Золоті Поля

Але коли вона бачила його, то все одно не могла втриматися, щоб не сперечатися з ним і не дражнити його; невже це і є те саме "розпещеність через надмірну любов"? Ех! Вона кокетує з молодим красенем, якому немає й двадцяти років, — справді, чим далі живе, тим більше впадає в дитинство!

Вона підняла очі і знову була вражена красою цього молодого хлопця — як людина може бути настільки прекрасною? Такою прекрасною, що змушує забути про її стать, такою прекрасною, що не викликає жодних нечистих думок, такою прекрасною, що... змушує серце тріпотіти без упину!

«Пф-ф-ф...» — Чжу Цзюньян побачив, що його маленьке дівчисько знову по-дурному дивиться на нього і витає в хмарах. З таким майже одержимим поглядом він дійсно часто стикався останніми роками, здебільшого від дівчат-підлітків... а іноді й від деяких огидних старих чоловіків! Проте лише погляд його маленького дівчиська не викликав у нього відрази. Більше того, він навіть відчував від цього радість!

Чи не означає це... що його маленьке дівчисько починає щось розуміти? Після Нового року цій маленькій дівчинці виповниться тринадцять років. У деяких північних племенах тринадцятирічні дівчата вже можуть виходити заміж! Хоча він чудово розумів, що занадто ранній шлюб шкідливий як для самої дівчини, так і для наступного покоління. Але якби все залежало лише від його бажання, він все ж хотів би якомога швидше забрати своє маленьке дівчисько додому. У найгіршому випадку, він просто почекає до її вісімнадцятиліття, щоб здійснити подружні обов'язки!

Те, що маленьке дівчисько так дивиться на нього, чи не свідчить про те, що вона не зовсім байдужа до нього? Це усвідомлення було для нього справжньою радістю. Це змушувало його серце розквітати більше, ніж перемога в битві, великі заслуги чи нагороди від імператора.

Чжу Цзюньян не втримався, простягнув праву руку і ніжно погладив щічку дівчинки, ніжну, як застиглий жир; цей дотик змушував його губитися і прив'язуватися. Якби він міг, він хотів би ось так тримати личко маленького дівчиська і дивитися одне одному в очі до кінця часів.

«Кхм-кхм!!» — Лінлун, отримавши натяк від своєї пані, побачила, що цзюньван Ян дозволяє собі зайве щодо її панночки, і поспішила вдавано голосно покашляти, щоб нагадати йому про обережність — адже тут є очі та вуха пані!

Чжу Цзюньян, якому завадили, нахмурився; його холодний, пронизливий погляд звернувся в бік Лінлун, а голос пролунав холодно, як іній та сніг: «Якщо захворіла, йди до лікаря. Не стій тут, щоб не передати хворобу господарям!»

Цзюньван Ян у цей момент і своїм виглядом, і голосом ясно давав зрозуміти: якщо ти заразиш дівчинку пана, стережися за своє нікчемне життя!

Лінлун, яка лише сумлінно виконувала свій обов'язок, захищаючи панночку від великого злого вовка, після таких погроз відчула себе дуже скривдженою: я не хвора, я просто нагадую вам поводитися пристойно! Цзюньване Ян, ви дозволяєте собі вольності з нашою панночкою, та ще й так зухвало відсилаєте інших геть — чи це нормально?

Але Юй Сяоцао уважно подивилася на колір обличчя Лінлун і, побачивши, що все виглядає як зазвичай, сказала: «Зі здоров'ям сестри Лінлун немає серйозних проблем. Мабуть, через різницю температур у приміщенні та надворі трохи подразнилося горло і з'явився дискомфорт! У мене є корінь солодки та стеркулія; зараз я приготую лікувальний чай, поп'єш пару днів, і все минеться!»

Лінлун відчула себе ще більш скривдженою: панночко, не слухайте цього хитрого старого лиса цзюньвана Яна, з моїм горлом усе гаразд, чесно!

Але, мабуть, через психологічний ефект вона справді відчула лоскіт у горлі; проте, боячись, що панночка дасть їй якісь незрозумілі ліки, або що цзюньван Ян знайде привід вигнати її, вона мусила стримуватися. Лоскіт у горлі, який неможливо відкашляти — це справді нестерпне відчуття, хотілося просто засунути пальці і почухати.

Чжу Цзюньян знову кинув погляд на служницю, яка зіпсувала атмосферу. Обернувшись назад, він уже не міг зловити те відчуття, тому йому довелося вказати на шматок бездоганно білого хутра полярної лисиці і сказати Сяоцао: «Це хутро найгустіше; нехай швачки зшиють кілька одиниць теплого одягу, щоб ти могла змінювати їх, коли їздиш до імператорського маєтку у справах. Зимою в маєтку немає особливих справ, тож не будь такою старанною і не бігай туди, коли йде сніг!»

«З озимою пшеницею справ справді немає, але теплиці у двох маєтках цього року випробовуються вперше, тому потрібно час від часу їздити і наглядати за ними. Хіба ж не пішов сніг? Я боялася, що хуртовина зруйнує теплиці; те, що ми не заробимо грошей — це дрібниця, але якщо затримається постачання овочів і фруктів до столиці, це буде недобре!» Юй Сяоцао вперто не хотіла визнавати, що хвилюється через можливу втрату доходів.

Про скупу натуру свого маленького дівчиська Чжу Цзюньян знав як свої п'ять пальців, але він не став цього викривати. Раз вона сказала, що хвилюється за столи на бенкетах столичних багатіїв і вельмож, то нехай так і буде! Хіба не казали ті його солдати й генерали? Якщо хочеш порадувати дівчину, все, що вона каже — це правда! Яким би абсурдним це не здавалося і як би ти з цим не погоджувався, все одно треба підтакувати!

Втім, слова маленького дівчиська також не були позбавлені сенсу! Від ощадливості перейти до розкоші легко, а от від розкоші до ощадливості — важко. Смаки столичних вельмож і багатих купців стали дуже вибагливими. Якщо раптово припинити постачання свіжих овочів, мабуть, дуже скоро почнуться заворушення.

«А як щодо тієї карети, яку пан тобі подарував? Чому ти не поїхала на ній? Карета дуже простора, туди з надлишком поміститься і жаровня, і курильниця!» Згадуючи ту худеньку й жалюгідну постать посеред снігової бурі, серце Чжу Цзюньяна стискалося від болю, немов заморожене льодом!

Згадавши про карету, подаровану цзюньваном Яном, Юй Сяоцао не змогла стримати легкого сіпання куточків губ. Це був подарунок імператора цзюньвану Яну, ексклюзивний транспортний засіб рівня принца; якби вона, дрібна чиновниця шостого рангу, зухвало виїхала з міста у такій кареті у справах, наступного дня на столі імператора лежала б купа доповідей з вимогою її імпічменту. Звинувачення у перевищенні повноважень та порушенні правил вона точно не змогла б винести!

Юй Сяоцао висловила свої побоювання. Чжу Цзюньян кинув на неї погляд, у якому змішалися і докір, і здивування, подумавши про себе: якби ти швидше погодилася вийти заміж за пана, хіба не було б на одну турботу менше? Здається, його маленьке дівчисько не буде користуватися подарованою ним каретою. Це була його необачність: тоді він лише хотів подарувати своєму маленькому дівчиську найкраще, але не врахував питання перевищення статусу. Схоже, доведеться наказати людям швидко змайструвати зручну карету, яка б не порушувала правил!

«До речі, та дівчина, що була щойно — це твоя нова подруга? Так і має бути; ти вже досить довго в столиці, а окрім поїздок до імператорського маєтку, майже не виходиш з дому. Дівчині твого віку слід більше спілкуватися з однолітками, щоб не перетворитися на маленьку стару бабусю!» Хоча Чжу Цзюньян не дуже схвалював боязкий, як у миші, характер Лі Менжу, але така наївна і нешкідлива подруга цілком підходила для Сяоцао.

Згадавши про те, що в майбутньому в неї з'явиться ще одне значне джерело доходу, Юй Сяоцао подивилася на нього з усмішкою, очі її вигнулися півмісяцем, і вона радісно сказала: «Ти знаєш, на кому найлегше заробляти гроші? На дітях і жінках!! Хіба в столиці немає багатьох, хто заздрить чудовій шкірі та фігурі моєї названої матері, яка виглядає молодшою за свій вік? Я планую відкрити салон краси та здоров'я, який обслуговуватиме виключно жінок! Якщо вони готові платити, гарантую: ті, хто зайде темними, вийдуть світлими; ті, хто зайде товстими, вийдуть стрункими; ті, хто зайде негарними, вийдуть красунями!»

Дивлячись на впевнений вираз обличчя цієї маленької скнари, Чжу Цзюньян трохи занепокоївся, що методи дівчинки можуть бути викриті, що може мати для неї погані наслідки. У цей момент він згадав про чутки, які поширювалися в столиці до його від'їзду на придушення повстання! Жагу вбивства у його серці було вже неможливо стримати! Заступнику міністра кадрів, ти виховав хорошу доньку і взяв хорошу дружину! Якщо ти наважився чіпати людину пана, то готуйся нести за це повну відповідальність!!

Маленьке створіння було дуже чутливим і, здавалося, помітило зміни в його настрої; Чжу Цзюньян зустрівся з дещо спантеличеним поглядом маленького дівчиська, ніжно погладив її по волоссю і сказав: «Пообіцяй пану: що б не сталося, ніколи не піддавай себе небезпеці! Якщо виникне якась проблема, яку важко вирішити, обов'язково порадься з паном. Пам'ятай, навіть якщо небо впаде, поруч є такий високий пан, який допоможе тобі його підтримати!»

«Відчепися! Ти зіпсував мені зачіску!!» Юй Сяоцао, щоб приховати своє зворушення, відштовхнула велику руку, що бешкетувала на її голові, і вишкірила на нього зуби. Ех... відчувати, що тебе так балують — це справді чудово!!

У минулому житті батьки померли рано, і щоб виростити молодших брата й сестру, їй довелося змушувати себе дорослішати. Весь свій сум, гнів, увесь тиск і труднощі вона ховала глибоко в серці і несла на своїх плечах. На самому початку вона була лише дівчинкою-підлітком, ученицею середньої школи! Тримаючись під тиском і не маючи з ким розділити свій відчай, вона могла лише сама ковтати свої сльози!

А тепер перед нею стоїть людина, яка каже їй: навіть якщо станеться велика біда, пан візьме це на себе! Сказати, що вона не зворушена — це сказати неправду! Хто б міг подумати, що люди в давнину також вміли так майстерно залицятися!

«Що сталося?» Чжу Цзюньян хоч і не міг вгадати, про що думала Юй Сяоцао, але його п'ять чуттів були набагато гострішими, ніж у звичайних людей; помітивши раптове погіршення настрою маленького дівчиська, він із занепокоєнням подивився на неї.

Юй Сяоцао шмигнула носом, обдарувала його широкою усмішкою, і її голос пролунав набагато життєрадісніше: «Чжу Цзюньян, дякую тобі! Дякую, що тобі сподобалася така звичайна, навіть посередня я; дякую, що беззастережно підтримуєш і довіряєш мені! Дякую, що готовий чекати мене на цьому ж місці!! Якщо до моїх шістнадцяти років твої почуття залишаться незмінними, ми поберемося!!»

Лінлун, почувши, як її панночка так «легковажно» вирішує долю всього свого життя, раптом відчула, що справи кепські. Моя старша панночко, хіба шлюб жінки не повинен вирішуватися за «наказом батьків і словами свахи»? Вам ще так мало років, а ви вже самі себе віддаєте заміж. Ви подумали про почуття пані Лю? Ви зважили на переживання пані? Ой-йой! Треба послати когось повідомити пані. Старша панночка занадто молода і занадто легко піддається обману!

А Чжу Цзюньян, почувши її слова, спочатку завмер, а потім його охопила шалена радість: маленьке дівчисько нарешті здалося, та ще й зменшило вік до шістнадцяти років! М-гм! Цей вік дуже розумний; заручини в шістнадцять років, обмін подарунками, ціла низка весільних церемоній займе рік чи півтора, а тоді й до її вісімнадцятиліття залишиться зовсім недовго!

Після Нового року маленькому дівчиську виповниться тринадцять!! До шістнадцяти років залишається лише три роки!! Три роки — для Чжу Цзюньяна, який був готовий чекати на неї п'ять років, це був просто величезний сюрприз!! Ті грубі чоловіки в армії хоч і неотесані, але говорять розумні речі. І справді, дружину треба вмовляти і балувати!

Від радості Чжу Цзюньян не зміг стримати внутрішнього щастя, його руки самі потягнулися до тонкої талії Юй Сяоцао, і він підняв її, наче маленьку дитину. Захоплена зненацька, Юй Сяоцао злякано закричала; коли її опустили на землю, вона своїми маленькими рожевими кулачками почала безладно гамселити його!