Золоті Поля

Почувши слова сина, сповнені вдячності та радості, друга пані Чжоу кивнула і сказала: "Дійсно, за добре серце завжди буде винагорода! З твоїх слів випливає, що панна Юй також людина з великим серцем і почуттям обов'язку. Швидше запрошуй гостю!"

Тим часом воротар стояв перед другими воротами, з тривогою і нетерпінням чекаючи на відповідь зсередини. Він так сподівався, що служниця з внутрішнього двору передасть: "Ми її не знаємо" або "Не прийматимемо". Але замість служниці чи покоївки він дочекався самого господаря, який вийшов квапливим кроком.

"Де панна Юй?" — запитав третій молодий пан Чжоу з ноткою нетерпіння в голосі, проходячи повз воротаря.

Незважаючи на зимовий холод, воротар укрився холодним потом і, заїкаючись, відповів: "Господарю, панна Юй усе ще чекає за головними воротами..."

"Яке неподобство!! Чжоу Дафу, ти працюєш воротарем понад двадцять років, невже ти забув, як у родині Чжоу приймають гостей?" — Третій молодий пан Чжоу на мить зупинився, пильно подивився на воротаря і, побачивши на його обличчі вину і тривогу, відразу здогадався, що цей мерзотник знову судив про людей за їхнім виглядом!

Чжоу Дафу, користуючись тим, що був сином годувальниці другої пані Чжоу, часто підлабузнювався до вищих і принижував нижчих, працюючи воротарем. Але раніше, поки годувальниця наглядала за ним, він стримувався і не створював великих проблем, тому мати і син закривали на це очі. Хто ж знав, що цей негідник не лише не виправиться, а й за останні два роки стане ще гіршим!

"Не йди за мною. Отримай покарання і йди працювати до стайні!" — Третій молодий пан Чжоу розумів, що цей слуга, мабуть, побачивши скромний одяг Юй Цао та те, що вона ще дитина, поставився до неї зневажливо.

Чжоу Дафу, сповнений каяття, впав на коліна перед третім молодим паном Чжоу, вдарився лобом об землю і почав благати: "Господарю, ваш слуга визнає свою провину! Прошу вас, зважаючи на те, що моя мати роками служила другій пані і доклала чимало зусиль, дайте вашому слузі ще один шанс!"

Третій молодий пан Чжоу, не зупиняючись, обійшов його і кинув: "Твоя мати не зможе захищати тебе все життя; всі її заслуги ти вже давно змарнував!" Сказавши це, він залишив його, безжально розвернувшись і пішовши геть.

Чжоу Дафу так шкодував, що аж готовий був рвати на собі волосся. З посади воротаря, де можна було мати гарний зиск, його понизили до конюха — брудної, важкої роботи з найменшим прибутком; це було як впасти з неба на землю! Хто б міг подумати, що звичайна дівчинка настільки важлива для господаря!

Новий воротар, який прийшов йому на зміну, завжди пам'ятав про цей випадок. Заступивши на посаду, він ніколи не ставився зневажливо до жодної людини, особливо до членів родини Юй. Завдяки цьому репутація другої гілки сім'ї непомітно зросла... Але це вже інша історія.

Покаравши воротаря, третій молодий пан Чжоу майже бігцем дістався головних воріт. Щойно він вийшов, то побачив Юй Цао, яка стояла, схрестивши руки, і тупцяла ногами, розмовляючи з головним управителем; її біле і ніжне обличчя почервоніло від холоду.

"Цао, чому ти прийшла саме зараз? Швидше заходь у будинок, щоб зігрітися!" — Чжоу Сюй відчув жаль до неї і водночас ще більше розлютився на того сліпого воротаря, пошкодувавши, що призначив йому таке легке покарання.

Юй Цао витягла руки з рукавів, потерла своє злегка задубіле обличчя і сердито глянула на нього: "Ми виростили на ліжку-канзі трохи овочів. Мій батько хотів подякувати вам за допомогу нашій родині, тож змусив мене привезти трохи! Хто ж знав, що поріг у домі третього молодого пана Чжоу такий високий, що простим людям туди не потрапити..."

Головний управитель не очікував, що панна Юй, яка зазвичай була усміхненою, може бути такою гострою на язик, що навіть їхнього майбутнього голову сім'ї Чжоу вона відчитала! Він сильно закашлявся і спробував допомогти своєму господарю: "Панно Юй, це той слуга судив про людей за їхнім виглядом, господар до цього не причетний..."

"Як це не причетний? Це означає, що він не вміє розбиратися в людях і призначати їх на відповідні посади!" — Юй Цао вказала на бамбуковий кошик на возі і, не приховуючи невдоволення, сказала третьому молодому пану Чжоу: "Ось! Це овочі для вашої родини, швидко розвантажуйте, бо мені треба їхати назад!"

Третій молодий пан Чжоу особисто зняв бамбуковий кошик з воза і з усмішкою сказав: "Гаразд! Це все моя провина, задоволена? Це твій перший візит, ти повинна хоча б зайти випити води. Інакше, якщо про це дізнаються, скажуть, що сім'я Чжоу не має манер!"

"Хм! Самі ж виганяєте гостей, а тепер боїтеся, що про це дізнаються?" — Юй Цао все ще виглядала невдоволеною і показала на свого віслюка: "І що, мій Сірий буде тут просто стояти і мерзнути? А якщо він змерзне, ти зможеш відшкодувати?"

Третій молодий пан Чжоу знав, що віслюк родини Юй не поступається за швидкістю хорошим коням і є дуже розумним, що було великою рідкістю. Він поспішно наказав слугам позаду себе: "Чого стоїте? Швидко розпряжіть віслюка і відведіть Сірого до стайні, дайте йому найкращий корм!"

Кілька слуг почали розпрягати віслюка і відводити його. Один зі слуг підлесливо спробував взяти бамбуковий кошик із рук господаря, але третій молодий пан Чжоу відхилився: "Я сам понесу цей кошик, а ви йдіть робити свої справи!"

Так третій молодий пан Чжоу з бамбуковим кошиком у руці особисто запросив Юй Цао до будинку. Будинок другої гілки сім'ї Чжоу складався з чотирьох подвір'їв. Біля головних воріт був ряд кімнат для слуг, за ними — велика захисна стіна, а за рогом починався зовнішній двір. Зовнішній двір був прямокутним; пройшовши через ворота, прикрашені різьбленням, ви потрапляли в головний двір, де жили господарі. Галереї з'єднували східне і західне крила, де жили молодші члени сім'ї. Оскільки у другій гілці сім'ї Чжоу було мало людей, у другому дворі жив лише третій молодий пан Чжоу. Третій двір був призначений для старших, і там жила господиня — друга пані Чжоу, мати третього молодого пана. Четвертий двір — це задні кімнати, де зазвичай жили незаміжні доньки, але зараз вони пустували.

Дивлячись на ці двори, Юй Цао мимоволі згадала вірш Оуян Сю: "Як глибоко, глибоко ховаються подвір'я..."

Двір, де жила друга пані Чжоу, був обставлений просто, але елегантно; було видно, що господиня — людина зі спокійним і безтурботним характером. Спритна служниця перед головною кімнатою, побачивши, що молодий господар веде якусь дівчинку, радісно відхилила завісу на дверях і дзвінким голосом сказала: "Пані, панна Юй прийшла!"

Зсередини почувся м'який голос: "Будь ласка, запрошуй..."

"Молодий господарю, панно Юй, пані просить вас увійти!" — Служниця мала дуже солодку усмішку; вона з цікавістю зиркнула на Юй Цао, але відразу ж відвела погляд.

Юй Цао, яка часто спілкувалася з княгинею Цзін, бачила й не такі сцени, тому зовсім не почувалася скутою. З м'якою усмішкою вона кивнула служниці і, йдучи за третім молодим паном Чжоу, увійшла до кімнати.

У кімнаті палав камін, і відразу після входу Цао обдало теплом, вона відчула, що нарешті знову ожила. Чекати надворі в такий холод — це те, що вона не хотіла б повторити ніколи.

Друга пані Чжоу не була неймовірною красунею, але її обличчя випромінювало ніжність і милосердя. З турботою в голосі вона сказала: "Добра дитино, ти, мабуть, дуже змерзла? Швидше сідай біля каміна і зігрійся!"

Юй Цао чемно вклонилася другій пані Чжоу, а потім невимушено сіла біля каміна. Друга пані Чжоу в душі трохи здивувалася: хіба ця дівчинка Юй не з родини рибалок? Чому її манери і розмова спокійніші та вихованіші, ніж у деяких дівчат із відомих родин у містечку?

Юй Цао без жодного напруження спілкувалася з другою пані Чжоу: "Пані, у нас, селян, немає якихось дорогих подарунків. Узимку всім хочеться скуштувати трохи свіжих овочів. Наша сім'я спробувала виростити трохи зелені на ліжку-канзі, і хто б міг подумати, що в нас вийде. Мій батько каже, що третій молодий пан Чжоу завжди дуже підтримував нашу сім'ю, тому я зрізала трохи зелені, щоб ви та молодий пан змогли скуштувати."

Третій молодий пан Чжоу, сидячи поруч із матір'ю, відкинув ватну ковдру з кошика, показавши свіжі, зелені овочі всередині.

Друга пані Чжоу, побачивши це, зраділа і з усмішкою сказала: "Яка там підтримка; якщо вже говорити правду, це родина Юй дуже допомогла Сюй'єру. Овочі вирощені справді чудово, тільки поглянувши на них, уже відчуваєш апетит."

Особиста служниця другої пані Чжоу, Цю'єр, з усмішкою додала: "Панна Юй принесла ці овочі як ніколи вчасно! Наша пані зазвичай харчується вегетаріанською їжею, і зима для неї — найважчий час. Зимові овочі — це лише редька та капуста, нічого нового з них не приготуєш. Щозими наша пані помітно худне! З цими овочами пані сьогодні з'їсть на тарілку більше!"

На губах Юй Цао з'явилися дві милі ямочки, а її великі очі перетворилися на півмісяці, коли вона сказала: "Якщо пані не проти, коли ці закінчаться, я принесу вам ще."

Друга пані Чжоу поспішила з усмішкою відповісти: "У вашій сім'ї, мабуть, вирощено не так багато, залиште їх собі на Новий рік!"

"Пані, не соромтеся. Ми не виростили стільки, щоб вистачило на весь ваш маєток, але для вас і третього молодого пана точно буде вдосталь!" — Побачивши, що друга пані Чжоу не ставиться до неї зверхньо через те, що вона селянка, а розмовляє привітно, Юй Цао остаточно розслабилася.

Третій молодий пан Чжоу також долучився до розмови: "Мамо, Цао ніколи не говорить заради ввічливості; якщо вона каже, що принесе, то це щиро. Не ставтеся до неї як до чужої, це ж зайве!"

"Ти ж диви, зовсім не соромишся!" — друга пані Чжоу злегка поглянула на сина і безпорадно всміхнулася.

Третій молодий пан Чжоу з пустотливою усмішкою сказав: "Мамо! Якби Цао не відмовилася, ми б уже давно стали побратимами. Хіба ви не часто зітхаєте, що не маєте турботливої доньки? Шкода тільки, що Цао вже має хрещену матір..."

"Ти що, навіть не спитав згоди панни Юй? Як ти міг таке вирішувати самостійно!" — другій пані Чжоу також дуже сподобалася ця дівчинка, яка поводилася з гідністю і не була ані зарозумілою, ані приниженою.

Юй Цао швидко сказала з усмішкою: "Пані, називайте мене просто Цао! Навіть якщо ми не стали офіційно родичами, це не змінить наших хороших стосунків!"

Усі троє розсміялися, і атмосфера була дуже теплою. Опівдні друга пані Чжоу наполягла на тому, щоб Юй Цао залишилася на обід. Юй Цао показала свої здібності і приготувала кілька смачних вегетаріанських страв: "Тофу з тисячею ниток", "Серцевина капусти на пару з часником і скляною локшиною", "Запечені гриби", "Три види овочів", "Батат у карамелі" тощо. Друга пані Чжоу не могла нахвалитися.

Окрім овочів, цього разу Юй Цао принесла ще з десяток цзінів картоплі. Вона навчила куховарку родини Чжоу кільком рецептам страв із картоплі; завдяки цьому зимове меню другої пані Чжоу, яка дотримувалася вегетаріанства, поповнилося кількома улюбленими стравами.

Третій молодий пан Чжоу знову побачив у картоплі комерційну можливість. Дізнавшись від Цао, що наступного року буде посаджено багато картоплі, він вирішив діяти першим і замовити всю партію. Він також купив усі рецепти картопляних страв, які мала Юй Цао. Третій молодий пан був упевнений, що наступного року доходи ресторану Чженьсю знову досягнуть нових рекордів!