Золоті Поля

Не дивно, що кульгавий Ван, який так дбав про своє обличчя та репутацію, повернувшись додому, нещадно відлупцював свою огрядну жінку. До того часу, коли перед крамницею тушкованих страв родини Юй вишикувалася довга черга охочих до дегустації, вона, шкутильгаючи, прийшла забрати свою зважену ароматну тушковану рульку.

Огрядна жінка, опустивши свої трикутні очі, протиснулася в самий перед, мовчки взяла зубочистку і скуштувала всі види для дегустації один за одним. Люди позаду в черзі, які не знали ситуації, були незадоволені: "В чергу, в чергу! Всі чекають, як можна лізти без черги!!"

"Яка ще до біса черга! Я вже щойно стояла в черзі і зважила м'ясо, просто не взяла достатньо грошей і ходила додому, щоб їх взяти!! Чого базікаєш даремно, чи на похорон поспішаєш голосити?!" Опинившись подалі від очей кульгавого Вана, ця огрядна жінка знову набула свого грубого та нерозсудливого вигляду.

Чоловік, якому вона відгризнулася, теж не був з боязких: "Хто тут голосить? З такою твоєю пащею, ніби тебе підошвою старого черевика били, кульгавому Вану не пощастило на вісім поколінь, що він з тобою одружився; ти, старий непотріб, розгубила всю добру репутацію його родини, що накопичувалася поколіннями! Не взяла грошей, не взяла грошей, то яке м'ясо ти купуєш? Я бачу, що ти просто напрошуєшся на прочухана!! Де кульгавий Ван? Він взагалі слідкує за своєю жінкою чи ні? Моя хвора матір лежить у ліжку, і якщо з нею станеться щось непоправне, це буде через прокляття тебе, огрядної жінки, і подивишся, чи не принесу я її до твого дому!!"

Як тільки згадали про кульгавого Вана, огрядна жінка одразу замовкла. Вона взяла ароматну рульку, яку простягнула Цао, і пригнічено, наче підібгавши хвіст, побігла додому.

Більшість людей, які прийшли взяти участь у дегустації, відносно дотримувалися правил заходу; скуштувавши на смак, усі вони були приваблені смаком страв у крамниці тушкованих продуктів. До того ж сьогодні діяла знижка в половину ціни, і за багато тушкованих страв навіть не повернули вартість сировини! Більшість тих, хто куштував, більш-менш купували трохи тушкованих страв із собою. Ті, чиї сім'ї мали фінансові труднощі, також зважували трохи тушкованого соєвого сиру (доуґань) та морської капусти. Соєвий сир та морська капуста були приготовані в старому маринаді, в якому тушкували свинину, тому вони мали насичений м'ясний смак, а ціна була дешевою, тож їх купували, щоб діти могли вгамувати апетит.

Звісно, були й такі, хто хотів скористатися можливістю, приводячи із собою всю сім'ю з дітьми, щоб просто скуштувати м'ясну страву. Родина Юй не дискримінувала таких людей, щиро припрошуючи їх до дегустації та уважно вислуховуючи їхню думку, через що цим людям ставало навіть трохи соромно. Треба сказати, що більшість простих людей у цю епоху були щирими та милими.

Опівдні дегустація закінчилася. Багато людей, які отримали новини і примчали із заходу або півдня міста, почувши від тих, хто вже скуштував, наскільки смачними є тушковані страви, так пошкодували, що аж позеленіли від жалю. Вони ненавиділи себе за те, що коли вперше почули цю новину, не сприйняли її серйозно, втративши можливість поїсти безкоштовно. Багато людей підходили і питали, чи буде можливість безкоштовної дегустації завтра?

Лише за один ранок було з'їдено на дегустації дві смажені курки, дві запечені качки, дві качки в солоній воді, чотири великі копчені ковбаси... а також тушковане м'ясо з половини свині. Юй Цайфен від жалю безперестанку тупала ногами, дорікаючи племінниці в марнотратстві. Скільки ж це грошей, кілька десятків лян срібла просто так віддали!

На щастя, сьогодні було продано набагато більше тушкованих страв, ніж роздано безкоштовно. Хоча всі вони були продані майже за собівартістю, але свині були вирощені вдома, тому витрати значно скоротилися. За приблизними підрахунками, все ж таки залишився невеликий прибуток.

Наступного дня був день офіційного відкриття. Юй Цао тієї ж ночі попросила молодшого брата написати нову рекламну листівку з помітними великими літерами, на якій було написано: Велика знижка з нагоди відкриття, три дні всі страви за півціни!

Цього разу навіть молодший брат нічого не зрозумів. Рекламний трюк із безкоштовною дегустацією в перший день був для того, щоб привабити людей до нового магазину. Захід першого дня був дуже популярним, то навіщо продавати за півціни ще три дні? Скільки ж грошей вони не зароблять за ці три дні?

Юй Цао зустріла несхвальні погляди всіх присутніх і з посмішкою пояснила: "Ефект нашої безкоштовної дегустації справді очевидний. Але яке ж велике префектурне місто; за один ранок ті, хто скуштував наші тушковані страви, були здебільшого людьми з околиць. Ви також бачили, що люди, які прийшли пізніше з заходу або півдня міста, лише стояли і спостерігали осторонь. Проведення триденної акції за півціни зможе ширше привабити клієнтів. Я твердо вірю, що той, хто хоч раз скуштує наші тушковані страви, стане прихильником і постійним клієнтом нашої крамниці!"

Перевівши подих, Юй Цао продовжила: "Кури, качки та гуси в нашій крамниці продаються в обмеженій кількості, ціна на них не низька, і вона покриває витрати. Найбільше продаються тушковане та копчене м'ясо і тому подібне, а сировиною для них є свині, вирощені вдома. Подивіться, сьогодні ми віддали на безкоштовну дегустацію майже половину свині, а за підрахунками все одно маємо прибуток. Повірте мені, навіть продаючи за півціни, ми все ще можемо отримати прибуток!"

Юй Цайфен, яка заперечувала найсильніше, почувши її аналіз, зітхнула і поступилася: "Поки ми не працюємо в збиток, морочся, як хочеш! До речі, завтра в нас відкриття, чи не варто нам підготувати стіл з вином і стравами?"

Лю Ху та Юй Хай також перевели погляди на Юй Цао. Коли справа доходила до ведення бізнесу, вся родина, будучи чесною і простою, разом узята не мала таких здібностей, як Юй Цао. Дівчинка, якій за місячним календарем було лише дванадцять років, стала головною опорою для всієї родини.

Юй Цао трохи подумала і сказала: "Ці кілька днів усі ви наполегливо працювали над підготовкою до відкриття. Завтра опівдні ми замовимо стіл із бенкетом у ресторані 'Чженьсю', щоб разом відсвяткувати успішне відкриття крамниці тушкованих страв родини Юй!"

Звикла до економії Юй Цайфен знову висловила заперечення: "Скільки ж коштуватиме один стіл страв у ресторані 'Чженьсю'! Ми ж самі займаємося харчовим бізнесом, маємо і запечені качки, і смажені кури, і різноманітне тушковане та копчене м'ясо, навіщо витрачати ці марні гроші? До того ж, тут немає сторонніх людей, можна просто приготувати стіл їжі на задньому дворі, щоб відсвяткувати і годі!"

Уся родина вважала, що оскільки вони майже нікого не знають у префектурному місті, відкриття — це лише формальність: запалити низку петард і зняти червону тканину з вивіски. Оскільки в них були власні страви, це не вимагало особливих зусиль, тому поїсти на задньому дворі — то поїсти на задньому дворі! Юй Цао, побачивши, що всі погоджуються з думкою старшої тітки, більше не наполягала.

Наступного ранку, коли крамниця тушкованих страв ще не відкрилася, у двері двору постукали. Відчинивши двері, вони побачили принца Яна з потемнілим від злості обличчям, який сердито увійшов і, побачивши Юй Цао, одразу ж влаштував їй сувору догану: "Така велика подія, як відкриття, і ти навіть слова не сказала; чи є у твоїх очах цей пан?! Якби цей пан не мав справ у префектурному місті і не зайшов би подивитися по дорозі, я б і не знав, що ваша крамниця сьогодні відкривається!"

Юй Цао, підтримуючи посмішку, сухо розсміялася: "Хіба я не боялася, що у такого дуже зайнятого чоловіка, як ви, принце, не буде часу? Якби я знала, що ви найближчим часом приїдете до префектурного міста, я б обов'язково пристала до вас з проханням погодитися зняти для нас червону тканину з вивіски! Не кажучи вже про все префектурне місто, навіть у столиці те, що принц допоможе зняти тканину з вивіски — це така величезна честь, про яку інші навіть мріяти не сміють!"

"Хм! Зняти тканину з вивіски? Розфантазувалася! Відкриваєтеся і не повідомляєте цього пана, і ще хочеш, щоб цей пан зняв тобі тканину з вивіски, мрій!" Норовлива вдача принца знову далася взнаки: він відвернув голову вбік, але його чарівні очі фенікса потайки стежили за рухами Юй Цао. На його тілі ніби сяяли кілька великих літер: Благай цього пана, швидше благай цього пана!

Головний управитель Лю, стримуючи сміх, з цілком серйозним виглядом кивнув і сказав: "Наш пан ще ніколи нікому не давав такої честі, щоб зняти тканину з вивіски їхньої крамниці. Навіть коли йшлося про крамницю, що входила до посагу пані Принцеси, він лише пішов туди, показав обличчя і повернувся назад..."

"Ой-ой-ой, тоді я справді натрапила на скарб! Єдині у всій династії Велика Мін, хто зміг переконати принца Яна, найдовіренішу особу перед очима самого імператора, зняти тканину з вивіски нашої крамниці тушкованих страв — це ж безмежна слава!!" Юй Цао, відверто підлещуючись, метушилася і крутилася навколо цього пана.

Чжу Цзюньян напустив на себе важливості: "А коли це цей пан погоджувався допомогти тобі зняти тканину з вивіски? Не будь занадто самовпевненою!"

"Ой леле! Принце, ви все ще тримаєте зло за те, що я не повідомила вас про відкриття! Ви людина великодушна, не звертайте уваги на таку дрібну людину, як я! Як тільки ці кілька днів метушні пройдуть, ця мала власноруч приготує горщик 'Будда перестрибує через стіну', щоб вшанувати вас!" Юй Цао, побачивши, що одяг принца був вологим від роси, зрозуміла, що він отримав новину і примчав усю ніч, тому була дуже зворушена. Після того, як принц сів, вона поспішила подати чашку води з духовним каменем для зняття втоми і, підлещуючись, допомагала йому розминати плечі і масажувати руки, наче справжній слуга.

Почувши назву "Будда перестрибує через стіну", Чжу Цзюньян дуже зацікавився. Він скинув з себе руки Юй Цао, яка підлещуючись робила масаж, і з серйозним виглядом сказав: "Між чоловіком і жінкою не повинно бути фізичного контакту, тримайся на невеликій відстані! Скажи, що таке 'Будда перестрибує через стіну', чому я раніше ніколи від тебе про це не чув?"

Юй Цао подумки закотила очі. Справді, він був потенційним гурманом; така красуня, як вона, підлещувалася до нього поруч, а він був абсолютно байдужим і всіма думками думав лише про бажання поїсти, зітхання... Принце, ви такий нетямущий, що Принцеса напевно вже розбила собі серце від турбот про ваш майбутній шлюб...

"'Коли відкривають посудину, м'ясний аромат розноситься на чотири сторони; Будда, почувши це, кидає медитацію і перестрибує через стіну'. Якщо навіть Будда не може встояти перед цією спокусою, то хіба може смак бути поганим? Однак, я ніколи не готувала цю страву, тому мені доведеться трохи попрацювати над нею певний час..." Юй Цао в попередньому житті вивчала рецепт домашнього варіанту 'Будди, що перестрибує через стіну' за допомогою пошукових систем, але не знала, чи зможе вона його відтворити.

"Цао, прийшов головний управитель ресторану 'Чженьсю' з привітаннями!" Юй Хай не очікував, що крім принца прийде ще хтось вітати, тому поспішив підійти і привітати головного управителя.

Головний управитель з усмішкою сказав: "Враховуючи стосунки між нашими двома сім'ями, те, що ти не повідомив нас про відкриття, це справді нікуди не годиться, молодший брате Юй!"

Юй Хай простодушно посміхнувся і сказав: "Це ж просто маленька крамничка; ми від початку не планували нікому повідомляти, а збиралися відсвяткувати лише у своєму родинному колі..."

Головний управитель несхвально сказав: "Наш третій молодий пан перебуває в столиці і не зміг повернутися. Тому я, як підлеглий, прийшов від його імені, щоб привітати вас, прошу не ображатися!"

"Що ви таке кажете!" Юй Цао, заспокоївши принца, підійшла, щоб показатися, і з усмішкою сказала: "Дядечку управителю, ви зараз є генеральним управителем ресторану 'Чженьсю', навіть багато знатних людей у столиці ставляться до вас з великою повагою. Те, що ви змогли прийти — це справді велика честь для нашої крамниці тушкованих страв! Швидше проходьте всередину. Шитоу, завари для дядечка управителя того хорошого чаю, який ми купили кілька днів тому!"

Шитоу згодою відповів, запросив головного управителя на задній двір і прислуговував йому з хорошим чаєм та вишуканими солодощами. Незабаром добрі однокласники Шитоу, Сунь Жуньцзе та Лю Цзіньє, також притягли своїх батьків, щоб привітати з відкриттям.

Один із них був радником в управі магістрату префектури, а інший — власником найбільшої крамниці шовку в префектурному місті; вони обидва вважалися людьми з певним статусом у префектурному місті. Шитоу поспішив запросити їх всередину. Коли ці двоє побачили головного управителя ресторану 'Чженьсю', вони були трохи здивовані у своєму серці; здається, родина Юй усе ще має деяку вагу перед родиною Чжоу.

Згодом, що здивувало їх ще більше, сам магістрат префектури несподівано удостоїв їх своєю присутністю, спустившись зі своїх висот, щоб особисто привітати. Пан магістрат прибув лише після того, як отримав звістку про прибуття принца Яна. Те, що принц Ян мчав цілу ніч на швидкому коні заради відкриття крамниці тушкованих страв родини Юй, достатньо доводить, що його ставлення до родини Юй було незвичайним. Подейкують, що принц навіть просив про нагороду для родини Юй в імператорському суді!