Місцини Києва

Місцевість у Дніпровському районі, поселення (хутір) на території Броварського лісу, за 2 км. на Південь від Броварського проспекту.

Сполучене із Броварським проспектом вулицею Береговою.

Назва походить від озера, розташованого трохи на Захід від хутору.

Садиби у районі урочища Рибне були ще на поч. XX ст.: 1900 р. до 7-го кварталу Дніпровського лісництва перевезли хату з вулиці Жилянської, пізніше поряд постали ще кілька садиб — дві у 15-му й одна у 22-му кварталах лісництва.

На мапі 1918 р. зафіксована також садиба на березі озера Рибне, на цьому місці пізніше постала свиноферма — підсобне господарство заводу "Маяк".

В 1932 р. на хуторі мешкало 22 мешканці.

Під час Голодомору померло 3 мешканці, ще двоє загинули у часи Другої Світової війни.

В 1946 р. за наказом микити хрущова, який тоді очолював раднарком УРСР, у цій місцевості організували радгосп водоплавної птиці, а для працівників радгоспу поруч звели невелике поселення — гуртожиток і два будинки на 16 квартир.

Пізніше тут створили свиноферму та бійню, все це господарство мало назву "Радгосп Рибне".

За радянських часів селище Рибне фактично було прирадгоспним поселенням, і його житловий фонд підпорядковувався радгоспу та Головному управлінню торгівлі.

Станом на 1990 р. у селищі проживало понад 60 родин в 11 будинках.

В 1994 р., коли радгосп занепав і був ліквідований, про селище Рибне міська влада фактично забула.

З часом припинилось і транспортне сполучення з Києвом.

В 1999 р. відкрили маршрут шкільного автобусу, який перевозив дітей селища до школи у Биківні, проте це майже не виправило ситуацію із транспортом, селище продовжувало занепадати.

Лише на поч. 2010-х рр. забутим селищем зацікавилися журналісти та привернули до Рибного увагу міської влади.

23 травня 2012 р. відкрили маршрутне таксі, яке сполучило селище з містом.

У День Літнього Сонцестояння 2018 р. неподалік хутору пройшов відповідний фестиваль event-агенції NeverLand, на якому я провела семінар про ведичного напівбога Сонця Сур'ю.