Місцини Києва

Повна назва: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр".

Територія Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр" нерозривно пов'язана з історією Києва й України.

Під час нацистської окупації Києва 1941-1943 рр. Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення та радянських військовополонених, євреїв і циган за етнічною ознакою, а також партійних і радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, саботажників, порушників комендантської години й інших.

Центральною подією в історії Бабиного Яру стали масові акції знищення єврейського населення м. Києва 29-30 вересня 1941 р. Лише за ці два розстрільних дні зондеркоманда 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля за участю частин 6-ї армії вермахту, що стояли в оточенні, розстріляли у Бабиному Яру 33 771 людей, не рахуючи малолітніх дітей, а це майже все єврейське населення Києва. Ці дані були подані нацистами як донесення до вермахту.

Подальші розстріли євреїв проходили 1, 2, 8 й 11 жовтня 1941 р., коли ще було розстріляно приблизно 17 000 євреїв з київських передмість і області.

Більшість тіл було спалено за наказом німецького командування 1943 р.

У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості людей, знищених у Бабиному Яру, — приблизно 70-200 тисяч людей.

У перші роки після звільнення Києва Бабин Яр зовні не змінювався. Місцеві мешканці знаходили обгорілі кістки, речі, попіл. Тоді було поставлене питання про увічнення пам'яті загиблих.

В 1946 р. на Нюрнбергському процесі наводилась оцінка кількості загиблих у близько 100 тисяч людей, згідно висновків спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

13 березня 1945 р. раднарком і цк компартії України прийняли постанову № 378 "Про спорудження монументального пам'ятника на території Бабиного Яру". Та цей план не було реалізовано.

В 1950-х рр. було прийнято рішення засипати Бабин Яр і створити там парк. Бабин Яр було загачено греблями та замулено пульпою з Петрівського цегельного заводу.

13 березня 1961 р. ця пульпа прорвала греблі та затопила велику територію на Куренівці. При цьому загинуло кілька сотень киян.

Після цього схили та дно яру було заново сплановано, висаджено дерева та кущі, прокладено шосе (шляхом, яким пульпа просувалася на Куренівку у день трагедії).

В яру розбито алеї, влаштовано парк, в обрисах і рельєфі якого вже дуже мало схожого на колишній Бабин Яр.

В 1972-1976 рр. неподалік від протитанкового рову, де закатували військовополонених наприкінці 1941 р., був зведений пам'ятник у вигляді скульптурної групи жертв нацизму — Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам радянської армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру (скульптори М. Лисенко, В. Сухенко, О. Вітрик, архітектори А. Ігнащенко, Л. Іванченко, В. Іванченков). Перед пам'ятником розташували три бронзові плити з написом трьома мовами (українською, російською й їдиш): "Тут в 1941-1943 роках німецько-фашистськими загарбниками було розстріляно більше ста тисяч громадян міста Києва і військовополонених".

Тривалий час цей пам'ятник лишався єдиним монументальним втіленням трагедії Бабиного Яру.

Питання створення історико-меморіального заповідника на території Бабиного Яру піднімалося неодноразово протягом довгого часу.

За ініціативою Президента Єврейської ради України, голови фонду "Пам'ять Бабиного Яру" І.М. Левітаса Київською міською державною адміністрацією 13.03.1999 р. було створено комісію, за результатами роботи якої був складений окремий протокол. Пунктом 3.1 даного протоколу для уточнення місць масового розстрілу населення, встановлення охоронних меж, було передбачено розробку історико-містобудівного опорного плану території Бабиного Яру із прилеглими територіями.

З метою донесення до громадян історії трагічних подій масового знищення нацистами мешканців Києва та військовополонених у Бабиному Яру, для збереження й увічнення пам'яті жертв нацистського терору та Голокосту, проведення музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи, духовного збагачення громадян, комплекс пам'яток у Бабиному Яру у м. Києві постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 р. № 308 "Про Державний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр"" було оголошено Заповідником з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

Указом Президента України № 258 від 24.02.2010 р. з огляду на велике міжнародне значення діяльності Державного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр" щодо увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру Заповіднику було надано статус Національного.

Рішенням Київської міської ради від 28.10.2010 р. № 204/5016 "Про надання Національному історико-меморіальному заповіднику „Бабин Яр“ земельних ділянок для експлуатації та обслуговування заповідника „Бабин Яр“ на вул. Дорогожицькій, вул. Мельникова, 44 та на вул. Олени Теліги у Шевченківському районі м. Києва" для експлуатації й обслуговування заповіднику надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 28,2 га.

Національним історико-меморіальним заповідником "Бабин Яр" розроблено План організації території Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр", який затверджений Наказом Міністерства культури України № 1367 від 23.11.2012 р.

Розроблено Концепцію розвитку Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр" і ескізний проєкт будівництва Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру, які були заслухані та схвалені на засіданні Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України 5 квітня 2012 р. і на Архітектурно-містобудівній Раді при Головному управлінні містобудування та архітектури м. Києва 11 квітня 2012 р., а також 17 травня 2012 р. отримані містобудівні умови й обмеження забудови земельної ділянки, отримані технічні умови для підключення до інженерних мереж міста Києва об'єктів проєктованого Меморіального комплексу пам'яті жертв Бабиного Яру.

Проєктом будівництва Меморіального комплексу пам'яті жертв Бабиного Яру передбачена побудова Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру; Алеї праведників; Каплиці розстріляних священнослужителів і киян, Каплиці-музею пам'яті розстріляних учасників опору; лапідарію, відтворення фрагменту яру та спорудження стіни пам'яті й ін.

Вищезазначеним Планом організації території Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр" визначено охоронні зони Заповіднику, визначено режим використання території й окреслені зони регулювання забудови.

У 2016 р. за кошти канадського мецената українського походження Джеймса Темертея через організацію "Українсько-єврейська зустріч" (UJE) було проведено архітектурний конкурс меморіального парку "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь". Згодом напрацювання з цієї ініціативи були об'єднані у Проєкт розширеного Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр", який було представлено у лютому 2019 р.

У 2018 р. історики Інституту історії України НАН представили громадськості проєкт Концепція Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру.

У лютому 2019 р. українські історики, які не погоджувались із концепцією приватного кремлівського проєкту Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", представили проєкт розширеного Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр".

У червні 2020 р. міністр Міністерства культури України Олександр Ткаченко пообіцяв, що 2021 р. меморіал у Бабиному Яру буде збудовано саме на базі проєкту Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр", а не російського проєкту МЦГБЯ.

У 2020 р. українська влада в особі зезедента публічно підтримала російський проєкт МЦГБЯ.

У лютому 2021 р. замість чионнго директора заповідника Бориса Глазунова (контракт з яким було укладено до 2021 р.), виконавицею обов'язків директора заповіднику було призначено юристку Розу Топанову. За інформацією українських журналістів, Тапанова раніше працювала в юридичній фірмі "Міжнародна правнича компанія", яку заснував голова ОПУ Андрій Єрмак, і є фахівцем з земельних питань. За припущенням журналіста Сергія Кота, Єрмак призначив Топанову для рейдерського захоплення керівництвом МЦГБЯ спочатку національного Музею жертв Бабиного Яру, а згодом і всієї території Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр".

Також у лютому 2021 р. заступник голови Робочої групи по створенню Української національної концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру професор Олександр Лисенко заявив, що завершений текст концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, напрацьований Робочою групою при Інституті історії України НАНУ, скоро буде презентовано.

У червні 2021 р. стало відомо, що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук‘янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру, який є частиною державного комплексу Національного історико-меморіального заповіднику "Бабин Яр".

Бабин Яр проходиш, коли йдеш до Київського телецентру зі станції метро "Дорогожичі".

Тож, вперше я проходила тут наприкінці січня 2018 р.

А крайній раз — у червні 2021 р.