Розділ 161. Ревнощі
Юй Сяоцао широко розплющила очі і здивовано подивилася на нього:
— Хрещений, ці акції не безкоштовні! Я вклала сто лянів срібла, а якщо додати рецепт устричного соусу, то я ще й вважаю, що двадцять відсотків — це замало! Це те, що належить нам по праву. Якщо ми відмовимося, хіба це не буде щедрим подарунком для панича Чжоу?
Тільки тоді Фан Цзичжень зрозумів, що помилився. Він гучно розсміявся, приховуючи ніяковість:
— То ось воно що, ці акції — твоя заслужена частка! Моя донечка справді молодець, у такому юному віці вже знає, як інвестувати в бізнес. Непогано, непогано! Справжня дорогоцінна донька Фан Цзичженя.
Сяо-Цао все ще переймалася через розташування майстерні, тому стурбовано запитала:
— Хрещений, невже з нашою майстернею справді нічого не можна вдіяти?
Оскільки це був бізнес його доньки, Фан Цзичжень, звісно, більше не збирався створювати проблем. Він вдав, що замислився, а потім сказав:
— Я пригадую креслення, які бачив. Повернуся, пораджуся з людьми з Міністерства робіт і спробую зробити так, щоб вашу майстерню не чіпали. Не хвилюйся, хрещений про все подбає!
Юй Сяоцао нарешті з полегшенням усміхнулася:
— Дякую, хрещений! Але якщо це надто складно, то не варто. Не можна затримувати будівництво порту через нашу майстерню.
— Не складно, зовсім не складно! У твого хрещеного є на це повноваження!! Донечко, що сьогодні на обід? У нас є грудинка? Приготуй свинину в червоному соусі (хуншаожоу). Твоя свинина така ароматна, м'яка і зовсім не жирна, хрещений її обожнює! — Фан Цзичжень навмисне перевів розмову на їжу, боячись, що кмітлива донька щось запідозрить.
Поруч третій панич Чжоу, здається, щось запримітив. Проте цей юнак ніяк не міг збагнути, чому уповноважений так косо на нього дивиться. Якби сьогодні не Сяо-Цао, його майстерню, над якою він працював кілька місяців, навряд чи вдалося б зберегти. Хоч родина Чжоу і була імператорськими постачальниками, перед справжніми можновладцями їм залишалося тільки поступатися!
Коли проблему було вирішено, Юй Сяоцао повернулася на кухню. Спершу вона підсушила невелику частину піщаних черв'яків на повільному вогні, зробивши з них заготовки. Потім дала завдання Юй Хану: нехай візьме ці сушені черв'яки і сходить до сусідки Мао-ши, щоб позичити маленьке кам'яне жорно і розтерти їх на порошок. Порошок із піщаних черв'яків ідеально підсилює смак страв і є набагато безпечнішим та екологічнішим за глутамат натрію з майбутнього!
З решти черв'яків вона приготувала порцію черв'яків на пару з часником, казан супу з реберцями та черв'яками, а частину підсмажила з зеленою цибулею-шніт. Також на столі з'явилася миска блискучої свинини хуншаожоу та кілька овочевих страв, приправлених порошком із черв'яків. Хоча обід готувався без попередньої підготовки, він вийшов дуже щедрим.
Страви з піщаних черв'яків отримали одностайне схвалення. Фан Цзичжень особливо вподобав черв'яків на пару з часником — він сам з'їв більше половини тарілки. Ніжність і хрускіт черв'яків у поєднанні зі специфічним ароматом часнику створювали неймовірний смак!
Для себе Сяо-Цао залишила найкращих — великих і м'ясистих черв'яків. Суп із ними та реберцями був білим, як молоко, надзвичайно ароматним, солодкуватим і поживним. Навіть Лю-ши, яка боялася черв'яків, випила повну миску.
А овочі, підсмажені з додаванням порошку з черв'яків, смакували набагато краще, ніж зазвичай. Навіть третій панич Чжоу був вражений, вирішивши, що майстерність Сяо-Цао зросла настільки, що вона перевершила шеф-кухаря Вана з його десятиліттями досвіду.
Не встиг він розкрити рота, як Юй Сяоцао таємниче промовила:
— Я вигадала новий рецепт приправи. Ти вже скуштував, тож дай свою оцінку! Якщо вважаєш, що це добре, ми зможемо налагодити масове виробництво в нашій майстерні і продавати по всій країні...
Очі Чжоу Цзисюя засяяли, він із захопленням вигукнув:
— Ти хочеш сказати, що ці овочі такі смачні через твою нову приправу? Сяо-Цао, ти геній серед геніїв! Я якраз хотів спитати, чому сьогодні все таке смачне. Швидше записуй рецепт, я дам тобі ще десять відсотків акцій!
Таким чином, вона стала власницею тридцяти відсотків акцій майстерні. Юй Сяоцао ніби побачила, як срібні злитки безперервним потоком летять до неї, і її очі від щастя перетворилися на вузькі щілини. Вона, не вагаючись, кивнула:
— Але я хочу ще трохи попрацювати над рецептом, щоб зробити його ідеальним!
Якби вона використовувала тільки порошок із черв'яків, її б швидко викрили і почали копіювати. Тому вона вирішила додати порошок із морської капусти та невелику кількість спецій. Насправді вона мала кулінарний талант і за кілька днів знайшла ідеальне співвідношення, яке за смаковими якостями набагато перевершувало чистий порошок із черв'яків. У процесі експериментів вона також вигадала рецепт суміші «п'ять спецій» і передала його Чжоу Цзисюю.
Завдяки цьому їхня майстерня перестала бути лише майстернею устричного соусу. Лінійка приправ отримала назву «Хайтянь» (Море і Небо) і включала: «Устричний соус Хайтянь», «Підсилювач смаку Хайтянь», «П'ять спецій Хайтянь» та «Ферментований тофу Хайтянь»... Пізніше, за пропозицією Юй Сяоцао, до асортименту додалися «Соєвий соус Хайтянь» та «Оцет Хайтянь», що зробило підприємство повноцінним гігантом харчової промисловості. Але це було згодом.
А поки що Фан Цзичжень був дещо незадоволений тим, як панич Чжоу весело теревенив із його донькою, змушуючи ту дзвінко сміятися. Він час від часу кидав на Чжоу Цзисюя «погляди-кинджали», від чого той почувався не в своїй тарілці. Юнак навіть думав запитати у Сяо-Цао, чим він так розлютив пана Фана, щоб мати нагоду загладити провину. Адже в майбутньому, коли бізнес розшириться, доведеться часто мати справу з чиновниками, і якщо не з’ясувати причину немилості, це може призвести до великих проблем.
Фан Цзичжень, слухаючи, як Сяо-Цао захоплено обговорює перспективи майстерні, скористався моментом і перебив їх:
— Донечко, ці черв'яки справді чудові! Дивно, як ти вигадала такі рецепти.
Юй Сяоцао всміхнулася йому:
— Хрещений, їжте на здоров'я! Ці черв'яки не тільки смачні, а й за поживністю не поступаються акулячим плавцям чи абалонам. Завтра я наготую більше сушених черв'яків, щоб наступного разу, як поїдете до столиці, ви відвезли їх хрещеній мамі. Я запишу рецепти, щоб і вона скуштувала наші морські делікатеси!
Фан Цзичжень, жадібно сьорбаючи суп із реберцями, кивнув:
— Ті помідори, що ти передавала минулого разу, хрещеній дуже сподобалися. Особливо їй смакує ошпарити їх окропом і їсти з цукром... До речі, вона пошила тобі кілька суконь і передала столичних солодощів. Усе це в моєму багажі, зараз принесу.
Сяо-Цао вхопила хрещеного за руку, коли той збирався підвестися, і засміялася:
— Хрещений, це зачекає, спершу доїжте! Ви ж так любите хуншаожоу, ось вам шматочок із прошарками жиру!
Фан Цзичжень, з'ївши шматочок м'яса з рук хрещеної доньки, розплився в щасливій усмішці:
— Яка ж ти турботлива! Не дарма батько тебе так любить!
Юй Хай із легкими ревнощами подивився на шматок м'яса у мисці Фан Цзичженя, голосно кашлянув і зиркнув на молодшу доньку. Коли Сяо-Цао поклала шматочок і йому, на його обличчі нарешті з'явилася тінь усмішки.
Лю-ши, бачачи цю рідкісну дитячу поведінку свого чоловіка, мимоволі схилила голову, ховаючи сміх. Такий дорослий чоловік, а бореться за увагу молодшої доньки. Вона й не знала, що він може бути таким милим.
Лю-ши поклала Юй Хаю порцію смажених черв'яків із цибулею. Він підвів очі на неї. Зазвичай дружина не виявляла таких знаків уваги при сторонніх, що ж сьогодні сталося? Зустрівшись із її ніжним поглядом, у якому читалося розуміння, Юй Хай відчув, як обличчя спалахнуло. Що це з ним? Сяо-Цао — його рідна кров, і скільки б хрещених батьків у неї не було, це не змінить їхнього зв’язку. Як він міг відчути дискомфорт через якийсь шматок м'яса? Справді, поводиться як дитина!
Наступні дні родина Юй знову була заклопотана. Окрім тих, хто продавав страви на пристані, Сяо-Цао мобілізувала всіх на збір піщаних черв'яків під час відливу. Іноді навіть Фан Цзичженя, коли він не був на службі, або маленького Шитоу у вихідні залучали до роботи на березі.
Юй Сяоцао, маючи «чіт» у вигляді Маленького Небесного Каменя, щодня збирала найбільше. Бувало, що вона одна приносила більше, ніж уся родина разом. Щоб не винищити черв'яків на одному місці, вона постійно змінювала ділянки для збору.
Інші селяни не розуміли, навіщо ця родина так часто копає морські кишки. «Тунженьтан» їх уже не купував, то навіщо вони? Кілька дружніх сімей прийшли розпитати. Юй Сяоцао нічого не приховувала і навчила їх кільком простим способам приготування. Побачивши сушені заготовки у дворі Юй, сусіди теж вирішили зробити запаси.
Зрештою, рибалки села Дуншань повністю залежали від примх природи. Якщо погода на морі псувалася надовго, більшість селян втрачала заробіток. Багато родин жили бідно: кілька днів без виходу в море не були критичними, але якщо штормило два тижні або місяць, деяким уже не було чого їсти. Ситість завжди була головною метою жителів села.
Навіть якщо не зважати на смак, родина Юй довела, що черв'яки їстівні. Свіжими вони не зберігаються, а сушеними — цілком. Якщо колись настане голодний час, суп із сушених черв'яків допоможе протриматися.
Невдовзі на узбережжі села Дуншань з'явилася незвична картина: селяни з різним інструментом — хто зігнувшись, хто на колінах — шукали сліди морських кишок у піску.
А ресторан «Чженьсю» невдовзі ввів у меню кілька страв зі свіжих та сушених піщаних черв'яків. Їхній унікальний смак отримав схвальні відгуки від постійних клієнтів.
Коли філія «Чженьсю» відкрилася в столиці, вона одразу підкорила відвідувачів п'ятьма фірмовими позиціями: смаженою куркою, качкою в розсолі, тушкованими делікатесами, стравами з піщаних черв'яків та устричним соусом. Навіть старі столичні заклади втратили частину клієнтів! Ресторан став сенсацією в столиці і швидко закріпився на ринку завдяки унікальному меню.
Тим часом запрацювала і майстерня «Хайтянь». Для виробництва устричного соусу та приправи з черв'яків потрібно було закуповувати морепродукти у великих обсягах. Попит зріс, тому панич Чжоу почав відправляти людей у всі рибальські селища для закупівлі сировини.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!