Золоті Поля

На маленькому ринку біля пристані була лише одна убога крамничка з лікарськими травами. Асортимент там був мізерний, а якість — посередньою. Звісно, і ціни були низькими. На щастя, порошок свинцевого сурику не був рідкісним товаром. У тій крамничці, яка, здавалося, могла завалитися від пориву вітру, Юй Сяоцао купила порошку на двадцять мідяків. А в сусідній бакалійній лавці придбала трохи кальцинованої соди.

Подумавши, Юй Сяоцао звернулася до Фан Цзичженя, який увесь час ходив за нею і розпитував про все на світі:

— Дядьку Фан, у вас є чорний чай? Не обов'язково дорогий, підійде звичайної якості!

Фан Цзичжень насупив брови, замислився і похитав головою:

— Я людина проста, в чаї зовсім не розбираюся. Хіба чай може зрівнятися із задоволенням від вина?

Юй Сяоцао розчаровано похнюпилася. Вона сподівалася заощадити, адже чай коштував недешево!

Побачивши, що дівчинка зів'яла, як побитий морозом баклажан, Фан Цзичжень розчулився і сказав:

— Я зараз запитаю у Малого Чжана, він виглядає як людина, що вдає з себе інтелігента. Якщо у нього немає, він точно зможе знайти. Сяо-Цао, ти любиш чорний чай? Наступного разу, якщо імператор подарує мені чай, я не відмовлюся!

Юй Сяоцао розсміявся від його слів:

— Чорний чай мені потрібен не для пиття, а для приготування яєць соснової квітки. З чорним чаєм вони будуть смачнішими!

— Для яєць? Добре, добре! Дядько обов'язково дістане його для тебе!! А-Лі, іди спитай у Малого Чжана, чи може він дістати чорний чай? Якнайшвидше!! — Фан Цзичжень, здавалося, хвилювався більше за Сяо-Цао. Віддавши наказ, він знову запитав дівчинку: — Скільки часу потрібно, щоб приготувати яйця соснової квітки? Я зможу спробувати їх сьогодні ввечері?

Юй Сяоцао з сяючою усмішкою подивилася на нього і повільно похитала головою:

— Дядьку Фан, сьогодні ви точно їх не скуштуєте. Процес приготування займає щонайменше двадцять днів. А якщо погода буде холодною, то й довше!

Фан Цзичжень розчаровано зітхнув:

— Аж двадцять днів! Нічого, твій дядько відповідає за нагляд над будівництвом порту, тож найближчі два-три роки я звідси нікуди не поїду! У майбутньому буде вдосталь можливостей скуштувати! Все купила? Тоді поїхали в село Дуншань!

— Дядьку Фан, ви ж наглядаєте за будівництвом? Ще так рано, а ви вже тікаєте з роботи? — Юй Сяоцао, купивши всі інгредієнти, була в гарному настрої і почала дражнити Фан Цзичженя.

Фан Цзичжень розреготався:

— Я ж не виконроб, щоб цілими днями сидіти на пристані. До того ж є Лі Лі та У Юнь! Як то кажуть, учні мають працювати за вчителя! Ці двоє хлопців хоч і не мої учні, але виросли на моїх очах. З дрібними справами вони впораються!

Фан Цзичжень їхав на своєму високому коні, а Юй Сяоцао поганяла візок з віслюком, неквапливо повертаючись додому. Фан Цзичжень виявився страшенним базікою, питання сипалися одне за одним, тож дорога не була нудною.

Повернувшись у село Дуншань, Фан Цзичжень не поспішав до будинку наставника, а пішов із сестрами Юй до їхнього старого будинку.

Під старим в'язом Сюн-ши шепотіла на вухо Лі-ши, боячись, що хтось почує:

— Ґуйхуа, твій другий дівер справді не промах! Спочатку здружився з третім паничем родини Чжоу і став ексклюзивним постачальником овочів для «Чженьсю». А тепер знайшов покровителя в особі чиновника! Судячи з кольору та візерунка на одязі, це велика шишка. Цікаво, хто важливіший — він чи повітовий начальник?

Для недалекоглядної Сюн-ши повітовий начальник був найвищим чиновником, якого вона бачила! Якби вона знала, що генерал Чжаоюн Фан Цзичжень за рангом набагато вищий за повітового начальника, вона б, мабуть, і слова вимовити не змогла!

Лі Ґуйхуа скривила губи, сплюнула на землю і сказала:

— Раніше я не помічала, що другий брат такий хитрий, як це називається... підлабузник і кар'єрист...

— Підлабузнюватися до сильних світу цього? — Сюн-ши подумки посміялася з неосвіченості Лі Ґуйхуа.

— Так! Саме це!! Які таланти має другий брат? Він навіть взуття їм чистити не гідний, не знаю, як він їм догодив! Побачиш! Чиновники не такі прості. Одного дня він їх розізлить, і йому голову відрубають! — сичала Лі-ши від заздрощів.

Раптом Сюн-ши щось згадала:

— Ґуйхуа, ти ж казала, що твій Хейцзи такий покірний син, пішов на пристань заробляти тобі гроші. Сяо-Цао з сестрою теж повернулися з пристані, чому б не розпитати їх?

— Питати їх? Що вони скажуть?? Хіба ти не бачила статуру мого сина? У нього повно сили, хіба він не знайде роботу? Я чула, що вантажники на пристані зараз добре заробляють, кілька десятків мідяків на день — без проблем! — Лі-ши сяяла від гордості.

Сюн-ши скривила губи, думаючи про себе: «Статура твого сина? Купа жиру, він задихається, як віл, пройшовши кілька швидких кроків, що він може робити?»

Поки жінки пліткували, Сяо-Цао з компанією вже дісталися додому. Юй Хай був приголомшений виглядом Фан Цзичженя в чиновницькому одязі і не впізнав його одразу, думаючи: «Чому до нас завітав чиновник?»

Фан Цзичжень першим привітався:

— Брате Юй, що таке? Минула лише ніч, а ти вже не впізнаєш старого друга? Це ж я, старший брат Буфаня!

Юй Хай збагнув:

— То це генерал Фан! Заходьте швидше в дім!!

— Не буду заходити, я хочу подивитися, як роблять яйця соснової квітки! — Фан Цзичжень стояв у дворі, розглядаючи буйну зелень овочів, чистий двір і охайні речі, подумки схвалюючи побачене.

— Яйця соснової квітки? О, це нова страва, яку вигадала моя Цао-ер, не знаю, що з цього вийде! — Юй Хай з усмішкою подивився на свою молодшу доньку, сповнений гордості.

Юй Хан виніс із будинку стілець, поставив біля генерала і ввічливо запросив:

— Генерале Фан, будь ласка, сідайте!

— Це твій старший син? Справді, гарний хлопець! Брате Юй, я заздрю тобі, у тебе такі чудові діти! — Фан Цзичжень поплескав Юй Хана по плечу, підібрав поли халата і повільно сів. Його голос був сповнений емоцій.

Юй Хай ніяково засміявся:

— Генерале, ви перебільшуєте! З таким батьком, як ви, ваші діти, певно, ще успішніші...

— Тату... — Юй Сяоцао підморгнула батькові. Вона дізналася від У Юня, що у генерала Фана немає дітей, і боялася, що батько зачепить болючу тему.

Фан Цзичжень був ще більше задоволений кмітливістю дівчинки, махнув рукою і сказав:

— Тут немає чого приховувати. Через поранення в молоді роки у мене, ймовірно, ніколи не буде власних дітей. Брате Юй, чесно кажучи, твоя молодша донька мені дуже до душі. Я хотів поріднитися з тобою і взяти Сяо-Цао за названу доньку. Чи погодишся ти на це?

Добродушний Юй Хай, хоч і не хотів ділити доньку з кимось іншим, але, пожалівши бездітного Фан Цзичженя і почувши його запевнення, що він не забирає дівчинку, після довгих вагань погодився. Так у Юй Сяоцао з'явився хрещений батько — генерал третього рангу.

Юй Сяоцао урочисто подала чай, визнавши хрещеного батька, і взялася за приготування яєць. Фан Цзичжень з цікавістю спостерігав.

Спершу Юй Сяоцао змішала сіль, негашене вапно, глину і деревну золу, додала трохи міцного чорного чаю і порошку свинцевого сурику, зробивши пасту. Потім вона обмазала цією пастою кожне свіже качине яйце, обкачала їх у подрібненій соломі і рисовому лушпинні, щільно загорнула в промаслений папір і поклала одне за одним на теплий кан. Якраз для пророщування насіння кавунів у західній кімнаті розтопили кан. У теплі яйця дозріють швидше.

Пасти вийшло забагато, тому Сяо-Цао принесла з кухні ще кілька курячих яєць. Зроблені з них «шкіряні яйця» (підань) будуть прозорими, як жовтий нефрит. На смак вони освіжаючі, ароматні, але не жирні. У минулому житті Сяо-Цао найбільше любила ті, що з рідким жовтком, вони ніжніші.

— І це все? — Фан Цзичжень теж зробив кілька штук власноруч і вирішив, що це зовсім не складно.

— Так! Усе дуже просто. Через двадцять з гаком днів можна буде їсти! — кивнула Сяо-Цао. Сказавши це, вона пішла на кухню допомагати готувати обід. З таким поважним гостем не можна було обійтися абичим.

Фан Цзичжень відчув незручність через свій раптовий візит і теж підвівся:

— Не готуйте для мене. Я обіцяв наставнику повернутися на обід! Брате Юй, увечері я прийду, і ми добре вип'ємо!

Юй Хай щиро намагався його затримати:

— Генерале Фан, вже полудень, як можна відпустити вас голодним? У нас усе є, приготувати — не проблема...

Фан Цзичжень перебив його:

— Брате Юй, все ще кличеш мене «генерал»? Це занадто офіційно! Я старший за тебе на кілька років, клич мене старшим братом Фаном!

Юй Хай потер руки, ніяково засміявся і промовив:

— Брате... старший брате Фан...

— Гаразд! Не можна змушувати наставника чекати, а то мене змусять стояти у стійці! Увечері я прийду з Сяо-Фанем, і ми втрьох добре вип'ємо! Донечко, коли будівництво порту налагодиться, хрещений візьме тебе в столицю. Твоя хрещена мама буде рада, що в неї з'явилася донька!

Столиця? Юй Сяоцао давно мріяла побувати в столиці, якщо буде така можливість! У минулому житті вона застрягла в маленькому повітовому містечку, виховуючи брата і сестру. Якби вони не переїхали у велике місто, вона б, мабуть, ніколи звідти не вибралася. І тим більше не мала шансу побачити столицю.

У цьому житті вона сподівалася надолужити згаяне, поїхати в столицю і побачити велич імператорського міста. Звісно, якби там не було того земляка-мандрівника в часі, вона б хотіла цього ще більше.

Увечері Юй Сяоцао, враховуючи смаки свого нового хрещеного батька Фан Цзичженя, приготувала свинину в червоному соусі — з прошарками жиру і м'яса, ароматну, м'яку, що танула в роті. З великого товстолобика, що плавав у чані з водою, вона зробила голову риби з маринованим перцем — яскраву, з насиченим смаком і ніжним м'ясом; а з решти риби, вибравши кістки, зробила рибні фрикадельки для супу. Також були салат в устричному соусі, помідори з яйцями, баклажани з часником...

Фан Цзичжень їв страви, приготовані власноруч хрещеною донькою, пив імператорське вино, теревенив з двома близькими по духу братами і відчував таке щастя, якого не знав усе життя. Дивлячись на слухняну доньку, яка метушилася як бджілка, його серце наповнювалося задоволенням: «Маючи доньку, маєш усе».