Золоті Поля

А інші членські картки були тонкими залізними пластинками, покритими бронзою, сріблом та золотом. Візерунки на них також відрізнялися: на бронзових був орнамент із щасливих хмар, на срібних — зображення звіра ціліня, а на золотих членських картках — зображення кіноварного птаха, що розправляє крила.

Юй Сяоцао дала Хе Ваньнін та Юань Сюеянь по одній членській картці, що виблискували сліпучо-білим срібним світлом; на них у вигляді барельєфа велично височів великий діамант, що сяяв і переливався.

Юань Сюеянь у повсякденному житті читала дуже багато книг, але ніколи в жодній з них не бачила опису цього матеріалу. Твердість діамантової картки була дуже високою, і міцності також вистачало. Вона раз у раз перевертала і розглядала членську картку, на її обличчі з'явився серйозний вираз, і вона пробурмотіла: «Якби цей матеріал використати для зброї...»

Юй Сяоцао безтурботно засміялася: «Старша сестро Юань, ваші думки збіглися з думками цзюньвана Яна. Цей сплав був отриманий випадково під час плавки, його кількість невелика. Окрім виготовлення членських карток, більше нічого не залишилося. Однак цзюньван Ян уже запросив того коваля до плавильної майстерні при Міністерстві громадських робіт, щоб він вдень і вночі обмінювався досвідом і проводив дослідження разом із майстрами Міністерства, сподіваючись якнайшвидше визначити метод плавки та створити ще гострішу зброю».

В очах Юань Сюеянь промайнув блиск: усі кажуть, що цзюньван Ян не займається серйозними справами і навряд чи досягне чогось значного. Але сьогодні здається, що він усе ж має певну політичну прозорливість. Імператор не помилився в людині; можливо, він стане тією темною конячкою, що вирветься вперед у колах столичної знаті, і здібним чиновником на службі в Сина Неба!

Хе Ваньнін із захопленням покрутила в руках членську картку, а потім раптом надзвичайно серйозно сказала: «Молодша сестричко Сяоцао, насправді цього разу я прийшла з іще одним проханням».

«Старша сестро Хе, ви занадто ввічливі; якщо я зможу чимось допомогти, то обов'язково зроблю це без жодних вагань», — побачивши її серйозність, Юй Сяоцао також відповіла серйозно.

«Насправді, для мене, незаміжньої дівчини, обговорювати з тобою цю справу дійсно дещо недоречно. Проте я знаю, що ти не з тих людей, які обмежені світськими умовностями, тому набралася нахабства і прийшла просити тебе», — Хе Ваньнін зробила паузу, понизила голос і тихо запитала: «Я чула... що улюблений син пані Фан був зачатий після того, як вона приймала ліки за твоїм рецептом?»

Юй Сяоцао в душі зрозуміла, що вона має на увазі. Проживши в столиці півроку, вона не сиділа весь час удома, тому, природно, дещо чула про столичні новини та плітки. Після того як Велика старша принцеса вийшла заміж за принца-консорта, у них завжди було мало дітей; вони мали лише батька Хе Ваньнін та тітку, яка рано померла. У батька Хе Ваньнін також було лише двоє законних дітей: старший брат Хе Ваньнін та вона сама.

У поколінні старшого брата Хе Ваньнін, хоча він був одружений уже три роки, народження законних дітей усе затримувалося. Старший брат і невістка Хе Ваньнін мали дуже хороші стосунки, можна сказати, вони виросли разом як друзі дитинства. Але заради продовження роду невістка Хе Ваньнін, зціпивши зуби від болю, підвищила одну зі своїх служниць і зробила її наложницею, що ділить ложе з її чоловіком.

Ця служниця виявилася здібною і незабаром після підвищення завагітніла, а після десяти місяців вагітності, коли настав час, народила старшу доньку від наложниці. Але відколи народилася ця донька, ні у законної дружини, ні у наложниці більше не було жодних ознак вагітності.

Невістка Хе Ваньнін також була доброчесною жінкою і взяла для чоловіка ще кілька наложниць, але минуло більше року, і жодна з них не виправдала надій. У маєтку Великої старшої принцеси досі не було спадкоємця третього покоління, і це стало великим тягарем на серці для всієї родини.

Ще тоді, коли пані Фан, незважаючи на вік, народила чудового сина, Велика старша принцеса відправила свою невістку з візитом, щоб попросити секретний рецепт для народження сина. Але який там секретний рецепт могла мати пані Фан? Вона лише сказала, що названа донька допомогла їй відновити здоров'я. На той час Юй Сяоцао була далеко, в селі Дуншань; хоча Велика старша принцеса і мала намір звернутися за рецептом, з міркувань обережності вона не стала діяти необачно.

Почувши, як молодша онука випадково згадала, що в неї хороші стосунки з названою донькою генерала Фана, Велика старша принцеса знову загорілася ідеєю звернутися за ліками. Різниця у віці між Хе Ваньнін та її старшим братом становила сім-вісім років, і вона з дитинства виросла, бігаючи хвостиком за братом; його любов і поблажливість були однією з причин її розпещеного та норовливого характеру. Втім, вона проявляла свій характер лише до тих, хто їй не подобався, а загалом її стосунки з людьми були непоганими. Почувши, що потрібно попросити секретний рецепт для народження дитини для старшого брата і невістки, Хе Ваньнін, звісно, без вагань взяла на себе цей тягар і прийшла, щоб спершу розвідати ситуацію.

Юй Сяоцао знала, що вона запитує про це для свого брата і невістки, тому відповіла: «Я читала в одній стародавній книзі, що причини безпліддя в кожної людини можуть бути різними. Як, наприклад, у моїх названих батька та матері: на їхню здатність мати дітей вплинули старі рани та приховані хвороби названого батька, отримані на полі бою. Коли його рани вилікували, проблема вирішилася сама собою».

Якби вона одразу погодилася і сказала, що гарантовано зможе вилікувати, Хе Ваньнін, можливо, й не повірила б. Але почувши таке пояснення, яке мало чимало сенсу, вона з полегшенням зітхнула і сказала: «Молодша сестричко Сяоцао, можливо, ти чула про справи нашої родини. Моєму старшому брату цього року вже двадцять п'ять, він одружений майже вісім років, але досі не має дітей. Один ворожбит сказав, що родина Хе має слабкий зв'язок з нащадками, і цього не можна змінити силою. Але я не вірю в це; я чула, що ваш молодший братик народився, коли пані Фан була вже в поважному віці — сорок років. А до того саме ти допомагала їй відновлювати здоров'я. Тому я й наважилася прийти з таким проханням!»

Юй Сяоцао трохи подумала і сказала: «Правду кажучи, мої медичні навички є наполовину самовченими, тому я, природно, не можу зрівнятися з імператорськими лікарями в палаці або видатними народними цілителями. Щонайбільше, я знаю трохи більше народних рецептів і домашніх методів, ніж вони. Якщо родина старшої сестри Хе не гребуватиме цим, я можу прийти іншого дня і оглянути твого брата і невістку?»

«Не будемо гребувати! Як ми можемо цим гребувати? Ми про таке можемо тільки мріяти!!» Треба знати, що свого часу імператор, аби продемонструвати свою прихильність до генерала Фана, не лише кинув усі сили палацових лікарів на його лікування, але й розвісив оголошення, скликаючи відомих лікарів з усіх усюд, і всі вони зазнали невдачі. Коли всі вже втратили надію, пані Фан поїхала до села Дуншань на кілька місяців, після чого надійшла радісна звістка, і незабаром вона народила здорового та жвавого сина. За словами подружжя, це була заслуга їхньої названої доньки.

Хе Ваньнін успішно виконала завдання, доручене бабусею, а також отримала діамантову картку з п'ятдесятивідсотковою знижкою, тому в неї був чудовий настрій. З'ївши кілька медових тістечок і побачивши, що родина Юй зайнята облаштуванням нового будинку, вона відчула себе трохи незручно і сказала: «Молодша сестричко, ти тільки вчора прибула до столиці, і нам не слід було приходити сьогодні й заважати. Ми зі старшою сестрою Юань не будемо відволікати вас від прибирання будинку; іншого дня ми обов'язково прийдемо, щоб відсвяткувати ваше новосілля!»

«Ми ж свої люди, навіщо ці церемонії». Юй Сяоцао також хотіла налагодити добрі стосунки з маєтком Великої старшої принцеси, тому вона з усмішкою відповіла: «Завтра я маю поїхати до імператорського маєтку, щоб перевірити, як росте врожай і теплиці. А післязавтра, післязавтра я прийду до вашого дому, щоб засвідчити повагу Великій старшій принцесі».

Хе Ваньнін з вдячністю взяла Сяоцао за руку і сказала: «Добре, післязавтра ми неодмінно підготуємося і будемо чекати на тебе».

Юань Сюеянь, яку Хе Ваньнін фактично силоміць затягнула із собою, також підвелася і сказала: «Служниці, які роблять пудру, вже майже навчилися. Твоя крамниця планує відкритися до Нового року чи після? Якщо до Нового року, боюся, часу обмаль».

Юй Сяоцао трохи подумала і відповіла: «До Нового року залишилося трохи більше десяти днів, колишній маєток Великого наставника зараз перебудовується, тому, гадаю, відкритися до Нового року не вийде. Але це не страшно, бізнес із догляду за шкірою не потребує новорічного ажіотажу. Поки засоби дієві, можна не хвилюватися, що бізнес не процвітатиме».

«Щодо крему для обличчя, про який ти казала, у мене вже є попередні ідеї, і я провела кілька експериментів. Гадаю, після Нового року можна буде випустити готовий продукт. А як ідуть справи з твоїм очищувальним кремом і тоніком для шкіри?» — Юань Сюеянь виглядала холодною і відстороненою, але коли вона зосереджувалася на чомусь, то віддавала цьому всі сили.

«Наша Хечунь справді має неабиякі здібності; очищувальний крем і тонік для шкіри вже готові і зараз тестуються, відгуки досить непогані. Старші сестри, чи не хочете взяти трохи із собою, щоб спробувати?»

Юй Сяоцао не очікувала, що за час її поїздки до села Дуншань дівчина на ім'я Хечунь уже виготовить запропоновані нею очищувальний крем і тонік. Сьогодні вона вмивала обличчя цим кремом, і воно стало дуже чистим; якби запах був трохи свіжішим, було б ідеально. Почувши її зауваження, дівчина знову пірнула в задню кімнату і почала працювати.

Цього разу під час купівлі служниць їм дуже пощастило натрапити на управителя збанкрутілої крамниці косметики та робітниць, що займалися виробництвом; Хечунь взяла на себе ініціативу і викупила їх усіх. Тепер у цієї дівчини в підпорядкуванні було вже шестеро помічниць, і вона мала вигляд справжньої молодої управительки. Ті робітниці, аби показати себе перед новою господинею, також докладали всіх зусиль, допомагаючи Хечунь ідеями та порадами. Те, що очищувальний крем і тонік так швидко побачили світ, було нерозривно пов'язано з їхніми стараннями.

Юй Сяоцао була дуже задоволена цими людьми і вирішила: як тільки результати тестів будуть визнані успішними, вона нагородить кожну з них срібним зливком, а на Новий рік видасть більше преміальних.

Хе Ваньнін узяла порцелянову баночку розміром із кулачок немовляти; відкривши її, вона побачила всередині блідо-жовту кремоподібну масу. Вона легенько понюхала її і здивовано сказала: «Пахне молоком. Невже ці очищувальні креми теж бувають кількох видів?»

«Саме так. Спочатку ми попередньо визначили чотири види: "Відбілювальний", "Зволожувальний", "Проти прищів" та "Проти зморщок". Тоніки для шкіри будуть такі самі. Старша сестро Юань, коли твій крем для обличчя буде успішно розроблений, ми також зробимо його в цій же серії, тоді ефект буде ще кращим». Юй Сяоцао вказала на маленьку баночку в руках Хе Ваньнін і продовжила: «Старша сестро Хе, у твоїх руках крем із відбілювальним та живильним ефектом. А в руках старшої сестри Юань — зі зволожувальної та очищувальної серії».

Хе Ваньнін прицмокнула язиком і з деяким збентеженням сказала: «Ви всі так стараєтеся і працюєте задля оздоровчого та косметологічного клубу, а я отримую нагороду без жодних заслуг, просто так дістала діамантову картку... Може, краще поміняйте мені її на золоту?»

«Хто сказав, що ти не можеш допомогти? Твоє теперішнє завдання — сумлінно користуватися нашою продукцією, щоб зробити свою шкіру білою та ніжною; і тоді ти станеш нашою живою рекламою. Навесні ти влаштуєш кілька вечірок, щоб столичні шляхетні дівчата побачили твої зміни — ось це і буде твій внесок!» Юй Сяоцао подивилася на її личко, яке стало значно гладкішим, і прикинула: до весни ще три-чотири місяці, якщо до того часу це смагляве обличчя стане білим і ніжним, це буде стовідсоткова жива вивіска!

«Ах, он як! Я ще думала, з чого б це ти так люб'язно даруєш мені ці засоби, а виявляється, ти мала такі плани!» — Хе Ваньнін удала невдоволене обличчя і надула губки.

«Якщо ти не хочеш, поверни мені продукцію. Я пам'ятаю, що друга панночка з родини Великого наставника має дещо жовтувату шкіру, можливо, вона захоче покращити її стан...» — Юй Сяоцао навмисно простягнула руку, ніби збираючись забрати маленьку баночку назад.