Золоті Поля

«Проте цим сестрам Юй Сяоцао також можна вважати, що пощастило!» — Чжу Цзюньфань, побачивши, що родина Юй увійшла до ресторану, знову сів на своє місце, насолоджуючись делікатесами «Чженьсю».

Су Жань, однак, легенько похитав головою і сказав: «Дівчина Юй народилася слабкою, це також було на межі життя і смерті, кілька разів її ледь не втратили! Її так звана бабуся була дуже скупою, коли дитина хворіла, шкодувала витрачати гроші на лікування, тож доводилося терпіти. Того разу, якби її батько не позичив гроші у родичів на лікування, невідомо, чи змогла б вона дожити до сьогодні!»

Коли імператор мав намір доручити Юй Сяоцао важливу справу, таємна варта вже досконало вивчила все про неї. Тобто, перед імператором будь-яка таємниця вже не могла вважатися таємницею.

Чжу Цзюньфань знав, що долю Юй Сяоцао змінив той непримітний маленький камінь. Сказати, що він не зацікавився, було б брехнею, але в усьому важлива доля. Навіть якщо він відбере п'ятиколірний камінь, не факт, що він зможе проявити велику ефективність. Зруйнувати наявну ситуацію заради невідомого результату — це не в його стилі. Краще тимчасово залишити його в руках тієї дівчинки, адже він усе одно зможе служити і йому, чи не так?

«Вчора родина мого улюбленого міністра Юй прибула до столиці, чи не повинен я, як імператор, якось це відзначити?» — З цими словами Чжу Цзюньфань підвівся під розуміючим поглядом Су Жаня і неквапливо постукав у двері окремої кімнати, замовленої генералом Фаном.

Двері відчинив особистий охоронець цзюньвана Яна. Побачивши величне, вродливе обличчя, яке мало певну схожість з його господарем, Дун Далі здригнувся, а його голос зазвучав так, ніби хтось стиснув йому горло: «Гос... господарю, ім... ім...»

Цзюньван Ян: «Говори нормально! Пан не тримає біля себе заїк. Який ще ім... імператор, як ви опинилися тут? І лише з головним євнухом Су? Ви занадто сміливі, чи не так?»

«Я тільки сьогодні дізнався, що мій молодший двоюрідний брат такий балакучий! Я прийшов не заради тебе, а щоб привітати мого улюбленого міністра Юй! Що? Не раді?» — Імператор переступив поріг, а Су Жань закрив за ним двері. На щастя, на другому поверсі були приватні кімнати, і двері в усіх були зачинені, тому ніхто не помітив цієї сцени.

Усі присутні в кімнаті, почувши, як цзюньван Ян звертається до нього як до імператора, миттєво підвелися. Впізнавши гостя, Фан Цзичжень збирався першим вклонитися, але Чжу Цзюньфань зупинив його: «Сьогодні я подорожую інкогніто, не потрібно зайвих церемоній, усі сідайте!»

Жартуєте, коли перед ними стоїть такий величний гість, хто з присутніх наважиться сісти? Фан Цзичжень поспішно звільнив головне місце і особисто запросив імператора сісти.

Чжу Цзюньфань подивився на страви на столі, до яких ще ніхто не торкався, і з усмішкою сказав: «Усе ж у тебе, Мінчже, великий авторитет: зміг замовити всі фірмові страви ресторану "Чженьсю", кількість яких обмежена. А я щойно в сусідній кімнаті такого привілею не мав!»

«Ваша Величносте, я...» — Хто насмілиться сказати, що має більший авторитет, ніж імператор? Почувши це, Фан Цзичжень відчув, як по його спині потік холодний піт. Він стояв напружено, не знаючи, що відповісти.

«Чого ви всі стоїте? Швидше сідайте їсти, страви вже холонуть!» — Головний винуватець, немов нічого не сталося, взяв палички і потягнувся до своєї улюбленої гострої відвареної свинини. Коли він намагався замовити цю страву раніше, офіціант сказав, що всі порції вже розпродані. Хм! Якби він не боявся розкрити свою особу, то дійсно скористався б владою, щоб натиснути на них.

Для родини Юй, за винятком Юй Хая та Сяоцао, це була друга зустріч з імператором. Однак під час першої зустрічі він не розкрив своєї справжньої особи, а представився сином Цзін-вана. Сьогоднішня раптова поява імператора застала їх зненацька. Вони почувалися скуто і не знали, чи варто їм братися за палички.

«Чому ви не їсте? Може, страви не до смаку?» — Третій молодий пан Чжоу особисто приніс тарілку курки з гострим перцем. Відчинивши двері і побачивши, що ніхто не їсть, він з подивом запитав.

«Курка з гострим перцем? О, це добре!!» — У минулому житті Чжу Цзюньфань був родом із Сичуані і обожнював гостре. Не куштувавши смаків батьківщини понад двадцять років, він не міг стримати похвали, побачивши на столі кілька сичуанських страв.

«А хто це?» — Як майбутній голова родини Чжоу, третій молодий пан ще не мав права на аудієнцію в імператора, тому не впізнав його, хоча обличчя здалося йому знайомим.

Чжу Цзюньфань, не бажаючи зайвого клопоту, кинув на всіх присутніх попереджувальний погляд: «Я двоюрідний брат Чжу Цзюньяна. Ми зустрілися в ресторані, і як кажуть, 'випадкова зустріч краща за запрошення', тому я набрався нахабства і приєднався, щоб привітати родину пана Юй».

Двоюрідний брат цзюньвана Яна? Отже, це теж родич імператора. Краєм ока помітивши головного євнуха Су Жаня за його спиною, третій молодий пан Чжоу здригнувся. Людина, якій особисто прислуговує головний палацовий євнух і яка є двоюрідним братом цзюньвана Яна... це може бути тільки та сама людина! Чи варто йому впасти на коліна і вигукнути побажання десяти тисяч років життя? Третій молодий пан Чжоу був у великому замішанні.

«Су Жань, чого ти стоїш як укопаний? Знайди місце і сідай. Не щодня випадає нагода скуштувати такі смачні страви!» — Чжу Цзюньфань не випускав з рук палички, потай шкодуючи, що вже наївся в іншій кімнаті.

Третій молодий пан Чжоу видавив усмішку і сказав: «Це... це VIP-картка найвищого рівня в нашому скромному закладі. Якщо в майбутньому ви захочете повечеряти, покажіть цю картку, і зможете замовити будь-яку страву, а також отримаєте знижку п'ятдесят відсотків».

Ідею з членськими картками він також запозичив у Юй Сяоцао; VIP-карток найвищого рівня було випущено не більше десяти. Те, що сам імператор прийняв цю картку, було великою честю як для їхнього ресторану, так і для всієї родини Чжоу.

«Хлопче з родини Чжоу, ти куди кмітливіший за свого старшого дядька. Родина Чжоу має гідного наступника!» — Знижка чи не знижка, зараз скарбниця Чжу Цзюньфаня була повною, тому він не зважав на це. Але можливість замовляти будь-які лімітовані страви була для нього дуже привабливою.

«Страви у вашому ресторані приготовані дуже автентично. Непогано, непогано!» — Їдячи, Чжу Цзюньфань не шкодував похвал.

Третій молодий пан Чжоу був надзвичайно зворушений: «Дуже дякую за вашу незаслужену похвалу! Якщо хочете ще чогось, замовляйте без вагань; це буде подарунком від нашого закладу...»

«Відварена риба, гострий тофу (мапо тофу), курка "слинки течуть" (коушуйцзі), кров у гострому соусі (маосюеван), яловичина зі спеціями (фуці фейпянь)...» — Чжу Цзюньфань без церемоній замовив цілу низку смачних сичуанських страв. Нарешті вирвавшись із палацу, він хотів наїстися досхочу.

Третьому молодому пану Чжоу стало ніяково; він кинув благальний погляд на Юй Сяоцао і, затинаючись, сказав: «Імп... відварена риба та гострий тофу в нас є. Але курка "слинки течуть", кров у гострому соусі, яловичина зі спеціями... про такі страви я навіть не чув!»

Чжу Цзюньфань вирячив очі, невдоволено гмикнув і сказав: «От же тупиця! Якщо ти не чув, то той, хто навчив вас готувати відварену рибу та свинину, точно чув. Яка ж сичуанська кухня без крові в гострому соусі та яловичини зі спеціями?»

«Сяоцао, як щодо...» — Третій молодий пан Чжоу був змушений звернутися по допомогу до Юй Сяоцао. Тим більше, наближався Новий рік, і він якраз обговорював із головним управителем можливість додавання нових страв до меню. Скористатися цією нагодою, щоб витягнути з Сяоцао ще кілька рецептів-скарбів, було саме тим, чого він хотів.

Чжу Цзюньфань постукав паличками по тарілці, привертаючи його увагу, і дав пораду: «Ти теж дивний: хочеш, щоб інші допомагали тобі заробляти гроші, але хто буде це робити без вигоди?»

Чжоу Цзисюй також мав сміливість; він зціпив зуби і сказав: «Сяоцао, якщо ти щороку даватимеш ресторану "Чженьсю" кілька нових рецептів, я виділю тобі одну частку в акціях "Чженьсю"».

«Тільки цього ресторану, чи всіх ресторанів "Чженьсю"?» — Чжу Цзюньян знав, що родина Чжоу відкрила філії "Чженьсю" в кількох великих процвітаючих містах на півдні. У майбутньому ресторани "Чженьсю" цілком могли стати головним бізнесом родини Чжоу і поширитися по всій країні. Тому він хотів вибити кращі умови для своєї маленької жаднюги.

Третій молодий пан Чжоу вирішив піти ва-банк: «Я віддам тобі десять відсотків прибутку всіх ресторанів "Чженьсю"!»

Мати могутнього покровителя завжди вигідно. Навіть якщо колись рецепти в голові Юй Сяоцао вичерпаються, завдяки її зв'язкам із цзюньваном Яном і прихильності імператора, така підтримка для ресторанів "Чженьсю" і всієї родини Чжоу була б безцінною. Слід пам'ятати, що незважаючи на статус імператорських купців, без надійної підтримки родина Чжоу останніми роками стикалася з великими труднощами в столиці. Якби не виняткова якість страв у "Чженьсю", їх би вже давно поглинули інші старі заклади з міцним «дахом».

Десять відсотків прибутку всіх ресторанів "Чженьсю"! Навіть Юй Сяоцао, яка не мала потреби в грошах, не змогла приховати блиск в очах. До того ж вимоги були невисокі: лише кілька нових страв на рік. І чим більше зароблятиме "Чженьсю", тим більше отримає вона!

Радіючи в душі, Юй Сяоцао напустила на себе безпорадний вигляд. Вона підвелася, глянула на імператора, який із задоволенням поїдав страви, зітхнула і сказала: «Я справді вмію готувати курку "слинки течуть", кров у гострому соусі та яловичину зі спеціями. Що ж, якщо так вийшло, чому б мені не дати вам рецепти цих трьох страв просто сьогодні?»

На обличчі третього молодого пана Чжоу з'явився вираз «я так і знав»; Юй Сяоцао справді була його щасливою зіркою. Шкода тільки, що поруч із нею був грізний цзюньван Ян. Інакше, якби він зміг одружитися з нею і зробити її господинею родини Чжоу, це було б величезним благословенням для всієї родини. Але тепер було вже запізно про це думати! Із легким жалем третій молодий пан Чжоу повів Юй Сяоцао на кухню.

Почувши, що господар привів десятирічну дівчинку навчати їх готувати, шеф-кухарі були дещо невдоволені. Проте, оскільки господар був поруч і спостерігав, вони змушені були залишити свої справи і зібратися разом.

Але коли Юй Сяоцао приготувала курку "слинки течуть", і ці кухарі її скуштували, їхнє ставлення до неї миттєво змінилося. Усі присутні були досвідченими кулінарами; лише раз поспостерігавши, вони зрозуміли процес приготування курки "слинки течуть" відсотків на шістдесят-сімдесят. До того ж Сяоцао охоче давала їм поради і терпляче пояснювала ключові моменти. Десять шеф-кухарів філії "Чженьсю" в західному місті швидко схопили суть і приготували курку "слинки течуть", яка не поступалася страві Юй Сяоцао!

«Для всіх, хто сьогодні обідає в окремих кімнатах на другому поверсі, ми безкоштовно подаємо нову страву — курку "слинки течуть". А відзавтра курка "слинки течуть" офіційно стає лімітованою стравою ресторану "Чженьсю" — лише двадцять порцій на день!» — Третій молодий пан Чжоу відніс порцію, приготовану власноруч Юй Сяоцао, до кімнати, замовленої генералом Фаном. Жарти вбік, головну особу династії Мін потрібно обслуговувати якнайкраще.

Десять шеф-кухарів на кухні повністю відкинули своє зневажливе ставлення; тепер усі вони з палким інтересом дивилися на Сяоцао, чекаючи, коли вона навчить їх другій страві. Для яловичини зі спеціями та крові в гострому соусі потрібна була свіжа качина кров та субпродукти. Оскільки ресторан "Чженьсю" закуповував тушковане м'ясо та субпродукти у крамниці родини Юй, на кухні їх не було.

Але ресторан "Чженьсю" недарма досяг такого успіху. Дуже швидко всі інгредієнти, потрібні Юй Сяоцао, були підготовлені. Юй Сяоцао закатала рукави і якраз збиралася почати готувати, як раптом почула знайомий голос: «Зачекайте! Зачекайте на мене!!»