Місцини Києва

Станція Київського метрополітену.

Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями "Театральна" й "Арсенальна".

Відкрита 6 листопада 1960 р. у складі першої черги будівництва.

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик із боку станції "Арсенальна", що переходить у службово-сполучну гілку з Сирецько-Печерською й Оболонсько-Теремківською лініями.

Має три підземних зали:

середній

і два зали з посадковими платформами.

Зали станції сполучені між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами.

Середній зал має два виходи.

Західний вихід, відкритий 1960 р. одночасно зі станцією, сполучений ескалаторним тунелем із тристрічковим одномаршевим ескалатором із наземним вестибюлем на вулиці Хрещатик.

Побудований 1965 р. Східний ескалаторний нахил, обладнаний тристрічковим одномаршевим ескалатором, сполучається із проміжним вестибюлем, який розгалужується на 2 виходи:

до вестибюля на вулиці Архітектора Городецького

та до ескалаторного тунелю із тристрічковим одномаршевим ескалатором до наземного вестибюлю на Інститутській вулиці.

Наприкінці травня 1970 р. було відкрито третій вихід зі станції — із проміжного вестибюлю другого ескалаторного нахилу на вулицю Архітектора Городецького.

Станція має три наземних вестибюлі:

Перший (архітектори А.В. Добровольський, В.Д. Єлізаров, І.Л. Масленков) вмонтований у будинок № 19-А на вулиці Хрещатик,

другий (архітектори І.Л. Масленков, Ю.Б. Тягно) розташований на Інститутській вулиці, 6 ,

а третій влаштовано у будинок № 13 на вулиці Архітектора Городецького.

Архітектори: А.В. Добровольський, М.С. Коломієць, В.Д. Єлізаров, Г.І. Гранаткін, І.Л. Масленков, С.Й. Крушинський, Ю.В. Кисличенко, за участі Ф.М. Заремби та Н.М. Щукіної.

Художниці: О.А. Грудзинська та Н.І. Федорова (художниця-технолог).

В 1976 р. архітектура станції зазнала зміни — над платформою другої колії був побудований перехід на Оболонсько-Теремківську лінію, який був відкритий 17 грудня 1976 р. При цьому на станції було розкрито два прорізи між пілонами для проходу пасажирів.

Третього грудня 1986 р. був побудований другий перехід на Оболонсько-Теремківську лінію — тепер над платформою першої колії.

Назва станції — від центральної вулиці Києва.

З огляду на те, що "Хрещатик" — центральна станція міста, автори звернулися до джерел українського мистецтва. Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний колорит. У стилі того часу, а нині трохи смішними, виглядають карнизи поверх пілонів із зображенням соняшнику та кукурудзи.

В 1980-і роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.

З 1986 р. станція має статус "пам'ятка архітектури місцевого значення", охоронний номер 169.

Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською й Оболонсько-Теремківською лініями.

До станційних колій зі Східного боку станції підходить службова сполучна гілка від Оболонсько-Теремківської та Сирецько-Печерської ліній.

26 лютого-20 грудня 2022 р. була закрита для пасажирів, потяги минали її без зупинки.