Золоті Поля

У цей час підбіг наглядач, витираючи піт з чола і лестиво всміхаючись:

— Пане уповноважений, зважаючи на масштаб розширення пристані та розрахунковий термін будівництва, нам знадобиться чимало мулярів і будівельників, як ви вважаєте...

— З такою дрібницею приходиш до мене? Навіщо тоді ви, наглядачі, потрібні? — Фан Цзичжень мав прямолінійний характер і ніколи не церемонився з підлабузниками, які тільки й вміли лестити, а не працювати.

Наглядач не був зовсім безпорадним, просто він ще не зрозумів характеру надісланого згори уповноваженого і не наважувався діяти самостійно! Але раз йому дали повноваження, то чого боятися?

Почувши, що для будівництва порту потрібні муляри, Юй Сяоцао згадала про свого молодшого дядька. Може, інших талантів у нього й немає, але муляр він відмінний. Раз за цю справу відповідає старший дядько-наставник брата Ханя, то гріх не скористатися зв'язками, поки є можливість!

— Генерале Фан...

— Який ще генерал Фан! Навіщо так офіційно!! Зважаючи на стосунки вашої родини з моїм молодшим братом, краще клич мене дядьком Фаном! — Фан Цзичженю сподобалася ця кмітлива і жвава дівчинка.

Юй Сяоцао не стала церемонитися і усміхнулася ще солодше:

— Дядьку Фан! У Сяо-Цао є маленьке прохання, чи не могли б ви допомогти...

— Наскільки маленьке? — пожартував Фан Цзичжень.

Юй Сяоцао зиркнула на наглядача і вдала, що шепоче йому на вухо, хоча говорила досить гучно, щоб почули всі навколо:

— Дядьку Фан, для будівництва нового порту точно знадобиться багато людей, правда? Цих людей присилають згори чи набирають на місці?

Фан Цзичжень теж удавано понизив голос і таємниче відповів:

— Міністерство робіт прислало кількох людей, а решту набираємо з місцевих. А що? Хтось із твоїх хоче працювати на пристані?

Наглядач був дуже здивований, що уповноважений знайомий з дівчиною-рибалкою, яка продає тушковані страви на пристані. Але побачивши, що уповноважений ставиться до неї як до рідної племінниці, хитрий наглядач одразу зрозумів, що робити.

Він нашорошив вуха і почув, як Сяо-Цао трохи сором'язливо каже:

— Дядьку Фан, мій молодший дядько — чудовий муляр! У нас в окрузі всі про це знають! Я чула, що він теж прийшов на пристань шукати роботу... Може, ви його перевірите?

Фан Цзичжень підняв брову і кинув погляд на наглядача. Той одразу зрозумів натяк і послужливо сказав:

— Та що там перевіряти? Людина, яку рекомендує панночка Сяо-Цао, не може бути поганою! Бачите он той новий навіс? Нехай ваш дядько йде прямо туди, я зареєструю його там!

Юй Сяоцао помахала рукою Лю Чживею і сказала йому, коли він підбіг:

— Брате, ти знаєш, де молодший дядько? Скажи йому, щоб швидше йшов сюди і зареєструвався з цим паном!

— Зареєструвався? Для чого? — Лю Чживей боязко подивився на чиновницький одяг генерала Фана і його супутників, не розуміючи, що відбувається.

Юй Сяоцао вирячила очі:

— Звісно, зареєструватися як муляр... Кажуть іти — то йди, чого питаєш? Якщо спізнишся, дядько тобі цього не пробачить!

Лю Чживей знову подивився на поважних панів широко розплющеними очима: нічого собі! Сестричка Сяо-Цао зав'язала знайомство з чиновниками, які відповідають за перебудову пристані. Ц-ц-ц, яка ж вона смілива, розмовляє з ними спокійно, а він би й слова вимовити побоявся! І найдивніше те, що вона може замовити слівце перед цими панами! Що ж відбувається?

Попри тисячу запитань, Лю Чживей стримав цікавість і побіг шукати дядька. Він чудово розумів, що означає ця робота для дядька і всієї родини.

Будівництво порту триватиме не менше трьох-п'яти років. Це означає, що протягом цього часу дядько матиме стабільний дохід, незалежно від врожаю! Кажуть, імператор надає великого значення будівництву порту і навіть надіслав уповноваженого наглядати за роботами.

На пристані вже ходили чутки, що будівельники отримуватимуть не менше, ніж вантажники! Багато вантажників вже замислювалися, чи не спробувати свої сили в пункті найму!

Лю Чживей знайшов свого дядька в натовпі перед навісом для найму робітників. Лю Хао з усіх сил намагався пробитися вперед, адже чим ближче до початку черги, тим більше шансів отримати роботу. Але серед кремезних чоловіків, які звикли до важкої праці, його не надто міцна статура не давала йому переваги.

Несподівано витягнутий племінником з натовпу, Лю Хао невдоволено сказав:

— Чживей, що ти робиш? Я ледве пробився до середини, а ти мене витягнув, тепер усе дарма! Що трапилося, кажи швидше!

— Дядьку, не штовхайся з ними! Сестричка Сяо-Цао домовилася, щоб ти зустрівся безпосередньо з відповідальним за найм! — схвильовано прошепотів Лю Чживей, відтягуючи дядька далі від натовпу.

Лю Хао спочатку зрадів, а потім спохмурнів:

— Не жартуй з дядьком! Як Сяо-Цао може знати наглядача Чжана? І навіть якби знала, чому наглядач Чжан мав би зважати на малу дівчинку?

Побачивши його недовіру, Лю Чживей нетерпляче сказав:

— Дядьку! Як я можу жартувати про таке? Піди й сам побачиш! Швидше, а то пани не будуть чекати!

Лю Хао з сумнівом пішов за племінником до ятки з локшиною старого Лю і побачив чиновника у формі, який по-хазяйськи сидів на стільці і весело розмовляв з його племінницею. Знайомий йому наглядач Чжан стояв поруч із улесливою усмішкою.

Коли це він бачив наглядача Чжана таким покірним? Той, хто мав владу наймати робітників, зазвичай дивився на всіх зверхньо. А тепер цей пихатий чоловік усміхався і слухав його племінницю. Якби не побачив на власні очі, не повірив би!

— Вітаю панів! Бажаю здоров'я! — Лю Хао, який працював у місті і бачив більше, ніж звичайний селянин, відкинув сумніви і вклонився.

Фан Цзичжень уважно оглянув його і кивнув:

— Гм! Непогано! Виглядає пристойно. Кажуть, ти хороший муляр?

— Я не заслуговую на таку похвалу, пане! Я почав вчитися мулярській справі в місті у чотирнадцять років і працюю вже п'ятнадцять років! — Лю Хао зрозумів, що це найголовніший чиновник, і відповів шанобливо.

Фан Цзичжень схвально сказав:

— Скромний і ввічливий, відповідає розумно! Одразу видно ділову людину! Малий Чжан, що скажеш?

— У вас гостре око, пане! Я захоплююся вами! — Наглядач Чжан не забув підлеститися і для годиться поставив кілька питань про будівництво, на які Лю Хао відповів чітко і грамотно.

Наглядач Чжан задоволено сказав:

— Людина, яку рекомендувала панночка Сяо-Цао, справді гідна! Гаразд, будеш працювати зі мною! Писати вмієш?

— У дитинстві я кілька років ходив до школи, книг читав небагато, але кілька ієрогліфів знаю. Щодо письма... може, виходить не дуже красиво! — скромно відповів Лю Хао.

Наглядач Чжан, здавалося, був задоволений його скромністю і з усмішкою сказав:

— Ми ж не на іспиті, навіщо нам красивий почерк? Ходімо, допоможеш мені з реєстрацією робітників... До речі, Лю, якщо знаєш знайомих мулярів, можеш їх привести! Все-таки з досвідченими працювати легше, ніж з новачками...

Питання дядька вирішилося так легко! Зважаючи на прихильність генерала Фана, наглядач навряд чи буде чіплятися до дядька. Юй Сяоцао дивилася вслід Лю Хао і наглядачу Чжану, задоволено усміхаючись.

Фан Цзичжень весь час усміхався: ця дівчинка з кулінарним талантом дуже йому подобалася! Йому було за п'ятдесят, коли все вляглося, він одружився, але, можливо, через старі бойові поранення дітей у нього не було. Дружина не раз пропонувала йому взяти наложниць, але він відмовлявся.

Імператор неодноразово посилав лікарів оглянути його і дружину, але відповідь була одна: причина не в дружині, а в ньому! Хоч лікарі й казали, що лікування може допомогти, минуло стільки років, і він поступово втратив надію...

На щастя, молодший брат рано одружився і мав сина, тож його племінник був йому як рідний син. Він докладе всіх зусиль, щоб виховати його! З талантом племінника його майбутнє буде не гіршим за дядькове!

Бездітний, він мимоволі звертає увагу на розуміючих і цікавих дітей. Наприклад, на свого племінника, або... на цю дівчинку, яка поводиться як маленька доросла!

— Сяо-Цао! Будеш моєю названою донькою, га? — Раптова думка спала на думку Фан Цзичженю, і він прийняв рішення.

У Юнь вирячив очі від хвилювання. Генерал — чиновник третього рангу, довірена особа імператора. Скільки столичних чиновників мріють віддати своїх дітей йому в названі! Як можна... як можна через миску локшини і тарілку тушкованих страв брати в названі дочки просту селянську дівчинку?

Він підморгував і кривився, намагаючись натякнути, а коли натяки не спрацювали, сказав прямо:

— Пане! Може... варто обговорити це з пані після повернення до столиці, а потім приймати рішення?

Фан Цзичжень виглядав грізним і наганяв жах на ворогів, але вдома трохи побоювався дружини. Хоча це було не зовсім так: він просто був уважним до неї і поважав її більше, ніж інші.

Фан Цзичжень скоса глянув на свого підлеглого і сказав:

— Моя дружина хоче названу доньку навіть більше за мене! Сяо-Цао розумна, кмітлива і слухняна, дружині вона точно сподобається!

Інші б на місці Сяо-Цао зраділи такій пропозиції від чиновника третього рангу. Але Сяо-Цао була не така! Вона змогла спокійно відмовити навіть Верховному імператору, коли той хотів удочерити її як внучку, що вже казати про генерала третього рангу?