, і понад чотири тисячі видів інших рослин.

В 1894-1914 рр. директором Ботанічного саду був Сергій Гаврилович Навашин. З його ім'ям пов'язані світові відкриття у галузі цитоембріології та, першою чергою, — подвійне запліднення у покритонасінних рослин, що принесли всесвітню славу Київському університету та його Ботанічному саду.

В 1914-1935 рр. директором Ботанічного саду був О. Фомін.

В 1935 р., після смерті О.В. Фоміна Ботанічний сад було названо його ім'ям.

Восени 1935 р. до Києва з Закавказзя було завезено 7 тис. лимонних дерев, які розмістили у Ботанічному саду імені Фоміна та в оранжереях плодоінституту. Було вирішено таким чином створити матковий фонд для квартирного розведення цитрусових культур у Києві. Нові теплиці ботанічного саду, в яких лимони зростали у діжках з особливо підготовленим ґрунтом, отримували гарячу воду з першої київської ТЕЦ. Тут збиралися вирощувати не лише лимони та помаранчі, а і різноманітні екзотичні види — від тропічних водоростей до гігантського латаття. Всього збиралися побудувати 8 оранжерей, 3 теплиці та незліченну кількість фонтанів-басейнів із тропічною рослинністю.

Відкриття саду для відвідувачів відбулось у травні 1944 р.

У наступні роки директором саду був призначений Д.П. Проценко, цей період ознаменувався відновлювальними роботами у саду, зокрема, капітальним ремонтом головної оранжереї.

В 1960-1970 рр. завдяки І.П. Білоконю були створені експозиції спорових рослин, альпінарій, колекція рододендронів, магнолій, кизильників.

За рішенням влади 1960 р. сад отримав звання Пам'ятника садово-паркового мистецтва республіканського значення, з 1969 р. Ботанічний сад став науково-дослідною установою.

В 1974 р. столична влада розпорядилася провести реконструкцію саду. Була відновлена дренажна система, спланований рельєф, висаджені нові дерева.

В 1985 р. на території Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна на честь студентів і викладачів Київського університету, які загинули 1941 р., захищаючи Київ було встановлено пам'ятник "Навала" авторства скульптора Валентина Селібера. (Так, це "ота дивна скульптура хлопця з луком", як її називають люди, яким важко підійти та прочитати табличку).

27 червня 2006 р. заступник київського міського голови з житлово-комунальних питань Валерій Пустовойтенко повідомив, що на реконструкцію Ботанічного саду міська влада виділять близько 3 млн. грн. Він зазначив, що університет може виділити до 1 млн. грн. Зокрема, зробить капітальний ремонт системи опалення, загального освітлення, ремонт тротуарів і огорожі. За його словами, кошти на ремонт громадських вбиралень і реконструкцію зовнішньої території саду КНУ просив у місцевої влади. Пустовойтенко пообіцяв, що всі роботи будуть завершені до 1 вересня 2006 р.

На початку липня 2007 р. ботанічний сад закрили через утворення тріщини на великому альпінарії. Там зняли 80 % кам'яних брил, які могли обсипатися на відвідувачів саду, залишалося заліпити тріщини глиною та зробити підпірки. Та постала інша проблема: за тиждень-другий сад міг залишитися зовсім без огорожі, принаймні, з боку вулиці Павла Скоропадського, де ходили відвідувачі, які не бачили жодної небезпеки та скорочували шлях через старий паркан. За словами працівників саду, паркан сипався, як картковий будиночок. Заступник директора ботанічного саду з наукової роботи Роман Палагеча зазначив, що з боку вулиці Павла Скоропадського паркан вже не підлягав ремонту — там падали цілі секції, паркан потрібно міняти. Що і зробили. Кабмін виділив 2 млн. грн. на ремонт.

9 грудня 2007 р. Київський міський голова Леонід Черновецький підписав розпорядження, в якому наголошувалося, що під час реконструкції ботанічного саду біля станції метро буде здійснено капітальний ремонт огорожі цього об'єкту. Відповідно документу, замовниками проєктних робіт із реконструкції визначено Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У розпорядженні наголошувалося, що замовник мав визначити генеральну проєктну організацію для виконання робіт із реконструкції, отримати необхідні дозволи на проведення робіт, розробити та погодити в установленому порядку проєктно-кошторисну документацію. Фінансувати роботи планувалось із Державного бюджету України, проте терміни завершення виконання робіт із реконструкції ботанічного саду у розпорядженні були відсутні.

26 грудня 2007 р. повідомлялося, що у підписаному Леонідом Черновецьким розпорядженні йшлося про виділення на реконструкцію ботанічних садів Києва 700 тис. грн.

У квітні 2008 р. повідомлялося, що вхід до вільної частини ботанічного саду стане платним після травневих свят. Про це розповіла секретар ботсаду Алла Гавриленко. За її словами, це пов'язано з тим, що багато відвідувачів погано поводяться, зокрема, зранку працівникам саду доводилося прибирати купи сміття, багато відвідувачів кривдили рослини, зривали квіти та ламали гілки дерев, однак донині вхід до загальнодоступної паркової частини саду лишається безоплатним.

Вперше я була там, коли отримувала заробітну плату за розділ історії Подесіння у книзі "Деснянський екологічний коридор" восени 2009 р. в офісі Національного екологічного центру України.

У 2010 р. до басейну водної оранжереї поселили десяток піраній. Їх годують раз на два-три дні яловичим серцем чи мороженою рибою.

25 лютого 2012 р. о пів на шосту ранку до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у місті Києві надійшло повідомлення про те, що у Шевченківському районі на вулиці Симона Петлюри, 1, на території ботанічного саду виникла пожежа. За чотири хвилини вогнеборці прибули за викликом (що там із Тарасівської вгору їхати). Було встановлено, що загоряння виникло у господарчому приміщенні біля теплиць із розсадою квітів. Рятувальники діяли двома відділеннями:

одне гасило безпосередньо пожежу,

друге забезпечувало захист сусідніх теплиць від вогню.

Завдяки оперативним діям МНСників за п'ятнадцять хвилин пожежу було повністю ліквідовано. Внаслідок загоряння рятувальники розібрали 60 кв.м. згорілих дерев'яних конструкцій оранжереї, було пошкоджено розсаду квітів.

13 жовтня 2012 р. у ботанічному саду пройшов традиційний захід Eco Chic Party програми Ukrainian Fashion Week.

20 травня 2013 р. голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов замовив у ботанічного саду експертизу щодо сорту каштанів, висаджених на Хрещатику. За його словами, ця експертиза коштувала йому близько 2 тис. грн.

21 травня 2013 р. радник голови КМДА Олександр Мазурчак повідомив, що відповідно результатів експертизи науково-дослідної лабораторії Ботанічного саду імені Фоміна, із 289 висаджених каштанів лише два виявилися сорту "Бріоті".

14 жовтня 2014 р. директор ботанічного саду Фоміна Олександр Сенчило повідомив, що фонтан, який був закритий 2012-2014 рр. через аварійний стан конструкції, яка не ремонтувалася 40 років, відновили за гроші меценатів, і фонтан запрацював. Ремонт фонтану обійшовся у кілька сотень тисяч гривень, проте точний кошторис невідомий, втім, фонтан відмінно працює. У ньому три струмені, вони піднімаються у висоту на 5 і 2,5 м. Раніше глибина фонтану була 1,5 м., зараз – всього пів метра. Його чашу вимостили плиткою. З часом поставили навколо нього 10 лав.

25 жовтня 2014 р. Таскомбанк звершив реконструкцію "Шевченкової долини" ботанічного саду, у ході якої банком було облагороджено територію, висаджено магнолії та засіяно газони.

У грудні 2014 р. мер Києва Віталій Кличко заявив, що міська влада знайшла меценатів для реконструкції огорожі на бульварі Тараса Шевченка вздовж саду, деякі конструкції якої сповзали вниз схилом. Довжина паркану, якому більше 100 років, близько 600 м., а ціна проєкту — 8 млн. грн. Університет не мав коштів на його повну реконструкцію, тож, був готовий виділити на цей проект близько 1 млн. грн. Мер зазначив, що оновлена огорожа не втратить своєї ідентичності та збереже архітектурний стиль, а на паркані будуть встановлені нові ліхтарі. Роботи завершили навесні 2015 р.

У 2016 р. у сервісі електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано клопотання із проханням про сприяння покращенню стану публічної території ботанічного саду, та петиція не набрала достатньої кількості голосів для розгляду.

У січні 2017 р. директор ботанічного саду Олександр Сенчило підтвердив, що у ботанічного саду проблеми з омелою, та немає коштів навіть на ремонт доріжок.

У квітні 2017 р. у рамках святкування 25-ї річниці дипломатичних відносин України й Японії за підтримки Посольства Японії в Україні у ботанічному саду було висаджено 20 сакур.

У грудні 2017 р. на території Ботанічного саду була встановлена скульптурна композиція "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу".

4 травня 2018 р. завершили встановлення 10 автономних ліхтарів на центральній алеї ботанічного саду, обладнаних сонячними панелями, які профінансувала ДТЕК.

У серпні 2018 р. за підтримки компанії MacPaw розпочалася реконструкція відкритої для відвідувачів паркової зони ботанічного саду. Спершу демонтували старе покриття доріжок, бордюри квітників було повністю оновлено. Геометрію доріжок перед яром парку було змінено, щоби забезпечити рівномірне відведення води, було відремонтовано підпірну стіну, що загрожувала зсувами всієї зони партеру. Частина сходів була змінена, з'явилися пандуси для людей з інвалідністю та прогулянок із дитячими візками. Наприкінці березня 2019 р. реконструкція парку, підрядником якої був LD Group, завершилася.

16 вересня 2018 р. у рамках святкування Дня батька, головні герої комедійного телесеріалу "Папаньки" разом зі своїми дітьми висадили у ботсаду вербову алею із 25 дерев. Близько тисячі гостей свята взяли участь у розважальній програмі ICTV у саду.

На початку березня 2019 р. за кошти університету розпочали реставрацію вхідних груп. Біля вестибюля станції метро "Університет" відремонтували щаблі до саду, які багато років були розбитими. Побудовані наприкінці XIX ст. і відбудовані після Другої світової війни колонади, які 20 років не ремонтували, через що конструкції почали руйнуватися, загрожуючи життю перехожих, теж розпочали реставрувати. Для безпечного проходу громадян побудували дерев'яну галерею.

На початку квітня 2019 р. колонаду з боку бульвару Тараса Шевченка вже почали тинькувати, а колони з боку вулиці Павла Скоропадського очистили від старого тинькування та частково демонтували аварійний аттик. За словами будівельників, конструкція занепала настільки, що деякі ряди цегли довелося перекладати наново. Для відновлення використовувалися виявлені оригінальні цеглини кін. XIX і сер. XX ст. На деяких із них навіть збереглися клейма власників знаменитих київських цегельних заводів. Роботи завершили до травня 2019 р., на них університет виділив 3 млн. грн. зі свого бюджету

16-22 травня 2019 р. на території наукової частини Ботанічного саду пройшов фестиваль "Ландшафтна весна-2019".

9 жовтня 2019 р. відбулось урочисте відкриття "Поетичної галявини". Із привітальним словом до гостей і присутніх звернувся ректор КНУ Леонід Губерський і Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей.

10 жовтня 2019 р. Посольство Республіки Корея в Україні у рамках культурної співпраці двох країн урочисто відкрило у саду пам'ятник корейському поетові Кіму Со Волю, у церемонії відкриття якого взяли участь посол Республіки Корея в Україні Квон Кі Чанг, ректор КНУ Леонід Губерський, професор Корейського університету пан Хо Сун Чьол, українські та корейські професори Київського національного університету, інші почесні діячі культурно-освітньої галузі. Проєкт зведення пам'ятнику поетові ініційований професором Корейського університету Хо Сун Челем за підтримки голови фонду Sunny Korea Welfare Foundation пана Гі Мун Йонга й українського скульптора Михайла Іщенка.

29 жовтня 2019 р. за підтримки мобільної мережі 4G від Київстар українське представництво Huawei до 180-річчя ботанічного саду забезпечило на "Поетичній галявині" вільний Wi-Fi, а 20 серпня 2020 р. на тому самому місці компанія підписала з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка Меморандум про взаєморозуміння. Відкрив захід проректор Петро Бех.

2 жовтня 2020 р. за співпраці посольства Індії у Києві з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрили пам'ятник на згадку про Міжнародний день ненасильства з нагоди 151-річчя Махатми Ганді. Простір навколо пам'ятнику названо "Оазисом світу" на честь філософії Махатми.

6 січня 2020 р. стало відомо, що всі історичні ліхтарі з маскаронами 1891 р. були замінені на звичайні стовпи-труби. Так само вчинили з антикварними лавками та парканами(((

У квітні 2021 р. волонтери прибрали територію саду від сміття, очистили мийкою високого тиску ставок "Шевченкової долини" та наповнили його чистою водою, прибрали доріжки, що поруч зі ставком, і відновили їхнє покриття, розчистили водостоки від листя, сміття та ґрунту, пофарбували лавки й урни.

У червні 2021 р. у рамках проєкту "Шукай" на фасаді житлового будинку 23 на вулиці Назарівській було встановлено 30-у ювілейну бронзову скульптуру, присвячену Київській пальмі Лівістона.

Наприкінці липня 2021 р. активісти організації "Києве, мий" провели ревіталізацію ставка Шевченкової долини саду. Вони відмили його дно та замінили воду у ставку, яка вже була брудна. Крім цього, активісти "Києве, мий" разом зі співробітниками мережі ресторанів "Євразія" прибирали у ботсаду та пофарбували лавки.

8 серпня 2021 р. активісти "Києве, мий" відмили мийкою високого тиску бруківку, лави, урни та скульптури від бруду, графіті та посліду птахів. Пофарбували лави й урни, а також прибрали опале листя з центральної композиції галявини, додали відсіву на доріжки. Позбирали сміття, відсортували пластикові та скляні пляшки для переробки.

25 вересня 2021 р. ГО "Києве, мий" провела акцію прибирання у саду. Під час прибирання зібрали 25 мішків зі сміттям. До толоки приєдналися мешканці міста, співробітники однієї з місцевих компаній і представники молодіжного руху "Твоя країна".

Із 24 лютого 2022 р. Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна реорганізував деякі напрями своєї роботи, а співробітники скоригували графіки навантаження. Зі 100 постійних співробітників ботсаду працювали 35-40, а з першого понеділка квітня 2022 р. — більше 60, тобто до 20-25 людей щодня.

Крайній раз я гуляла ботанічним садом наприкінці травня 2022 р. з випускницею біологічного факультету КНУ Анастасією Зінченко.

25 липня 2022 р. на фасаді центрального корпусу саду урочисто відкрили пам'ятну дошку Василю Васильовичу Капустяну, який упродовж 25 років очолював Ботанічний сад і за ініціативи якого було створено Музей історії саду.

Внаслідок масованого ракетного обстрілу Києва та ще 14 регіонів 10 жовтня 2022 р. зазнали пошкоджень оранжереї саду, де розташована унікальна колекція тропічних і субтропічних рослин, яка має статус Національного надбання України.