Місцини Києва

Національна дитяча спеціалізована лікарня.

Назва — це скорочення від "охорона материнства та дитинства»". Багатопрофільний діагностично-лікувальний заклад, який надає спеціалізовану висококваліфіковану медичну допомогу дітям України. Найбільша дитяча лікарня в Україні.

Київським міським громадським управлінням 1891 р. на Кадетському шосе між передмістям Шулявкою та міськими казармами була виділена земельна ділянка. Архітектор академік В.М. Ніколаєв розпочав розробку проєкту майбутньої лікарні на 50 ліжок для чорноробів і незаможних людей імені миколая цесаревича. На будівництво приміщень лікарні Микола Терещенко виділив 100 тис. руб. і 15 тис. руб. — на придбання майна для облаштування закладу.

Його ідею підтримали: дружина Пелагея Георгіївна; син Іван Миколайович Терещенко — юрист і громадський діяч; Михайло Парфентійович Дегтярьов — заможний підприємець, перший київський міський голова; Микола Фадейович Попов — відомий підприємець, член Міської Думи, які внесли на будівництво лікарні по 25 тис. руб. За статутом це давало їм право входження до Опікунської ради лікарні. Внески також зробили М.Л. Решніц і Є.І. Афанасьєв.

17 грудня 1893 р. у Гатчині імператором олександром III був затверджений статут Київської безоплатної цесаревича миколая лікарні для чорноробів.

За результатами проведення торгів підряд на виконання робіт будівництва лікарні отримав Л.П. Чорнояров. На прохання Миколи Терещенка організаційні роботи очолив професор Київського університету Євген Іванович Афанасьєв.

Історія лікарні почалась 1 лютого 1894 р. Побудований головний двоповерховий корпус на 52 ліжка, який знаходився у глибині садиби. До комплексу також входили двоповерховий дерев'яний будинок адміністрації (на розі теперішніх вулиць Чорновола та Казарменна), кухня, дерев'яна каплиця. Лікарню освятили та відкрили для прийому хворих. Лікарня із дня її заснування є клінічним закладом, де працювали видатні вчені-медики, формувалися школи та традиції.

Зведення комплексу будівель тривало далі.

За перший рік існування лікарні тут пролікували понад 500 пацієнтів. Вони отримували безкоштовні ліки та харчування, користувалися бібліотекою, найбільш бідні після одужання отримували допомогу з фонду лікарні. Кошти на утримання закладу складалися із відсотків основного капіталу, що був наданий засновниками, до яких додавалися щорічна дотація від міського громадського управління та добровільні внески громадян.

До 1896 року побудовано два кам'яних бараки для інфекційних хворих і один дерев'яний — для хронічних. На зведення цих корпусів родина Терещенків витратила 34 тис. руб. Бараки були розраховані на розміщення 30 хворих.

1899-1901 рр. за фронтоном теперішньої вул. Чорновола звели двоповерхову кам'яну будівлю амбулаторії (архітектор М.Г. Артинов).

1901-1903 рр. на пожертву, згідно із заповітом М.П. Дегтярьова, ліворуч від головного корпусу побудували хірургічний корпус на 25 ліжок (архітектор В. Ніколаєв).

Зусиллями засновників побудовано сучасний на ті часи лікарняний заклад, оснащений усім необхідним для здійснення лікувального процесу. Заклад мав бактеріологічну лабораторію, дезінфекційну камеру з текучою парою, парові котли для приготування їжі. Лікарня для незаможних відігравала значну роль у медичному обслуговуванні бідних киян.

Управління лікарнею здійснював Комітет, до складу якого входили: М.А. Терещенко — голова; В.М. Сахновський — лікар-інспектор; П.Г., І.М., А.М. Терещенки; М.П. Дегтярьов; Є.І. Афанасьєв — професор; представник від міста — Я.М. Бернер і головний лікар. Першим головним лікарем Київської лікарні для малозабезпечених був Д.А. Воробйов.

Згодом цю посаду обіймали Олександр Косткевич, О. Левитський, М. Рум'янцев.

У лікарні читали лекції для студентів 3-4-х курсів університету професор Є.І. Афанасьєв, приват-доценти К. Сапежко та М. Воскресенський.

Після революційних подій 1917 р. у лікарні, крім терапевтичних ліжок, розмістили туберкульозний диспансер, пологовий будинок на 30 ліжок, консультацію для матерів і вагітних жінок. Організацією охорони здоров'я в м. Києві в ті часи опікувалась окружна інспектура охорони здоров'я, до складу якої входив відділ інспектури "Охматдит", який займався питаннями охорони здоров'я матерів і дітей. До системи "Охматдит" входили дитячі лікувальні заклади міста, молочні кухні, будинки немовлят, консультації. В цих медичних закладах також проходили навчання студенти — медики та патронажні медсестри.

У жовтні 1927 р. до окружного виконавчого комітету інспектурою охорони здоров'я та відділом "Охматдит" була надіслана доповідна записка, в якій пропонувалося поєднати розрізнені установи охорони материнства та дитинства і створити інститут "Охматдит". Розмістити інститут запропонували в лікарні для незаможних, де на той час уже функціонували пологовий будинок, жіноча консультація, дитячий тубдиспансер.

На Колегії Наркомздраву України 11 листопада 1927 р. була затверджена постанова про організацію в м. Києві Інституту охорони материнства та дитинства, офіційне відкриття якого відбулось у березні 1929 р.

З того часу розвиток лікарні як головної дитячої лікувальної установи був тісно пов'язаний з діяльністю інституту. Першим директором інституту була Б.А. Бендерська.

Працюючи начальником інспектури "Охматдит", вона розпочала організацію цієї установи та була її директоркою 1929-1933 рік.

У перші роки свого існування Інститут охорони материнства і дитинства "Охматдит" діяв, скоріше, як науково-практичне об'єднання.

До вченої ради інституту, засідання якої вперше відбулося 21 березня 1929 р., крім наукових співробітників — заступника директора з наукової частини професора Є.Л. Скловського, наукового керівника фізіологічного відділення професора Л.Й. Фількінштейна та професора Т.Г. Гецова, ввійшли і керівники всіх установ, які організаційно були поєднані при створенні інституту: завідувачка гінекологічного відділення Є.Я. Ставська, зав. консультацією Б.Л. Струцовська, представник від будинку немовляти Р.А. Вільфанд, зав. молочною кухнею С.М. Коломійцева, зав. дитячими яслами Берлін; зав. патронажною службою Смуглова.

На період організації до об'єднання "Охматдит" входили: дитячий стаціонар на 50 ліжок, два приміщення для карантину, дитячий тубдиспансер, пологовий будинок, дитячий будинок, молочна кухня та дитячі ясла.

З перших днів створення інституту були організовані два сектори:

дитячий, який очолював професор Є.Л. Скловський;

акушерський, яким керував професор Г.Ф. Писемський.

Після організації 1929 р. Інституту "Охматдит" катедри педіатрії та хвороб дітей старшого віку були розміщені на його клінічній базі.

1930 р. після смерті професора Є.Л. Скловського катедри були об'єднані до катедри дитячих хвороб під керівництвом професора О.З. Лазарева, яка згодом і стала катедрою педіатрії № 1 КМАПО, що і зараз працює на базі лікарні. 1930 р. з ініціативи Г.Ф. Писемського в лікарні відкрили гінекологічне відділення.

1933 р. інститут охорони материнства та дитинства очолював П.М. Буйко.

1934 р. об'єднали Інститут "Охматдит" з інститутом охорони здоров'я підлітків. Директором призначили Ф.Д. Турову.

Об'єднання двох інститутів обумовлювало створення нових напрямів роботи та відкриття відділів і лабораторії. Тоді організовано відділ фізіології дитини та шкільної гігієни, біохімічну та фізіологічну лабораторії, антропометричний кабінет.

У жовтні 1940 р. інститут перейменовано у науково-дослідний інститут охорони материнства та дитинства. Сама лікарня мала назву "Лікарня інституту охорони материнства та дитинства" з підпорядкуванням Київському міському відділу охорони здоров'я.

Протоколи патоморфологічного відділення за 1942 р. свідчать, що в лікарні функціонували: два дитячих відділення:

фізіологічне,

патологічне,

а також акушерське, гінекологічне, інфекційне, венерологічне, відділення для хронічних хворих.

Після визволення Києва від фашистських загарбників НДІ "Охматдит" відновив свою роботу на базі лікарні. Директором була призначена О.М. Хохол. Із 1943 р. структура лікарні включає такі відділення: акушерське, гінекологічне, дитяче, терапевтичне, отоларингологічне, хірургічне, очне, венерологічне, інфекційне, відділення для хронічних хворих. Крім того, до складу лікарні входять патоморфологічний відділ, рентген кабінет, аптека.

Із січня 1945 р. інститут очолив О.Г. Пап, його заступником з наукової роботи став професор О.З. Лазарев.

27 грудня 1947 р. за наказом № 104 Київського міськздороввідділу до лікарні приєднують поліклініку № 11.

Із січня 1948 р. лікарня отримала назву Об'єднана лікарня інституту охорони материнства та дитинства "Охматдит" Київського міського відділу охорони здоров'я.

У жовтні 1949 р. вона перейменовується у 3-ю об'єднану лікарню м. Києва. До складу лікарні входять: поліклініка, жіноча консультація, дитяча поліклініка, дитяча консультація, вендиспансер, два рентгенкабінети, два кабінети ЛФК, фізіотерапевтичний кабінет, клінічна лабораторія, аптека. У стаціонарі лікарні працюють: акушерське відділення, відділення гінекології, терапевтичне та хірургічне відділення, дитяча терапія, дитяче туберкульозне відділення, отоларингологія.

1950 р. у лікарні відкрито зубопротезувальне відділення, відділення кишкових інфекцій, молочну кухню, десять пунктів охорони здоров'я.

1951 р. директором інституту охорони материнства та дитинства, який продовжує роботу на базі лікарні, призначили М.Д. Бурову.

1954 р. — академіка А.М. Ніколаєва.

20 серпня 1957 р. Київський міський виконком приймає рішення № 1409 про організацію міської дитячої спеціалізованої лікарні на базі 3-ї об'єднаної клінічної лікарні. Затверджена структура лікарні складалась із стаціонару на 400 ліжок, дитячої поліклініки із шістьма педіатричними дільницями, жіночої консультації, молочної кухні та допоміжних служб (аптеки, рентгенкабінету, клінічної лабораторії, бактеріологічної та гістологічних лабораторій, фізіотерапевтичного відділення). На посаду головного лікаря новоутвореної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні м. Києва (таку нову назву отримала лікарня), була призначена Тетяна Петрівна Новікова. Перед новопризначеним головним лікарем постало нелегке завдання: створити дитячу спеціалізовану лікарню, тому що наведена вище структура дитячої лікарні у такому вигляді існувала тільки на паперах. Зусиллями Т.П. Новікової й очолюваного нею колективу була запроваджена система організації спеціалізованої медичної допомоги дітям міста.

1958 р. на базі акушерського відділення організовано відділення виходжування недоношених дітей.

Із березня 1959 р. інститут очолив О.Г. Пап.

1960 р. акушерське відділення лікарні змінює спеціалізацію на відділення передчасних пологів.

1961 р. науково-дослідний інститут охорони материнства та дитинства перевели до новозбудованого корпусу на території лікарні "Медмістечко", проте назва "Охматдит" так і залишилась у спадок лікарні.

1963 р. відкрито неврологічне відділення на 40 ліжок.

1964 р. ортопедо-травматологічні ліжка з загального хірургічного відділення формуються в самостійне ортопедо-травматологічне відділення на 60 ліжок, а хірургічне відділення розширюється до 110 ліжок. Починає діяти консультативна поліклініка. Гінекологічне відділення перепрофілюється на відділення дитячої та підліткової гінекології.

1966 р. після проведення ремонту в неврологічному відділенні кількість ліжок зростає до 60, на 20 ліжок збільшується відділення отоларингології та відділення виходжування недоношених дітей.

1967 р. лікарня передає дільничну службу та молочну кухню районній поліклініці, а поліклініка лікарні стає міською консультативно-діагностичною поліклінікою. На базі соматичного відділення створюються 20 спеціалізованих гематологічних ліжок, відкривається відділення водолікування.

1968 р. починає свою роботу боксоване відділення для ізоляції інфекційних хворих.

Головному лікарю Т.П. Новіковій, яка очолювала колектив лікарні 37 років, 1969 р. присвоєно почесне звання "Заслужений лікар срср".

1971 р. вона нагороджена орденом леніна.

1972 р. розпочинається будівництво хірургічного та неонатологічного корпусів.

1975 р. вони були прийняті до експлуатації державною комісією.

Це дало змогу 1976 р. відкрити чотири нових хірургічних відділення: невідкладну хірургію,

планову хірургію,

відділення гнійної хірургії

торакальної хірургії.

В неонатологічному корпусі розміщуються два відділення патології новонароджених в відділення недоношених дітей, які стають міським неонатологічним центром.

1976 і 1982 рр. Т.П. Новікова нагороджена орденами Трудового червоного прапора.

1977 р. у хірургічному корпусі відкривається відділення реанімації й інтенсивної терапії, на базі якого в подальшому були організовані відділення реанімації й інтенсивної терапії для новонароджених, відділення токсикології з першими в України штучними нирками для дітей, в якому були запроваджені методи гемодіалізу, плазмофорезу, перитонеального діалізу та гіпербаричної оксигенації. Неонатологічні відділення лікарні стали базою новоутвореної катедри неонатології Київського інституту удосконалення лікарів. Гематологічні ліжка соматологічного відділення структуруються в окреме відділення дитячої гематології. Спеціалізація стаціонарних відділень вимагала розвитку діагностичної та лабораторної служб.

За досягнення високих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні 1978 і 1980 рр. лікарню нагороджували червоним прапором цк кпрс, ради міністрів срср, вцспс і цк влксм. Колектив також нагородили пам'ятним знаком "За високу ефективність та якість праці" із занесенням на всесоюзну Дошку Пошани Виставки досягнень народного господарства в москві.

1982 р. у лікарні впроваджені методики ендоскопії.

80-х рр. ХХ ст. матеріально-технічна база значної кількості стаціонарних відділень, що розміщувались у старих корпусах, побудованих ще М.А. Терещенком, які вже відзначили 100-річний ювілей, перестала відповідати сучасним санітарно-технічним вимогам.

1985-1987 рр. — період, коли на базі лікарні були організовані Республіканські дитячі консультативно-діагностичні та лікувальні центри з мікрохірургії, проктології, онкогематології, токсикології, дитячої і підліткової гінекології, медичної генетики.

У листопаді 1987 р. був введений до експлуатації лабораторний корпус лікарні, де були розміщені: клінічна та бактеріологічна лабораторії, аптека, відділення заготівлі та переливання крові, центральне стерилізаційне відділення.

1988 р. побудовано так званий "Генетичний корпус", який у цілісній архітектурній формі поєднує блоки спеціального призначення. У ньому розмістили пральню, дезкамеру, харчоблок, патанатомічне відділення, відділення медичної генетики. Корпус також має дві великі авдиторії для проведення конференцій і занять зі студентами.

1989 р. оперативна ендоскопія, вперше в м. Києві в дитячій практиці ультразвукова діагностика мозку у новонароджених, а також, крім традиційних УЗД органів черевної порожнини, серця та щитоподібної залози, проводиться УЗД легенів, плевральної порожнини, шлунку, вилочкової залози, м'яких тканин і кістково-суглобної системи.

Указом Президента України № 494/96 від третього липня 1996 р. на виконання Національної програми "Діти України" шляхом об'єднання та реорганізації Українського консультативного центру матері і дитини МОЗ України та науково-лікувального об'єднання "Охматдит" (дитячої спеціалізованої клінічної лікарні № 14 м. Києва), була створена Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит", яка надає багато видів спеціалізованої висококваліфікованої медичної допомоги дитячому населенню України.

У квітні 1997 р. на посаду Генерального директора Української дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" була призначена Каріна Наталія Георгіївна, яка до цього обіймала посаду заступника начальника Головного управління медичної допомоги дітям та матерям Міністерства охорони здоров'я України.

Восени 1997 р. розпочинаються роботи зі створення блоку пересадки кісткового мозку в Центрі дитячої онкогематології. Активну матеріальну допомогу надають Національний фонд соціального захисту дітей та матерів "Україна — дітям" і благодійний фонд "Професіонал", основні кошти — цільові видатки держбюджету.

Відкриття відділення за участю Президента України Л.Д. Кучми та міністра охорони здоров'я А.М. Сердюка відбулося 26 квітня 1998 р.

1998 р. здійснено перші у країні пересадки стовбурових клітин у дітей, хворих на лейкемію, також виконано два проєкти для переоснащення лікарні новою медичною технікою:

проєкт невідкладної гуманітарної допомоги уряду Японії,

проєкт переоснащення відділення реанімації новонароджених, який виконувався МОЗ України за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації.

Із 1998 р. у структурі Лікарні працює Центр дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку, де проводиться діагностика та лікування на сучасному рівні онкогематологічних захворювань, а також виконуються трансплантації кісткового мозку хворим дітям. Активна робота Центру з вивчення й адаптації високорезультативних закордонних технологій у лікуванні лейкозів і лімфом дитячого віку у п'ять разів збільшила позитивну результативність програм хіміотерапії у відділеннях Центру.

1999 р. на кошти Національного фонду соціального захисту дітей та матерів "Україна — дітям" капітально відремонтовано дві операційні та відділення анестезіології.

1999 р. адміністрація лікарні активізує свою співпрацю з Агенцією з міжнародного розвитку при Міністерстві економіки України. Поновлений проєкт технічної допомоги уряду Японії затверджується відповідними державними структурами Японії.

Робота тривала два роки, виконання проєкту закінчили 1 квітня 2002 р. Отримані гранти технічної допомоги дали змогу провести заміну 80 % медичного обладнання лікарні, яке відпрацювало свій технічний ресурс. У межах виконання проєкту лікарня провела капітальні ремонти та реконструкцію пральні і дезкамери. Побудовано кабінет комп'ютерної томографії, новий рентгенкабінет, проведено відновлювальні роботи у відділенні реанімації, медикогенетичному центрі, консультативній поліклініці.

2000 р. адміністрація лікарні разом із Київським міським фондом "Діабетик" проводить капітальний ремонт із реконструкцією колишнього корпусу тубдиспансеру лікарні для незаможних, де зараз розташоване відділення дитячої ендокринології. Частина коштів на будівельні роботи була виділена мером Києва О.О. Омельченком. Остаточно сформована структура об'єднаної лікарні з оптимізованою кількістю стаціонарних ліжок, яка діє і зараз.

2002 р. у лікарні розпочато лапароскопічні операції, оперативне лікування сколіозу із застосуванням системи "Міст"; використання біоімплантантів при хірургічних операціях у новонароджених. Розпочато прийом постраждалих із політравмою.

23 жовтня 2003 р. на посаду генерального директора УДСЛ "Охматдит" призначено Юрія Івановича Гладуша.

2004 р. розпочато прийом пацієнтів із політравмою.

У листопаді 2009 р. у Центрі дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку запрацювала Референс-лабораторія з діагностики онкогематологічних захворювань, яка має відділ тканинного типування. Цей відділ разом з іншими підрозділами лікарні, такими як Референс-центр із клінічної лабораторної діагностики та метрології, здійснюють медичне забезпечення Українського реєстру донорів кісткового мозку. Однією з функцій реєстру є обмін матеріалом із пацієнтами усього світу та входження Центру до Міжнародного донорського реєстру, в якому на обліку перебувають шість млн. донорів, і в який без "своїх" донорів не приймають.

2011 р. розпочалося будівництво нових корпусів лікарні.

У грудні 2017 р. першу чергу оновленого комплексу введено до експлуатації.

У липні 2020 р. було відкрито другу чергу нового корпусу лікарні.

8 липня 2024 р. у ході чергового масованого рашистського ракетного удару лікарня зазнала значних руйнувань від удару рашистською крилатою ракетою Х-101. Внаслідок удару пошкоджено корпуси лікарні, зруйновані деякі будівлі медзакладу, вибиті вікна та шибки, є постраждалі. Знищено корпус відділення токсикології, де перебували важкохворі діти на діалізі, пошкоджень зазнали п'ять онковідділень, десять хірургічних, два соматичних відділення, відділення інтенсивної терапії, дві реанімації, операційні блоки, відділення променевої та радіотерапії, три корпуси. Знищені дві електричні підстанції, від яких живилась вся інфраструктура лікарні. Станом на середину дня було відомо про двох загиблих дорослих (одна з них — лікарка) та сімох постраждалих дітей.

9 липня 2024 р. директор "ОХМАТДИТУ" Володимир Жовнір виступив у Раді Безпеки ООН. У своїй промові він заявив, що під час удару в лікарні перебувало близько 1200 людей і проводилося три складні операції. У результаті атаки загинули 2 людини, поранено близько 300, серед яких 8 — це діти. Також він зазначив, що у результаті атаки пошкоджено 24 відділення, що обмежить можливість надання якісних медичних послуг тим, хто цього потребує. Один із корпусів не підлягає відновленню. Наприкінці доповіді Жовнір додав, що напад на таку установу є не лише військовим злочином, а і виходить за межі будь-якої людяності. Кабінет Міністрів України спрямував 100 млн. грн. на першочергові роботи. Також уряд повідомив, що кожній родині з дітьми, яка постраждала, разом з ЮНІСЕФ передбачено допомогу в розмірі 10 800 грн. на кожного члена родини.

На підтримку лікарні United24 із monobank зібрали 300 млн. грн. від 320 тис. осіб із 55 країн за 41 годину. До відбудови також мав долучитися ЄС.

10 липня 2024 р. помер хлопчик, який на момент удару перебував у критичному стані у відділенні реанімації.

Станом на 12 липня 2024 р. лікарня отримала понад 800 000 000 грн. на відновлення — це кошти, які надійшли на благодійні рахунки та державні кошти.

17 липня 2024 р. міністерка ФРН із питань економічної співпраці та розвитку Свенья Шульце заявила, що Німеччина спрямує 10 млн. євро на відновлення "Охматдиту".

Загалом на відновлення було зібрано 1 млрд. грн.

17 серпня 2024 р. за повідомленням Міністра охорони здоров'я України Віктора Ляшка, Генерального директора НДСЛ "Охматдит" Володимира Жовніра відсторонено від виконання обов'язків до завершення перевірок Національною поліцією України, іншими правоохоронними органами та комісією Міністерства охорони здоров'я України. Виконувачем обов'язків гендиректора "Охматдиту" призначено керівника відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій Олександра Уріна.

Шостого серпня 2025 р. проходила повз дорогою з УЗД на автобус. Будівельно-відновлювальні роботи ведуться. Більшість вікон у сучасних корпусах забиті фанерою.

На старому корпусі, де аптека, гарні малюнки. Відразу зрозуміло, що заклад для дітей.

Вперше бачила їх, коли вибрела сюди після тої таки клініки 2018 р.